Подання декларації. Якщо після закінчення 3-х місяців здана декларація «Не визнана як податкова декларація»

Якщо після закінчення 3-х місяців здана декларація «Не визнана як податкова декларація»

Відповідь: Відразу зауважимо, що дії податкових органів є неправомірними. Адже податкову декларацію вже було прийнято податковим органом, що підтверджують отримані платником податків обидві квитанції, у тому числі й друга квитанція («про прийняття» податкової звітності). Водночас подібні дії контролюючих органів дуже часто трапляються на практиці, що, зокрема, підтверджує й консультація, розміщена в розділі 020.03 ЄБПЗ (де на запитання про те, чи має право податковий орган після відправлення другої квитанції «про прийняття» податкової декларації надсилати платнику податків лист про невизнання податкової звітності, було дано ствердну відповідь, і податківці роз’яснювали, що після другої квитанції податковий орган має право надсилати платнику податків лист про невизнання звітності із зазначенням причин її невизнання). Але чи так це насправді?

У цьому випадку насамперед слід зауважити, що власне можливість невизнання податкової звітності з присвоєнням їй статусу «Не визнана як податкова декларація» насправді прив’язана до етапу подання податкової звітності, що, зокрема, підтверджують ст. 49 ПКУ, а також Методичні рекомендації щодо прийому та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом ДПСУ від 14.06.2012 р. № 516 (далі — Методрекомендації № 516). З’ясуємо, в якому випадку може присвоюватися такий статус.

Як передбачено п. 49.8 ПКУ, прийняття податкової декларації є обов’язком податкового органу. При цьому під час приймання перевіряються наявність і достовірність заповнення всіх обов’язкових (передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ) реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації, до її прийняття перевірці не підлягають.

У випадку ж якщо подана декларація виявилася заповненою з порушенням вимог пп. 48.3 і 48.4 ПКУ (тобто щодо обов’язкових реквізитів), то податковий орган зобов’язаний надіслати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті декларації (з обов’язковим зазначенням причин такої відмови) у такі строки:

— при відправленні такої декларації засобами електронного зв’язку чи поштою — протягом 5 робочих днів від дня її отримання;

— при поданні такої декларації особисто платником податків або його представником — протягом 3 робочих днів від дня її отримання.

Отже, у разі заповнення податкової звітності з порушенням норм пп. 48.3 і 48.4 ПКУ подана декларація не вважатиметься податковою декларацією (п. 48.7 ПКУ), про що платника податків неодмінно має бути(!) повідомлено в письмовій формі. Так, зокрема, як уточнюється в п. 4.14 Методрекомендацій № 516, у цьому випадку податковий орган зобов’язаний надіслати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання звітності в електронному вигляді — платнику податків відповідно протягом 5 робочих днів від дня отримання звітності надсилається друга квитанція, п. 7.6 розд. III Інструкції № 233) з відмовою у прийнятті декларації та із зазначенням причин такої відмови, наведених у додатку 6 до Методрекомендацій № 516 (додаток 6 — «Довідник причин, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією»). Тому насправді на момент складання другої квитанції правильність заповнення обов’язкових реквізитів у поданій декларації вже має бути перевірено(!) податковим органом (п.п. 4.13.6 Методрекомендацій № 516).

Таким чином, лише після цього декларація, що надійшла від платника податків та заповнена з порушеннями пп. 48.3 і 48.4 ПКУ (про виявлення недоліків у якій, як зазначалося, платника податків обов’язково має бути попереджено у відведений 5 (3)-денний строк), при внесенні до бази даних податкового органу може отримати статус «Не визнана як податкова декларація» (п.п. 4.14.3 Методрекомендацій № 516).

Якщо ж платнику податків надійшла перша квитанція про отримання податкової декларації та у відведені 5(3) робочих днів не було направлено повідомлення про відмову у прийнятті декларації, то податкова декларація вважається прийнятою (п. 49.9 ПКУ). До речі, позиції, відповідно до якої отримання платником податків другої квитанції «без зауважень» (відмови) означає прийняття податкової звітності податковим органом, дотримуються і суди. Так, розглядаючи аналогічний спір у справі № 2-а-6148/12/2670, Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 15.08.2012 р. зауважив, що підтвердженням прийняття звітності платника податків є друга квитанція, що свідчить, у свою чергу, про перевірку такої звітності податковим органом. Тому надходження другої квитанції «без зауважень» свідчить про відсутність будь-яких помилок з боку платника податків та підтверджує, що подану ним звітність податковим органом прийнято.

Отже, як бачимо, ПКУ встановлює конкретну процедуру та певний строк, протягом якого податковий орган має перевірити податкову декларацію на предмет її можливого невизнання (з обов’язковим повідомленням платника податків та зазначенням(!) причин невизнання, якщо такі причини буде виявлено під час перевірки).

Повертаючись до ситуації, описаної в запитанні, зауважимо таке: по-перше, повідомлення про невизнання податкової декларації було надіслано платнику податків набагато пізніше відведеного 5-денного строку. По-друге, при цьому не було дотримано власне процедуру «невизнання» декларації — у надісланій платнику податків другій квитанції не було посилання на порушення пп. 48.3 і 48.4 ПКУ та відмови у прийнятті декларації з поясненням причин. Тому подальші дії податківців щодо невизнання декларації є неправомірними (не виключено, що частково вони продиктовані бажанням притягти платника податків до відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності згідно з п.п. 49.12.1 і п. 120.1 ПКУ).

Додамо також, що за платником податків у цьому випадку зберігається право оскаржити подібні дії контролюючих органів або, припустимо, подальше «штрафуюче» податкове повідомлення-рішення, якщо на розвиток ситуації його буде надіслано, у порядку, установленому ст. 56 ПКУ (докладніше про оскарження див. тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 44). До речі, про можливість притягнення до відповідальності під час розгляду вже самих посадових осіб податкових органів у разі неправомірної відмови у прийнятті декларації йдеться у пп. 49.13 — 49.14 ПКУ. На можливість оскарження (в адміністративному або судовому порядку) дій податкових органів щодо необґрунтованої відмови у прийнятті «електронної» податкової звітності також зверталася увага і в консультації з розділу 020.03 ЄБПЗ, де, зокрема, зазначалося, що при адміністративному оскарженні письмову скаргу має бути подано суб’єктом господарювання до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відмови у прийнятті звітності, з одночасним поданням податкової декларації в паперовому вигляді (п. 56.3 ПКУ).

І на закінчення ще один момент «до відома». Як повідомлялося в консультації з розділу 020.03 ЄБПЗ, платники податків, які подають «електронну» податкову звітність до органів ДПС на адресу електронної пошти zvit@sts.gov.ua, можуть отримувати інформацію про надходження поданої звітності та надсилання ним першої та другої квитанцій в органах ДПС за місцем реєстрації або розмістивши запит на офіційному сайті ДПСУ www.sts.gov.ua (Головна/Контакти/Зворотний зв’язок). У такому разі при формуванні запиту в полі «Оберіть тип Вашого звернення» тимчасово необхідно використовувати тип «Скарга щодо прийняття податкової звітності». У подальшому після доопрацювання програмного забезпечення для цього випадку буде передбачено окремий тип «Запит щодо отримання квитанцій». Отже, про подальшу долю поданої «електронної» звітності (її отримання податковим органом та формуванні на її підставі першої та другої квитанцій) у платника податків є можливість поцікавитися самостійно.

Людмила Солошенко, економіст-аналітик