17.10.2013
| теорія і практика |
Як і на яких умовах можна залучати фізосіб до роботи за ЦПД? Це дуже популярне питання. Причому про це запитують у межах найрізноманітніших категорій робіт/послуг: починаючи від простих і закінчуючи послугами з управління підприємствами. Ми переглянули нашу пошту та професійні форуми, після чого виділили з таких робіт/послуг найбільш поширені. Про них і поговоримо в цій статті.
Віталій Смердов, податковий експерт
Уся інформація, яка потрібна вам для того, щоб правильно віднести правовідносини до цивільно-правових чи трудових, викладена у попередній статті. А тут ми тільки акцентуємо увагу на найбільш важливих моментах у межах кожної сфери діяльності. При цьому зразу ж зауважимо: багато наших порад підходять і для суміжних галузей. Наприклад, окремі рекомендації щодо бухгалтерських послуг підійдуть і для юридичних послуг тощо.
Бухгалтерські послуги
Бухгалтерський облік на підприємстві можна організувати шляхом залучення фахівця-підприємця. Це прямо передбачено ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік. Але, укладаючи такі ЦПД, будьте особливо уважні. Контролери часто «прискіпуються» до подібних договорів. З ними, на жаль, нерідко погоджуються і суди. Якщо ж ви все-таки вирішите скористатися цим варіантом оформлення відносин, то прислухайтеся до таких рекомендацій.
Предмет договору на бухгалтерське обслуговування має звучати як «надання бухгалтерських послуг», «ведення бухгалтерського обліку» тощо, але не (!) «надання послуг бухгалтера», «виконання обов’язків бухгалтера», «виконання функцій згідно з професією бухгалтера». Крім того, ЦПД у жодному разі не повинен покладати на виконавця бухгалтерських послуг обов’язок підкорятися:
1) головному бухгалтеру, керівнику підприємства чи іншим особам;
2) внутрішньому трудовому розпорядку чи будь-яким іншим організаційним документам підприємства, зокрема з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку (див. постанову ВСУ від 11.09.2012 р., постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 р. у справі № 2-а-23368/09/1270).
Інакше кажучи, виконавець бухгалтерських послуг за ЦПД має бути повністю самостійним
Зрозуміло, що в реальному житті забезпечити таку свободу практично неможливо. Але для нас головне — зафіксувати її на папері.
Коли формулюватимете перелік обов’язків виконавця бухгалтерських послуг, то в ЦПД потрібно буде зазначити набір дій, за які він відповідає. Зокрема, до них можуть бути включені:
1) складання та підписання первинних (та інших) документів, заповнення регістрів бухгалтерського обліку;
2) ведення податкового обліку на підприємстві;
3) складання, підписання і подання фінансової та податкової звітності.
При цьому в кожному з випадків краще максимально конкретизувати обов’язки виконавця. Тобто, якщо на нього покладається обов’язок складати і підписувати первинні документи, то слід зазначити, які саме. Зокрема, це можуть бути первинні документи щодо обліку ТМЦ, оплати праці тощо. Проте нагадаємо ще раз: зазначаючи ці умови, відмовтеся від прямих посилань на функціональні обов’язки бухгалтера згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій. Цей документ можна використовувати тільки як орієнтир. Наприклад, можете перенести потрібне вам з розділу «Завдання та обов’язки» бухгалтера. Головне при цьому — не посилатися на сам Довідник.
Тепер обговоримо те, як зазначити в ЦПД вартість бухгалтерських послуг та порядок виплати винагороди.
У договорі найкраще зазначити вартість кожної дії, включеної до переліку обов’язків виконавця. Але пам’ятайте, що йдеться саме про винагороду (а не про зарплату)
Винагорода за ЦПД виплачується, як правило, за підсумками надання послуги*, тобто після підписання акта. Наприклад, умова договору про виплату винагороди може мати такий вигляд: «вартість послуг за календарний місяць становить ___ грн. і виплачується протягом __ календарних днів після підписання акта». У той же час, як ми вже зазначали, підхід контролерів і судів у цьому питанні дуже суворий, тому радимо відмовитися від прив’язки до фіксованої оплати. Отже, цю умову безпечніше прописати так: «сума винагороди визначається в останній день кожного місяця на підставі акта і вартості послуг згідно з цією угодою. Визначена таким чином винагорода виплачується протягом __ календарних днів після підписання акта».
* Те, що надання послуги має передувати оплаті, підтверджує і формулювання ч. 1 ст. 903 ЦКУ. У той же час цей припис не достатньо конкретний і, очевидно, віддає перевагу порядку оплати, який сторони визначили в договорі.
