25.04.2013
Визнання заборгованості безнадійною спричинює певні наслідки в податковому обліку сторін договору. Розгляду цих наслідків і присвячено цю статтю.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ознаки безнадійної заборгованості
Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.11 ПКУ, безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, що відповідає одній із таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, за якими закінчився строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, яка не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, що виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, отриманих після звернення кредитором стягнення на закладене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора з примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Створення резерву сумнівних боргів як підстава для відображення безнадійної дебіторської заборгованості у складі податкових витрат
Згідно з п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ до інших витрат звичайної діяльності включаються витрати на створення резерву сумнівної заборгованості в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням п.п. 14.1.11 ПКУ.
Хоча ПКУ не дає визначення поняття «резерв сумнівних боргів» і не містить правил його створення, співробітники податкового відомства для цих цілей пропонують використовувати норми П(С)БО 10, відповідно до якого резерв сумнівних боргів створюється в бухгалтерському обліку (див. консультацію, розміщену в розділі 110.28 ЄБПЗ). До того ж, зробити це дозволяє і п.п. 14.1.84 ПКУ.
Нагадаємо: згідно з п. 7 П(С)БО 10 підприємства зобов’язані створювати резерв сумнівних боргів, але лише під поточну дебіторську заборгованість, що відповідає таким ознакам одночасно:
1) є фінансовим активом, тобто контрактом, що дає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства (п. 4 П(С)БО 13). Виходячи з цього, дебіторська заборгованість за авансовою оплатою товарів (робіт, послуг) фінансовим активом не є;
2) не придбана підприємством;
3) не призначена для перепродажу;
4) не є безнадійною — поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою закінчився строк позовної давності.
Таким чином, резерв сумнівних боргів можна формувати виключно під грошову заборгованість, а от за перерахованими авансами та неотриманими товарами (роботами, послугами) він не формується.
Нагадаємо: у бухгалтерському обліку резерв сумнівної дебіторської заборгованості відображається на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».
Створення резерву сумнівних боргів здійснюється за допомогою запису за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у кореспонденції з кредитом рахунка 38.
Списання сумнівної заборгованості за рахунок резерву відображається в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості, зменшення нарахованого резерву — у кореспонденції з рахунком обліку доходів. У разі недостатності нарахованого резерву безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується до складу інших операційних витрат (дебет субрахунку 944).
Крім того, інформація про суму списаної дебіторської заборгованості фіксується на субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Тут ця сума обліковується не менше трьох років. Остаточне списання цієї суми із субрахунку 071 відбувається або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості, або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.
Погашення боржником раніше списаної дебіторської заборгованості відображається в одержувача шляхом збільшення доходу від іншої операційної діяльності (за кредитом субрахунку 716).
Зауважимо: витрати на створення резерву сумнівних боргів уключаються в податково-прибутковому обліку до складу податкових витрат лише в періоді визнання дебіторської заборгованості безнадійною (п.п. 14.1.11 ПКУ), тобто в періоді використання резерву сумнівних боргів та здійснення в бухгалтерському обліку запису: Дт 38 — Кт 36, 37 (а не в момент його створення, як це може здатися на перший погляд з формулювання п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ), інакше кажучи, у періоді списання дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів.
Безнадійна заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги)
Податковий облік у продавця. Продавець, який при відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг) на умовах наступної оплати відобразив у себе податковий дохід на підставі п. 137.1 ПКУ та відповідно включив собівартість таких товарів (робіт, послуг) згідно з п. 138.4 ПКУ до своїх витрат, але так і не отримав від покупця оплату (аж до закінчення строку позовної давності), має право, керуючись п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ, віднести суму заборгованості, що стала безнадійною, з урахуванням ПДВ до своїх податкових витрат через створений у бухобліку резерв сумнівних боргів.
Такі витрати відображаються в податковому періоді, на який припадає закінчення строку позовної давності, та наводяться в рядку 06.4.4 додатка IВ до декларації з податку на прибуток.
Існує думка, що оскільки в п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ йдеться про бухгалтерський резерв сумнівних боргів, то в разі нестворення в бухгалтерському обліку резерву під конкретну заборгованість (це стосується і виданих авансів) до податкових витрат її включати не можна.
