ПДВ. Якщо основні засоби почали також використовуватися і в неоподатковуваній діяльності

Якщо основні засоби почали також використовуватися і в неоподатковуваній діяльності

Так, в описаній ситуації підприємству доведеться пригадати суму, яку було віднесено раніше при придбанні об’єкта основних засобів (кіоску) до податкового кредиту, адже тоді такий об’єкт придбавався виключно для використання в оподатковуваній діяльності (у зв’язку з чим розподіл «вхідного» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ щодо нього не проводився). Тепер же такий об’єкт основних засобів (ОЗ) починає одночасно використовуватися як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній (пільговій) діяльності. А отже, платнику податків віднині доведеться враховувати норми ст. 199 ПКУ, де йдеться про пропорційне формування податкового кредиту в такому разі. Разом із тим ст. 199 ПКУ, що вимагає розподіляти «вхідний» ПДВ, водночас прямої вказівки, як бути в такому разі, не містить.

Зауважимо: наприклад, раніше в подібній ситуації податківці говорили про часткове коригування податкового кредиту (часткове виключення суми ПДВ з податкового кредиту — пропорційно частці використання в неоподатковуваних операціях) у періоді початку використання ОЗ за подвійним призначенням з проведенням подальшого перерахунку за правилами п. 199.4 ПКУ (див. лист ДПСУ від 30.11.2011 р. № 6446/6/15-3415-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 103). Водночас реалізація цього варіанта на практиці оберталася складнощами в заповненні ПДВ-звітності (у декларації з ПДВ не було для цього потрібних рядків).

Вочевидь, тому згодом у консультації з розділу 130.19 ЄБПЗ контролюючі органи в такому разі стали говорити вже про дещо інший варіант, радячи діяти так:

— нарахувати щодо таких ОЗ за правилами п. 198.5 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ (з урахуванням положень п. 189.1 ПКУ — виходячи з балансової (залишкової) вартості ОЗ, що склалася на початок періоду одночасного використання ОЗ в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях);

— надалі — простежити, щоб такі ОЗ за підсумками календарного року взяли участь у проведенні «загального» річного перерахунку податкового кредиту, передбаченого абзацом першим п. 199.4 ПКУ. Крім того, у подальшому з урахуванням вимог абзацу другого п. 199.4 ПКУ такі ОЗ у загальному порядку братимуть участь у перерахунку податкового кредиту за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, у якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Таким чином, дослухаючись до роз’яснень податківців, у періоді початку одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях платнику податків за об’єктом ОЗ (виходячи з його залишкової вартості) потрібно нарахувати податкові зобов’язання. Крім того, на наш погляд, у цьому випадку платнику податків (апелюючи до норм абзацу шостого п. 198.5 ПКУ, що допускають відновлення податкового кредиту) також слід одночасно в цьому ж періоді провести розподіл «вхідного» ПДВ виходячи з балансової (залишкової) вартості об’єкта ОЗ та значення ЧВ (частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях), розрахованої за перший звітний період поточного року, у якому з’явилися пільгові операції. Адже на сьогодні (після змін, внесених до форми декларації з ПДВ наказом Мінфіну от 17.12.2012 р. № 1342, див. газету «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 5, с. 34) відобразити такий розподіл «вхідного» ПДВ за об’єктом, який одночасно почав використовуватися як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності, дозволяє рядок 16.6 декларації з ПДВ (тоді як раніше, до таких змін, показати його в декларації з ПДВ зважаючи на відсутність для цього спеціальних рядків було просто неможливо). Щоправда, іноді, слід зауважити, з посиланням на норми абзацу другого п.п. 4.5.5 розд. V Порядку № 1492 і п. 198.6 ПКУ податківці можливість відновлення податкового кредиту намагаються обмежити для платника податків строком у 365 днів (див. наприклад, лист ДПСУ від 27.03.2013 р. № 4692/6/15-3115), з чим ми, однак, погодитися не можемо. Тоді потрапивши під розподіл та будучи включеним у такому періоді «початку одночасного використання» до рядка 16.6 декларації з ПДВ, у подальшому такий ПДВ зможе взяти участь у проведенні «загального» річного перерахунку податкового кредиту (таблиця 2 додатка Д7 до декларації з ПДВ). При проведенні «загального» річного перерахунку, на наш погляд, вартістю придбання таких ОЗ (графа 3 таблиці 3 додатка Д7) умовно слід вважати балансову (залишкову) вартість ОЗ, що склалася на початок періоду використання ОЗ у неоподатковуваних операціях (тобто відштовхуватися від тієї ж балансової (залишкової) вартості, виходячи з якої раніше нараховувалися за ними згідно з пп. 189.1, 198.5 ПКУ ПДВ-зобов’язання).

Надалі, як передбачено абзацом другим п. 199.4 ПКУ, перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Ураховуючи, що в абзаці другому п. 199.4 ПКУ йдеться про проведення перерахунку за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком введення об’єкта основних засобів в експлуатацію, у таких щорічних перерахунках у платника податків об’єкт основних засобів братиме участь, якщо, звісно, з моменту введення його в експлуатацію такий строк ще не закінчився. Інакше, якщо такі три календарні роки, наприклад, уже минули, то об’єкт візьме участь у платника податків лише в загальному «річному» перерахунку одноразово.

Про розподіл податкового кредиту за правилами ст. 199 ПКУ див. також тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 102.