22.08.2013
Головний бухгалтер збирається відвідати триденний семінар з питань оподаткування в Києві. Чи можна оформити таку поїздку як відрядження, і якщо так, то чи правомірно буде віднести на податкові витрати витрати за таким відрядженням?
(м. Полтава)
Ураховуючи постійні зміни в законодавстві та вимогах контролюючих органів, відвідини бухгалтерських семінарів є для фахівців необхідністю.
Семінари зазвичай тривають від одного до трьох днів і можуть проводиться як в Україні, так і за кордоном.
На нашу думку, поїздку бухгалтера на семінар в інший населений пункт однозначно можна вважати відрядженням, як у практичній діяльності і робить більшість підприємств.
Проте Мінфін у листі від 20.05.2013 р. № 31-07230-16-27/15177 висловив думку про те, що направлення працівника на навчання, зокрема на семінар, не є службовим відрядженням, не потурбувавшись, проте, підкріпити свою позицію будь-якими більш-менш прийнятними аргументами.
Також у листі йдеться про те, що гарантії та компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки та навчання іншим професіям з відривом від виробництва, встановлено постановою № 695.
Отже, Мінфін фактично ототожнив участь у семінарі з підвищенням кваліфікації, підготовкою, перепідготовкою та навчанням іншим професіям з відривом від виробництва.
На наш погляд, подібна позиція Мінфіну є непереконливою, оскільки семінар не є навчанням (докладніше див. с. 4 цього номера).
Стисло відзначимо, що існують дві важливі відмінності семінарів від навчання з метою перепідготовки та підвищення кваліфікації:
1. У випадку із семінаром підприємство, в особі свого працівника, отримує платну послугу інформаційно-консультаційного характеру, яка надалі використовується в поточній господарській діяльності такого підприємства. Документ про підвищення кваліфікації працівникові, який відвідав семінар, при цьому не видається.
2. Навчання з метою професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації є формальним навчанням на договірних умовах в навчальних закладах або у роботодавця, після закінчення якого співробітнику підприємства видаються документи про освіту встановленого зразка.
Ураховуючи вищезазначене, можна з впевненістю говорити про те, що підприємство з метою отримання інформаційно-консультаційної послуги в ході семінару цілком може направити свого працівника у службове відрядження.
Для того щоб поїздку працівника в інший населений пункт було визнано службовою, слід дотриматись таких правил її оформлення:
1. Службове відрядження оформляється наказом керівника про службове відрядження, у якому вказуються посада і П. І. Б. відрядженого працівника, мета відрядження, період (строк) відрядження. Також у наказі зазначається обов’язок відповідальних осіб забезпечити відрядженого працівника авансом на відрядження та іншою матеріально-технічною базою, необхідною для виконання мети відрядження.
У зв’язку з тим, що виконувати розпорядження (накази) керівника є обов’язком працівників (ст. 139 КЗпП) — якщо працівника направлено на семінар наказом про відрядження, вважається, що він виконує службове завдання в цілях, поставлених керівником.
2. Після закінчення відрядження працівник, який відвідав семінар, в обов’язковому порядку має оформити й подати на затвердження керівнику авансовий звіт про понесені витрати на відрядження. Якщо поїздку працівника було оформлено зазначеними документами, є всі підстави говорити про те, що вона була службовим відрядженням.
Зазвичай організатори семінарів як видатковий документ видають учасникам «Акт про надання інформаційно-консультаційних послуг», при цьому платник податку на прибуток, який оплатив участь свого співробітника в семінарі, має право на податкові витрати в частині вартості такого семінару, зазначеної в акті.
Звертаємо увагу читачів, що витрати на семінари в податковому обліку слід відображати у складі інформаційних та консультаційних послуг (п. «г» п.п. 138.10.2 ПКУ), а не як витрати на навчання працівників (п.п. 140.1.3 ПКУ).
Олександр Олішевко, економіст-аналітик