На наш погляд, така думка — не догма. У принципі єдиною умовою для відображення сум безнадійної заборгованості у складі податкових витрат є відповідність її одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 ПКУ (незалежно від того, створювався в бухгалтерському обліку резерв сумнівних боргів чи ні). Тому в податково-прибутковому обліку така заборгованість без жодних сумнівів повинна включатися до складу інших витрат звичайної діяльності в повній сумі, тобто з урахуванням ПДВ.
Та і працівники податкового відомства погоджуються з тим, що навіть якщо резерв сумнівних боргів не створено або не може бути створено, право на збільшення податкових витрат за безнадійною дебіторською заборгованістю в підприємства є. Наприклад, у консультації, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 63, вони підтвердили, що заборона включати суми такої заборгованості до складу витрат суперечить основним принципам податкового законодавства України. Тому суми безнадійної заборгованості, щодо яких не створено резерв сумнівних боргів, також потрапляють до витрат. Для їх відображення призначено рядок 06.4.35 додатка IВ до декларації з податку на прибуток підприємства.
Зауважимо: якщо сума заборгованості перевищує розмір створеного резерву сумнівних боргів, то така сума перевищення відноситься до інших операційних витрат з відображенням у рядку 06.4.35 додатка IВ до декларації з податку на прибуток підприємства.
Зрозуміло, що до витрат у податковому обліку потрапить сума безнадійної заборгованості, яка виникла в результаті здійснення госпдіяльності. Заборгованість же за операціями, що не мають статусу господарських, податківці, з урахуванням п.п. 14.1.27 ПКУ, навряд чи захочуть бачити у складі податкових витрат.
Причому право на включення безнадійної дебіторської заборгованості до складу податкових витрат виникає в підприємства незалежно від того, вживалися ним раніше заходи щодо стягнення боргу чи ні.
І ще візьміть до відома: договором постачання, як правило, установлюється відповідальність сторін за порушення окремих його положень. При цьому такий договір може містити умову про відшкодування інфляційних втрат та виплату 3 % річних. Можливість стягнення таких сум передбачена ст. 625 ЦКУ. Тож ці суми не включаються до складу заборгованості, оскільки за своєю природою є штрафом, а отже, не можуть бути віднесені до податкових витрат, що випливає з п.п. 139.1.11 ПКУ (див. із цього приводу лист ДПСУ від 21.01.2013 р. № 888/6/15-1415).
Підкреслимо: відображені продавцем у момент реалізації товарів (робіт, послуг) доходи не коригуються, оскільки для цього немає підстав. Не коригуються і витрати в частині собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) — ПКУ такого коригування не передбачає.
Якщо після списання продавцем заборгованості як безнадійної покупець оплатить вартість придбаних товарів (робіт, послуг), сума такої оплати вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ПКУ), яку потрібно буде включити з ПДВ до складу інших доходів (див. п.п. 135.5.4 ПКУ) у періоді фактичного погашення заборгованості (п. 137.10 ПКУ). Така сума зафіксується в рядку 03.10 додатка IД до декларації з податку на прибуток.
Тепер стосовно ПДВ. За правилом, установленим п. 187.1 ПКУ, на дату відвантаження товарів (надання послуг) у продавця виникли податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відповідно до пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ відбулося постачання таких товарів (послуг). Перехід дебіторської заборгованості до розряду безнадійної у зв’язку із закінченням терміну позовної давності в цьому плані нічого не міняє — відображені раніше податкові зобов’язання з ПДВ не підлягають коригуванню, оскільки подібних дій ПКУ не передбачає.
Податковий облік у покупця. Отримавши від постачальника товари (роботи, послуги), покупець мав право відобразити їх собівартість у складі своїх податкових витрат у момент визнання доходів від їх продажу в порядку, прописаному в п. 138.4 ПКУ, а якщо це інші витрати, то в момент здійснення таких витрат згідно з правилами бухобліку (п. 138.5 ПКУ).
