29.04.2013
Лист від 01.03.2013 р. № 1232/А/15-3114
Державна податкова служба України розглянула звернення <…>, направлене Комітетом з питань податкової та митної політики Верховної Ради України листом від 18.02.2013 р. № 04-30/10-185, щодо терміна «видання (книга) вітчизняного виробництва» в частині застосування підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) та в межах своєї компетенції повідомляє.
Згідно з підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.
Звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, поширюється на операції з увезення на митну територію України (пункт 197.4 статті 197 Кодексу).
Тобто операції з постачання періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників звільняються від обкладення податком на додану вартість, якщо ці товари вітчизняного виробництва.
Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92 р. № 2782-XII розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
При цьому згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності» від 21.02.2006 р. № 12/5 визначено статус вітчизняного та спільного видання:
вітчизняне — друкований засіб масової інформації, в якого засновником виступають українська(-і) юридична(-і) та/або фізична(-і) особа(-и);
спільне — друкований засіб масової інформації, створений за участі іноземної(-их) юридичної(-их) та/або фізичної(-их) особи (осіб).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР (далі — Закон № 318) видання — твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.
При цьому відповідно до статті 27 Закону № 318 усі без винятку видання, випущені в Україні, має бути внесено до державного бібліографічного реєстру, який веде книжкова палата України.
Таким чином, з урахуванням зазначених термінів під терміном «видання (книга) вітчизняного виробництва» слід розуміти періодичні видання друкованих засобів масової інформації, книжки, учнівські зошити, підручники та навчальні посібники (указані в підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу), що виготовлені в Україні підприємствами, засновниками яких виступають українська(-і) юридична(-і) та/або фізична(-і) особа(-и).
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
Друкована продукція вітчизняного виробництва
для цілей застосування «видавничої» ПДВ-пільги:
роз’яснення ДПСУ
У листі, що коментується, податківці навели свою версію того, як слід розмежовувати видання вітчизняного та іноземного виробництва для цілей застосування пільги а п.п. 197.1.25 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Нагадаємо, що згаданим підпунктом від обкладення ПДВ звільняються операції постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації (далі — ЗМІ) та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих ЗМІ на митній території України.
Як бачимо, ключове значення для застосування видавничої ПДВ-пільги має наявність у друкованої продукції (за винятком словників) статусу «товарів вітчизняного виробництва». При цьому під ПДВ-пільгу потрапляють операції постачання (передплати) на митній території України вітчизняних періодичних видань друкованих ЗМІ, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників. А от операції з постачання аналогічних товарів, що, проте, не мають статусу «товари вітчизняного виробництва», під пільгу не підпадають, а тому від обкладення ПДВ не звільняються. Неодноразово на це звертали увагу і самі податківці* (див. листи ДПАУ від 15.07.2011 р. № 19192/7/16-1517-05, від 29.08.2011 р. № 23177/7/15-3417-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 75, Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування операцій, перелічених у підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 589 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 59).
* Щоправда, до прийняття ПКУ та сама пільга з п.п. 5.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР трактувалася ними зовсім інакше, про що ми розповідали у статті «Видавнича» пільга з ПДВ: з ніг на голову» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 75), і якби все так і залишилося, то, найімовірніше, питання про «вітчизняність» друкованої продукції стосувалося б зараз тільки учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників.
Водночас чинне законодавство не містить чіткого визначення терміна «товари вітчизняного виробництва». Дещо раніше прогалину в цьому питанні своїми роз’ясненнями спробували заповнити Державна митна служба України, Міністерство юстиції України, а також Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
Так, на думку Мін’юсту, викладену в листі від 24.11.2011 р. № 711-0-2-11/8.2, у цілях тлумачення терміна «товари вітчизняного виробництва» слід орієнтуватися на норми Митного кодексу України, що регулює питання визначення країни походження товару. Нагадаємо: відповідно до ч. 2 ст. 36 нині чинного Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — МКУ) країною походження товару вважається країна, де товар було повністю виготовлено або піддано достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених цим Кодексом. При цьому перелік товарів, які вважаються повністю виготовленими в конкретній країні, наведено у ст. 38 МКУ, а критерії достатньої переробки перелічено у ст. 40 МКУ (докладніше про це читайте у статті «Як постачальнику визначити місце походження товару?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 40, с. 25).