З іншими питаннями, пов’язаними з укладенням ЦПД на надання бухгалтерських послуг, ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 61, с. 23.
IТ-обслуговування
Для послуг з інформаційно-технічного обслуговування справедливі всі попередні рекомендації. Предметом такого договору є: «послуги з інформаційно-технічного обслуговування», «інформаційно-технічне обслуговування» тощо. При цьому зрозуміло, що в договорі потрібно визначити перелік конкретних обов’язків, що покладаються на виконавця. З підпорядкуванням і оплатою ситуація та сама, що й з бухгалтерами — про них ви могли прочитати вище.
Водночас у цій сфері є й особливості. Річ у тім, що окремі послуги в сфері інформатизації підлягають ліцензуванню. Зокрема, це стосується послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV). У такому разі особам, які залучаються для їх виконання за ЦПД, доведеться отримати відповідні ліцензії. До речі, така ж ситуація складається і в деяких інших сферах.
Підбиваючи підсумок щодо айтішників, зауважимо: на щастя, суди підтверджують можливість укладення ЦПД в подібних випадках (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 р. у справі № 2а-1670/1267/12). Головне при цьому — дотримуватися зазначених вище умов.
Охорона
За договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються (ч. 1 ст. 978 ЦКУ). При цьому, якщо йдеться про охорону майна, то його власник зобов’язаний виконувати передбачені договором правила, а також щомісяця сплачувати охоронцю встановлену плату.
Звертаємо увагу: із залученням фізосіб-охоронців за ЦПД вам доведеться врахувати такі нюанси. По-перше, охоронна діяльність є такою, що ліцензується (див. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 р. № 4616-VI). Як наслідок, у ролі охоронця за ЦПД може виступити тільки підприємець, який має відповідну ліцензію**.
** На цей час відповідні ліцензійні умови затверджено наказом МВС від 15.04.2013 р. № 365.
По-друге, надання охоронних послуг, як правило, пов’язане з необхідністю підпорядкування певному графіку або правилам, які встановлюються замовником. Цей факт нерідко розцінюється як свідчення підконтрольності охоронця внутрішньому трудовому розпорядку замовника, що призводить до визнання подібних правовідносин трудовими (див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011 р. у справі № 2а/0570/9929/2011, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 р. у справі № 22-а-4363/08).
У той же час за умови грамотного оформлення ЦПД, зокрема, з урахуванням зазначених у попередніх розділах рекомендацій, цієї проблеми можна уникнути.
Якщо в ЦПД зазначити, що охоронець зобов’язується забезпечувати недоторканність об’єкта в певному проміжку часу, то сам по собі цей факт не повинен свідчити про його підпорядкування замовнику
Адже ця умова встановлюється за згодою сторін. З цієї причини важливо, щоб у договорі не було вказівок на те, що цей графік нав’язується охоронцю або встановлюється відповідно до внутрішніх організаційних документів замовника.
Як показує практика, при дотриманні цих умов суди виносять позитивні рішення (див. ухвалу ВАСУ від 01.12.2011 р. у справі № К-18751/10, ухвалу ВАСУ від 13.01.2009 р. у справі № К-14359/07, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 р. у справі № 2а-10824/10/8/0170).
На завершення питання щодо охоронців зауважимо: якщо підприємству потрібний простий нагляд за якимсь об’єктом без забезпечення його недоторканності*, то, вважаємо, у такому разі ліцензія виконавцю подібної послуги не буде потрібна. При цьому у разі укладення такого договору для нього будуть справедливі всі наведені вище рекомендації.
* «Сконструювати» такий договір можна самостійно, що прямо допускається ч. 1 ст. 6 ЦКУ.
Послуги перевезення
У цій частині не повторюватимемося, а тільки виділимо дві основні особливості. По-перше, деякі послуги з перевезення підлягають ліцензуванню. Якщо водій за ЦПД надає їх, то йому доведеться обзавестися ліцензією. По-друге, краще, щоб водій використовував власний транспорт. Інакше зникає, зокрема, ризиковий характер послуги. Як наслідок, виникне ризик визнання таких відносин трудовими. Водночас, на нашу думку, сама по собі ця обставина не може вважатися достатньою підставою для винесення подібних рішень.
Також зауважимо: на дорозі не завжди все проходить гладко. Так, якщо під час надання перевізної послуги водій потрапить у ДТП, то адмінвідповідальність у такому разі покладається лише на нього (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 79, с. 28).
| висновки | | |
|