Заборгованість за отриманими від продавця, але не оплаченими товарами (роботами, послугами), що набула у зв’язку із закінченням строку позовної давності статусу безнадійної, класифікується з податкової точки зору як безповоротна фінансова допомога (див. п.п. 14.1.257 ПКУ), але, утім, уключається покупцем до складу інших доходів у повній сумі (з урахуванням ПДВ) як безнадійна кредиторська заборгованість (з відображенням у рядку 03.25 додатка IД до декларації з податку на прибуток). Це випливає з УПК № 576, а також із листів ДПСУ від 06.04.2012 р. № 10155/7/15-3417-03 та від 13.09.2012 р. № 1868/0/61-12/15-3115, № 61/0/21-12/15-3110 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 29).
При цьому покупець має право зберегти в податкових витратах вартість отриманих товарів (робіт, послуг), якщо такі податкові витрати були відображені в порядку, установленому пп. 138.4, 138.5 ПКУ, що підтвердили працівники податкового відомства в УПК № 576. Крім того, у консультації, розміщеній у розділі 110.28 ЄБПЗ, вони дозволили не коригувати в цій ситуації й суму амортизації за отриманими, але не оплаченими основними засобами та нематеріальними активами.
Щодо ПДВ зауважимо таке. При отриманні товарів/послуг, якщо вони призначалися для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, покупець мав право на підставі податкової накладної постачальника відобразити за цими товарами/послугами «вхідний» ПДВ у складі свого податкового кредиту. Тепер, коли заборгованість перед постачальником за отримані, але не оплачені товари/послуги стала безнадійною, виникає запитання: чи підлягає коригуванню такий податковий кредит?
Податківці із цього приводу вважають (див. зазначені вище листи ДПСУ від 06.04.2012 р. № 10155/7/15-3417-03 та від 13.09.2012 р. № 1868/0/61-12/15-3115, № 61/0/21-12/15-3110): якщо після закінчення строку давності (ст. 257 ЦКУ) «вхідний» ПДВ за товарами/послугами, що сформував від’ємне значення, залишається несплаченим (розрахунки з постачальниками за товари/послуги не проведені, кредиторська заборгованість не погашена), то такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими (факт їх придбання, як вважають податківці, відсутній), тому право на податковий кредит та відповідно бюджетне відшкодування за ними платник податків втрачає, у зв’язку з чим на дату списання дебіторської заборгованості повинен відкоригувати податковий кредит. Це коригування фахівці податкового відомства радять (див. консультації, розміщені в розділах 130.23* і 130.25 ЄБПЗ) проводити на підставі складеної бухгалтерської довідки («БО»), з відображенням у рядку 10.1 (а у відповідних випадках — у рядку 15) декларації з ПДВ, а також у розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (із зазначенням у графах 2 — 5 відповідно реквізитів бухгалтерської довідки — «БО»; наведенням у графах 6 — 7 власних даних; виключенням коригованих сум зі знаком «-» з граф 9 і 10 та одночасним їх відображенням зі знаком «+» у графах 13 і 14).
* Щоправда, ця консультація на сьогодні втратила чинність, але підхід податківців до цього питання, ймовірно, збережеться.
Однак, на наш погляд, коригувати податковий кредит з ПДВ за товарами/послугами, заборгованість за якими перетворилася на безнадійну, не потрібно. Не потрібне в цьому випадку і здійснення умовного постачання згідно з пп. 198.5, 189.1 ПКУ, оскільки товари/послуги використано покупцем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
По-перше, будь-яких вимог щодо проведення ПДВ-коригування у зв’язку із закінченням строку позовної давності ПКУ не встановлює.
По-друге, товари/послуги, не оплачені після закінчення строку позовної давності, під визначення «безоплатно отримані товари/послуги» (з п.п. 14.1.13 ПКУ) не підпадають — у переліку підстав, згідно з якими товари/послуги визнаються безоплатно отриманими «закінчення строку позовної давності за кредиторською заборгованістю за неоплачені товари/послуги» не значиться.
