Заява на постачальника. Чи можна додатком Д8 поскаржитися на неправильно складений розрахунок коригування

Чи можна додатком Д8 поскаржитися на неправильно складений розрахунок коригування

Насамперед нагадаємо: як передбачає п. 201.10 ПКУ, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту? До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Запитання ж, вочевидь, виникло у зв’язку з тим, що в тексті п. 201.10 ПКУ, який дозволяє зберігати податковий кредит покупцю, що «скаржиться», як бачимо, ідеться виключно про податкові накладні та не згадується про розрахунки коригування. У такому ж дусі — зі згадкою тільки про податкові накладні (та умовчуючи щодо розрахунків коригування) — слід зауважити, побудовано і саму форму додатка Д8 до декларації з ПДВ.

Водночас, як відомо, Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, що складається в «коригувальних» випадках відповідно до ст. 192 ПКУ, є додатком до раніше складеної податкової накладної (по суті, виступаючи її «продовженням» та уточненням даних, зокрема, податкових зобов’язань продавця та податкового кредиту покупця). Підтверджує це і п. 18 Порядку № 1379, який передбачає, що порядок складання, реєстрації та зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку складання, реєстрації та зберігання податкових накладних. Зауважимо: також на те, що розрахунок коригування є невід’ємною частиною податкової накладної зверталася увага ще в п. 5 розд. II листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21). Тому права платника податків, обумовлені п. 201.10 ПКУ щодо податкових накладних, повною мірою повинні стосуватися й розрахунків коригування. А отже, у разі отримання покупцем неправильно складеного розрахунку коригування покупець має повне право для збереження за ним податкового кредиту поскаржитися на продавця, додавши до декларації за період отримання такого розрахунку коригування додаток Д8 разом із копіями документів, які підтверджують факт оплати/оприбуткування товарів (послуг), що придбавалися.

До речі, визнають такі права за покупцем і податкові органи. Так, у консультації з розділу 130.10 ЄБПЗ також зазначалося: оскільки розрахунок коригування кількісних і вартісних показників є додатком до податкової накладної, то в разі порушення продавцем порядку його заповнення покупець має право здійснити коригування (донарахування) податкового кредиту, подавши заяву зі скаргою на такого продавця (за формою додатка Д8 до декларації), додавши до нього копії відповідних підтвердних документів. Тому хоча у формі самого додатка Д8, як зазначалося, ідеться лише про податкові накладні, з його допомогою (що підтверджується і роз’ясненнями контролюючих органів) покупець також може поскаржитися і в аналогічних ситуаціях (невидача, порушення порядку заповнення, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі — якщо така реєстрація є обов’язковою), які виникають щодо розрахунку коригування. Отже, при отриманні неправильно складеного розрахунку коригування податковий кредит, що збільшується, також може бути збережено покупцем у такий спосіб.

Людмила Солошенко, економіст-аналітик