25.04.2013

Пошта редакції. Позовна давність за житлово-комунальними послугами

Відповідь на запитання

Позовна давність за житлово-комунальними послугами

 

Чи обчислюється строк позовної давності щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги? Якщо так, то чи повинне підприємство, що надає такі послуги, утримувати ПДФО при списанні заборгованості зі строком позовної давності, що минув, якщо боржник — фізична особа?

(м. Харків)

 

Так, обчислюється. При його обчисленні застосовуються загальні правила, установлені ЦКУ (див. статтю на с. 5). Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність становить 3 роки. Обчислення строку позовної давності за неоплаченими комунальними послугами слід здійснювати з дня, наступного за граничним строком їх сплати. Зі свого боку зауважимо, що, як правило, строки сплати за спожиті житлово-комунальні послуги прописуються в договорі (див. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV).

Щодо необхідності утримання податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) зазначимо таке. У зв’язку з тим, що договір у сфері житлово-комунальних послуг належить до цивільно-правових договорів, то в разі закінчення строку позовної давності за заборгованістю фізосіб за житлово-комунальні послуги слід керуватися положеннями п.п. 164.2.7 ПКУ. Цією нормою ПКУ встановлено, що сума заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою закінчився строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2013 році — 573,50 грн.), крім сум простроченої податкової заборгованості, уключається до складу оподатковуваного доходу такого платника податку. При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та вказує їх у річній декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація про доходи).

Отже, при списанні безнадійної заборгованості фізичної особи — споживача житлово-комунальних послуг підприємство — постачальник таких послуг не повинно утримувати та перераховувати до бюджету ПДФО. Водночас таке підприємство зобов’язане відобразити суму оподатковуваного доходу фізособи у вигляді списаної заборгованості зі строком позовної давності, що минув (тобто суму доходу, що перевищує у 2013 році 573,50 грн.) у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «107».

Приклад. Борг за спожиті житлово-комунальні послуги, за яким минув строк позовної давності, було визнано безнадійною заборгованістю та списано в лютому 2013 року. Сума боргу склала 1257,00 грн.

Оскільки сума боргу перевищує граничний розмір, що дорівнює у 2013 році 573,50 грн., то сума перевищення над зазначеним розміром (683,50 грн. (1257,00 грн. - 573,50 грн.)) увійде до складу оподатковуваного доходу фізособи-боржника.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року оподатковуваний дохід у вигляді частини заборгованості фізособи, списаної після закінчення строку позовної давності, необхідно буде відобразити так:

 

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

<…>

40

2111111111

683

50

683

50

107

<…>

 

У свою чергу, фізична особа, заборгованість якої за ЦПД було списано після закінчення строку позовної давності, зобов’язана задекларувати такий дохід за підсумками 2013 року та самостійно сплатити з нього ПДФО до бюджету. Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація про доходи) установлено ст. 49 і 179 ПКУ.

За загальним правилом декларація про доходи подається фізособами, щодо яких ПКУ встановлено обов’язок задекларувати свої доходи, до 1 травня року, наступного за звітним (п.п. 49.18.4 ПКУ).

Сплатити суму податкового зобов’язання, указану в декларації про доходи, фізична особа повинна самостійно до 1 серпня року, наступного за звітним (абзац перший п. 179.7 ПКУ).

У декларації про доходи дохід у вигляді списаної заборгованості, що перевищує у 2013 році 537,50 грн., відображається фізичною особою в колонці 3 рядка 01.07 «Інші доходи» розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

Оподатковуватися такий дохід буде за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %).

 

Лілія Ушакова, економіст-аналітик