По-третє, у цьому випадку покупець первісно отримував товари/послуги від продавця за договором, що передбачає їх оплату (договором купівлі-продажу). Тому само по собі закінчення строку позовної давності за кредиторською заборгованістю не робить такий договір «безоплатним» та не позбавляє сторін статусу боржника та кредитора, тобто кредитор, як і раніше, має право вимагати від боржника погашення боргу, а боржник залишається зобов’язаним його сплатити (про це ми говорили вище). Аргументи на користь такого висновку знаходимо в самих же податківців — судячи з УПК № 576, товари, не оплачені після закінчення строку позовної давності, вони не вважають безоплатно отриманими (указуючи на збереження за ними податкових витрат). За логікою такий самий принцип має діяти і щодо ПДВ, тобто податковий кредит за «вхідним» ПДВ у ситуації, що розглядається, повинен також зберігатися.
Отже, висновок тут, на нашу думку, один: відображений раніше при придбанні товарів/послуг податковий кредит у боржника повинен зберігатися. Погоджуються з цим Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 05.09.2012 р. у справі № 2а/0270/3149/12, а також Дніпропетровський окружний адміністративний суд у постанові від 17.07.2012 р. у справі № 2а/0470/3511/12.
Для наочності порядок відображення безнадійної заборгованості за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами) у податковому обліку контрагентів наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Безнадійна заборгованість за відвантаженими товарами
(виконаними роботами, наданими послугами),
тобто товари (роботи, послуги) поставлено покупцю,
але покупцем не оплачено
| Дія/подія | У продавця | У покупця | ||
| податок на прибуток | ПДВ | податок на прибуток | ПДВ | |
| Відвантаження/отримання товарів (робіт, послуг) | Доходи — 10000 грн. | Податкові зобов’язання — 2000 грн. | Витрати у загальному порядку (при продажу або в періоді здійснення) — 10000 грн. | Податковий кредит — 2000 грн. |
| Закінчення строку позовної давності | Витрати з урахуванням ПДВ — 12000 грн. | — (податкові зобов’язання не коригуються) | Доходи з урахуванням ПДВ — 12000 грн. | — (податковий кредит не коригується***) |
| * У подальшому при списанні після закінчення строку позовної давності безнадійної заборгованості покупцем раніше відображені витрати не коригуються (зберігаються, на що вказують і податківці в УПК № 576). ** За умови створення резерву сумнівних боргів (п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ) (а в частині, для якої створеного резерву виявилося недостатньо, — у рядку 06.4.35 додатка IВ до декларації з податку на прибуток). *** Хоча податківці в цій ситуації схиляються до проведення коригування податкового кредиту (див., наприклад, листи ДПСУ від 06.04.2012 р. № 10155/7/15-3417-03 та від 13.09.2012 р. № 1868/0/61-12/15-3115, № 61/0/21-12/15-3110 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 29, а також консультації, розміщені в розділі 130.25 ЄБПЗ). | ||||
Безнадійна заборгованість за авансами
Податковий облік у продавця. Отримання продавцем після 01.04.2011 р. передоплати від покупця за товари (роботи, послуги) не потребує відображення доходу. Про це зазначено в п.п. 136.1.1 ПКУ. Необхідність у визнанні доходу виникне лише в періоді, коли заборгованість перед покупцем перейде в ранг безнадійної. Тоді після закінчення строку позовної давності отримана раніше сума авансу (з урахуванням ПДВ) буде кваліфікована як безповоротна фінансова допомога (п.п. 14.1.257 ПКУ) та віднесена до інших доходів на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ. Проте запише її продавець-боржник не до рядка 03.10 додатка IД до декларації з податку на прибуток, а до рядка 03.25 цього додатка.
Що стосується ПДВ, то тут ситуація така. При отриманні передоплати за товари/послуги продавець зобов’язаний був нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п.п. «а» п. 187.1 ПКУ.
Оскільки постачання таких товарів/послуг не відбулося, перестав існувати і об’єкт обкладення ПДВ. На наш погляд, у цьому випадку продавець має право на коригування раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ. Здійснити його можна за допомогою рядка 8.1 декларації з ПДВ, незважаючи на те що його призначено для інших ситуацій. При цьому до декларації потрібно буде додати Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), у графах 6 — 7 якого буде проставлене прокреслення. Крім того, із заповненою в такий спосіб декларацією з ПДВ слід подати письмове пояснення мотивів заповнення рядка 8.1.
