25.11.2013
бюджетні платежі |
Лист Державної податкової служби України від 04.05.2012 р. № 7736/6/19-4015
(витяг)
Державна податкова служба України розглянула звернення ДП <…> щодо розстрочення податкового боргу по авансовому платежу з податку на прибуток на суму <…> грн. та з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань на суму <…> грн., разом на суму <…> грн., і повідомляє.
Згідно із статтею 100 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) здійснюється розстрочення, зокрема, податкового боргу платників податків.
Відповідно до п. 14.1.175 Кодексу податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно із п. 14.1.39 ст. 14 Кодексу грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 14.1.156 статті 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 6 Кодексу визначено поняття податків і зборів, зокрема, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Кодексу, а збором є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди.
Податкове законодавство України відповідно до статті 3 Кодексу складається також із рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексом.
Згідно із статтею 8 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори, склад яких визначено статтями 9 та 10 відповідно.
Разом з тим, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, розмір та порядок якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 138, не належить ні до загальнодержавних, ні до місцевих податків та зборів. Цей платіж не є також і штрафною (фінансовою) санкцією або санкцією за порушення законодавства у сфері ЗЕД.
Виходячи з вищевикладеного, відрахування частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, не підлягають розстроченню (відстроченню) згідно з нормами Кодексу.
<…>
Заступник Голови А. Ігнатов
| коментар редакції |
Держдивіденди — «неподаткові» платежі: запізніле роз’яснення від ДПСУ
Незважаючи на те що це роз’яснення надане понад рік тому, воно напевно зацікавить платників держдивідендів. Нагадаємо: такі платежі щокварталу сплачують державні унітарні підприємства. Адже вони за встановленими правилами повинні ділитися отриманим чистим прибутком із державою, відраховуючи її частину в розмірі 30 % (15 %) до держбюджету. При цьому порядок сплати держдивідендів визначено постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138, а відповідну форму звітності, що подається за ними, — «держдивідендного» Розрахунку — затверджено наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285.
Отже, у цьому випадку в податківців запитали: чи можна розстрочити сплату держдивідендів? У відповіді на запитання податківці роз’яснили: сплату держдивідендів розстрочити не вдасться. Причина — особливий «неподатковий» статус держдивідендних платежів. Вони не належать ані до загальнодержавних, ані до місцевих податків і зборів (ані у ст. 9, ані у ст. 10 ПКУ не значаться). А отже, і об’єктом розстрочення не можуть бути. Адже розстрочення згідно зі ст. 100 ПКУ допускається тільки щодо (1) грошових зобов’язань (див. визначення з п.п. 14.1.39 ПКУ) або (2) податкового боргу (див. п.п. 14.1.175 ПКУ). Проте ані першим, ані другим, судячи з визначень, держдивіденди не є. Тому розстроченню (відстроченню) за правилами ст. 100 ПКУ не підлягають.
У цілому, картина й позиція контролюючих органів начебто зрозуміла: сплачуючи держдивіденди, не можна навіть і помислити про їх розстрочення. Утім, варте уваги, що в ситуації з держдивідендами податківці не завжди виглядають послідовними і «неподатковий» їх статус застосовують вибірково.
Так, наприклад, озброївшись роз’ясненнями про «неподатковість» з опублікованого листа, можна піти далі і дійти висновку, що до держдивідендів не повинні застосовуватися і встановлені ПКУ штрафні санкції. І взагалі-то в такому ж дусі щодо штрафів повинні висловлюватися й самі податківці, ураховуючи такі торішні роз’яснення (про «неподатковий» статус держдивідендів) від головного податкового відомства. Однак чомусь тут уже податківці про «неподаткову» природу держдивідендів геть забувають. І роз’яснюють, що за неподання (несвоєчасне подання) Розрахунку та несплату (несвоєчасну сплату) держдивідендів держпідприємствам доведеться відповідати сповна — їм загрожують штрафи згідно зі ст.120 і 126 ПКУ з пенею відповідно до ст. 129 ПКУ нарівні зі звичайними платниками податків (див., наприклад, консультації з підкатегорії 102.15 і 102.33 Бази знань, розміщеної на сайті Міндоходів).
Виходить якось негарно: штрафи за держдивідендами (як за «податковими» платежами) накладають, але водночас розстрочити сплату держдивідендів (як за «неподатковими» платежами) не дозволяють. Хоча завдяки листу, що коментується, безсумнівно, тепер у держпідприємств — платників держдивідендів аргументів «проти» штрафів буде більше (що може стати дуже доречним при судовому розгляді). Та все ж на майбутнє в ситуації з держдивідендами хотілося б від контролюючих органів більшої визначеності. Якоїсь серйозності навіть…
Людмила Солошенко