Схожа точка зору на порядок визначення терміна «вітчизняне виробництво» для цілей застосування видавничої ПДВ-пільги й у Держмитслужби. У листі від 03.02.2012 р. № 11.1/1.2-15.1/986 фахівці цього відомства пояснюють: під терміном «вітчизняне виробництво» слід розуміти, що періодичні видання друкованих засобів масової інформації, книжки, учнівські зошити, підручники та навчальні посібники, зазначені в п.п. 197.1.25 ПКУ, вироблені в Україні. Хоча на які критерії необхідно при цьому орієнтуватися, залишається незрозумілим.
І нарешті, Держтелерадіо в листі від 07.11.2012 р. № 5860/35/4 пропонує відразу два варіанти визначення «вітчизняного статусу» періодичних видань друкованих ЗМІ та книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників. По-перше, «видання (книга) вітчизняного виробництва» може вважатися продукцією вітчизняного виробництва за умови здійснення підготовки та випуску видавничої продукції на території України. По-друге, країну походження видання можна визначити за міжнародним стандартним номером книги (ISBN) — номером, який на міжнародному рівні ідентифікує будь-яку книгу або брошуру певного видавця.
Вочевидь, настав час і податківцям висловитися з цього приводу. У листі, що коментується, вони доходять висновку, що під терміном «видання (книга) вітчизняного виробництва» слід розуміти періодичні видання друкованих ЗМІ, книжки, учнівські зошити, підручники та навчальні посібники (зазначені в п.п. 197.1.25 ПКУ), що виготовлені в Україні підприємствами, засновниками яких є українська(-і) юридична(-і) та/або фізична(-і) особа(-и). А отже, якщо серед засновників підприємства-виробника є іноземний суб’єкт, то право на ПДВ-пільгу за п.п. 197.1.25 ПКУ при постачанні таких ЗМІ в такого підприємства відсутнє.
На наш погляд, таке трактування терміна, що розглядається, абсолютно безпідставне, оскільки податківці у своєму роз’ясненні допускають пряму підміну понять, унаслідок чого значно скорочують сферу застосування видавничої пільги з ПДВ.
Дійсно, як правильно зазначили у своєму листі фахівці ДПСУ, згідно з п. 2.2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Мін’юсту від 21.02.2006 р. № 12/5 (далі — Положення № 12/5), вітчизняне ЗМІ — це друковане ЗМІ, в якого засновником є українська(-і) юридична(-і) та/або фізична(-і) особа(-и). Водночас статус видання (вітчизняне чи спільне) має значення лише в цілях держреєстрації того чи іншого ЗМІ і жодним чином не корелює з поняттям «періодичне видання друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва», постачання (передплата) яких пільгується згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ*.
* В іншому разі можна дійти доволі парадоксального висновку, що пільга з ПДВ, наприклад, не застосовується до україномовних друкованих ЗМІ, віддрукованих українською друкарнею на території України, але підготовлених видавництвом, до складу засновників якого входять іноземні суб’єкти.
І вже тим більше не можна його ототожнювати з поняттям «видання (книга) вітчизняного виробництва», до складу якого входять також учнівські зошити, підручники та навчальні посібники, що не мають нічого спільного з друкованими ЗМІ. Адже Положення № 12/5, на яке посилаються податківці при обґрунтуванні своєї точки зору, поширюється виключно на друковані ЗМІ, під якими розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про реєстрацію (ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресі) в Україні» від 16.11.92 р. № 2782-XII). Зрозуміло, що книги, учнівські зошити, підручники та навчальні посібники до періодичних і таких, що продовжуються, видань жодного відношення не мають. Тому, на наш погляд, спиратися на норми Положення № 12/5 у пошуку визначення поняття «вітчизняні книги (зошити, підручники та навчальні посібники)» абсолютно нелогічно. Для цих цілей усе-таки більше підходять норми МКУ, що визначають критерії, при дотриманні яких товари вважаються повністю виготовленими або підданими достатній переробці в конкретній країні.
Сподіватимемося, що невдовзі податківці переглянуть свою позицію та в питанні визначення країни походження друкованої продукції візьмуть на озброєння правила, запропоновані Держмитслужбою та Мін’юстом. А доти видавцям, які мають у складі засновників іноземних інвесторів, право на застосування ПДВ-пільги доведеться, ймовірно, відстоювати в судовому порядку.
Алла Свіріденко