Однак попереджуємо: податківцям таке коригування ПДВ може не сподобатися. Про те, що в подібних ситуаціях вони виступають «за» збереження відображених раніше податкових зобов’язань, свідчать консультації, розміщені в розділах 130.07 і 130.10 ЄБПЗ.
Податковий облік у покупця. Перерахування продавцю після 01.04.2011 р. передоплати за товари (роботи, послуги) не супроводжується в покупця відображенням витрат (див. п.п. 139.1.3 ПКУ). Як передбачає п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ, у періоді, коли дебіторська заборгованість трансформується на безнадійну, витрати в сумі безнадійної заборгованості (уключаючи ПДВ) може бути відображено, якщо під таку заборгованість створено резерв сумнівних боргів.
Якщо ж у платника податків виникла безнадійна заборгованість (у розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ), щодо якої не створений або не міг бути створений резерв сумнівних боргів (зокрема, заборгованість з постачання товарів (робіт, послуг) у рахунок сплаченого авансу), то й її суми потрапляють до складу податкових витрат. Ці суми записуються до рядка 06.4.35 додатка IВ до декларації з податку на прибуток. На це вказують податківці в консультації, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 63.
Тепер про ПДВ. У момент перерахування передоплати за товари/послуги, які призначалися для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, покупець мав право на підставі отриманої від продавця податкової накладної відобразити в себе податковий кредит. Після переходу дебіторської заборгованості до розряду безнадійної перестає існувати об’єкт оподаткування (постачання так і не відбулося), а отже, покупець повинен відкоригувати раніше відображений податковий кредит (причому навіть у тому випадку, якщо згодом продавець поверне отриману свого часу передоплату за непоставлені товари/послуги). Таке коригування здійснюється через механізм так званого умовного постачання — шляхом нарахування на дату списання дебіторської заборгованості податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ. Це підкреслюють і податківці в консультаціях, розміщених у розділах 130.10 і 130.18 ЄБПЗ.
При цьому покупець виписує сам собі податкову накладну (у двох примірниках) із типом причини 08 «Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість». База оподаткування в цьому випадку визначається за правилами, установленими в п. 189.1 ПКУ, — виходячи з вартості оплачених товарів (із суми перерахованого авансу без ПДВ). У декларації з ПДВ такі операції відображаються в рядку 1 «Операції на митній території Україні, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів».
Наведемо порядок відображення безнадійної заборгованості за виданими авансами в податковому обліку контрагентів у табл. 2 на с. 14.
Таблиця 2
Безнадійна заборгованість за виданими авансами
(аванс сплачено покупцем,
але товари (роботи, послуги) не отримано)
| Дія/подія | У продавця | У покупця | ||
| податок на прибуток | ПДВ | податок на прибуток | ПДВ | |
| Отримання/перерахування авансу | — | Податкові зобов’язання — 2000 грн. | — | Податковий кредит — 2000 грн. |
| Закінчення строку позовної давності | Доходи з урахуванням ПДВ — 12000 грн. | Податкові зобов’язання коригуються* | Витрати з урахуванням ПДВ — 12000 грн. | Податкові зобов’язання — 2000 грн. |
| * Хоча податківці виступають проти такого коригування (див. консультації, розміщені в розділах 130.07, 130.10 ЄБПЗ). ** До складу податкових витрат також уключається і безнадійна заборгованість, щодо якої не створено або не може бути створено резерв сумнівних боргів (зокрема, безнадійна заборгованість за сплаченими авансами). Для відображення такої заборгованості призначено *** У цьому випадку після переходу заборгованості до розряду безнадійної перестає існувати об’єкт обкладення ПДВ (постачання так і не відбулося), тому податковий кредит покупця підлягає коригуванню. При цьому таке коригування здійснюється шляхом нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ. | ||||
Такими є загальні принципи відображення в податковому обліку безнадійної заборгованості. А от про податкові правила обліку у сторін договору заборгованості зі строком позовної давності, що минув, яка виникла ще в докодексний період, читайте далі.