10.06.2013

Пошта редакції. Відпустка для підприємця- єдиноподатника

Відповідь на запитання

Відпустка для підприємця-єдиноподатника

 

Чи передбачена законодавством можливість для приватного підприємця на єдиному податку піти у відпустку? Які при цьому оформляються документи та чи потрібно сплачувати за цей період обов’язкові платежі до бюджету?

(м. Запоріжжя)

 

Законодавчих актів, що регламентують порядок виходу у відпустку підприємців, наразі не існує. Проте це зовсім не означає, що підприємець не може піти у відпустку.

Приватний підприємець має право відпочити. При цьому для підприємців-єдиноподатників 1 і 2 груп на період відпустки передбачені пільги зі сплати єдиного податку.

Так, відповідно до п. 295.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платники єдиного податку 1 і 2 груп звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки в разі виконання таких умов:

1) такі підприємці не повинні використовувати працю найманих осіб. Зауважимо: підприємці-єдиноподатники 1 групи згідно з п.п. 1 п. 291.4 ПКУ взагалі не мають права використовувати працю найманих осіб. Що стосується єдиноподатників 2 групи, то оскільки в п. 295.5 ПКУ не конкретизовано, протягом якого періоду перед виходом у відпустку в підприємця не повинно бути найманих осіб, на наш погляд, буде достатньо, якщо вони не використовуватимуть найману працю починаючи з місяця, що передує місяцю виходу у відпустку;

2) тривалість відпустки підприємця становить один календарний місяць. Тобто, якщо єдиноподатник вирішить організувати собі відпустку меншої тривалості або піти в «перехідну» відпустку на місяць, він повинен буде сплатити за період відпустки єдиний податок у повному обсязі;

3) раніше в поточному році такий підприємець не брав відпустку. Відпускна пільга з єдиного податку надається 1 раз на рік.

Про свій намір піти у відпустку підприємець зобов’язаний повідомити ДПІ за місцем обліку, подавши заяву про період щорічної відпустки в довільній формі (п.п. 298.3.2 ПКУ).

Наведемо приклад такої заяви.

 


Начальнику ДПІ в Київському районі м. Харкова
Головного управління Міндоходів у Харківській обл.
Іванову І. І.
ФОП Петрова А. А.,
реєстраційний номер облікової картки платника податків 3262764278,
який проживає за адресою: 61002 м. Харків,
вул. Сумська, 232

Заява

Прошу звільнити мене від сплати єдиного податку за липень 2013 року на підставі п. 295.5 ПКУ як платника єдиного податку 2 групи без найманих працівників, оскільки в період з 1 по 31 липня 2013 року я перебуватиму у відпустці.

10.06.2013 р.

Петров


 

Строк подання заяви ПКУ не встановлено. Податківці у своєму роз’ясненні за кодом 230.12 у Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті Міндоходів http://minrd.gov.ua/ebpz/, рекомендують подавати заяву про період щорічної відпустки до її початку. Це пов’язане з тим, що сплата єдиного податку підприємцями 1 і 2 груп здійснюється шляхом проведення авансових внесків не пізніше 20 числа поточного місяця. Нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється ДПІ на підставі заяви про розмір обраної ставки єдиного податку і, зокрема, заяви про період щорічної відпустки.

У разі якщо єдиноподатник-відпускник сплатив єдиний податок за декілька місяців (кварталів) наперед, у тому числі й за місяць, коли він відповідно до п. 295.5 ПКУ перебуватиме у відпустці, то сума єдиного податку за такий місяць підлягає заліку в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку (п. 295.6 ПКУ).

Залік проводиться ДПІ на підставі відповідної заяви єдиноподатника. Типової форми такої заяви немає. Тому якщо на момент подання зазначеної заяви про період відпустки єдиний податок за місяць відпустки вже сплачено, підприємець може доповнити текст заяви про період відпустки такою фразою: «Прошу згідно з п. 295.6 ПКУ зарахувати суму сплаченого авансового внеску з єдиного податку за (вказати, за який місяць було сплачено податок) 2013 року у сумі ______ грн. у рахунок сплати авансового внеску з єдиного податку за (вказати місяць) 2013 року».

На відміну від єдиного податку, на період відпустки підприємця за ним зберігається обов’язок сплатити ЄСВ за себе. Будь-яких пільг у цьому випадку Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI не встановлено. Тобто і в періоді відпустки сплата ЄСВ здійснюється в загальному порядку в розмірі не менше мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону).

Для підприємців 3 і 5 груп ПКУ не передбачає пільг зі сплати єдиного податку в період їх можливої відпустки. На відміну від платників єдиного податку 1 і 2 груп, єдиноподатники 3 і 5 груп сплачують єдиний податок тільки в разі отримання доходів у звітному періоді (кварталі). Тому, якщо такий підприємець в будь-якому місяці кварталу вирішив піти у відпустку й у зв’язку з цим отримав в такому кварталі менше доходів, відповідно він нарахує та сплатить за цей період меншу суму єдиного податку.

Такий самий принцип працює для єдиноподатників 3 і 5 груп і щодо ПДВ. Якщо в періоді відпустки в підприємця не виникло оподатковуваних операцій, то податкових зобов’язань з ПДВ у нього не буде.

Так само, як у випадку з підприємцями-єдиноподатниками 1 і 2 груп, незалежно від того, здійснював єдиноподатник 3 або 5 групи в якомусь із місяців звітного року підприємницьку діяльність чи ні, він зобов’язаний буде сплатити ЄСВ за такий місяць у повному обсязі, тобто в розмірі не менше мінімального.

 

Олександр Олішевко, економіст-аналітик