31.10.2013
Ви звернули увагу — до ПКУ щось давно не вносилися істотні нововведення? Мабуть, депутати теж замислися над цим питанням. У результаті було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків і вдосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII (далі — Закон № 657; законопроект від 17.05.2013 р. № 2054а). Цей Закон вносить зміни до багатьох норм ПКУ: адміністрування, податок на прибуток, ПДВ, єдиний податок...
У цілому можна відзначити, що зміни не мають фіскальної спрямованості. Більшості платників податків вони припадуть до душі не лише тому, що виправляють явні помилки, а й завдяки ліберальним положенням.
На момент підготовки номера документ ще не підписано Президентом України. Ґрунтуючись на тексті законопроекту до другого читання, перелічимо найбільш значні з новацій у тому порядку, в якому вони зазначені в Законі № 657.
1. Невдале визначення ставки податку на прибуток для цілей визначення підконтрольних операцій при фіскальному прочитанні призводило до того, що до їх числа потрапляли операції з нерезидентами, зареєстрованими в державі зі ставкою податку на прибуток менше української на 5 відсотків
(19 - 5 % = 18,05 %). Насправді йдеться про процентні пункти (19 % - 5 п.п. = 14 %). Саме це і уточнено Законом № 657.
2. Цікава новина щодо податкових різниць: схоже, що їх визначення — не обов’язок платника податків, а його право.
3. Свідоцтва платника ПДВ та платника єдиного податку скасують. Уся інформація вестиметься в реєстрах Міндоходів.
4.Судячи з усього, законодавці мали намір встановити, що в разі самостійного виправлення помилок у формі №1ДФ штраф згідно з п. 119.2 ПКУ не застосовуватиметься. Але конструкція норми вийшла невдалою. Сам же штраф застосовуватиметься тільки в разі, якщо помилка спричинила заниження та/або завищення податкових зобов’язань або зміну платника податків.
5. Згідно з чинною редакцією ПКУ десятирічний строк корисного використання встановлено щодо нематеріальних активів, за якими правовстановлюючим документом не визначено строк використання. Закон № 657 коригує цю норму та встановлює «вилку» за рішенням платника податків: не менше 2 і не більше 10 років безперервної експлуатації.
6. Цілком логічними виглядають зміни в п.183.8 ПКУ, де вказуються підстави для відмови в реєстрації платником ПДВ: нездійснення оподатковуваних операцій такою підставою не є. Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків» від 05.09.2013 р. № 443-VII знято обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ.
7. Зміни до п. 200.6 ПКУ, що встановлює можливість спрямувати суму бюджетного відшкодування у зменшення податку майбутніх періодів, мабуть, приведуть до того, що таке рішення платник податків може в майбутньому змінити.
8. Нарешті з реквізитів податкової накладної буде вилучено реквізит «номер і дата митної декларації».
9. Ще одна позитивна зміна — подати додаток Д8 можна буде протягом 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації за період, в якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
У межах невеликого коментаря неможливо перелічити та описати всі зміни, що вносяться Законом № 657 до ПКУ. Та це зараз і не потрібно, адже більша частина змін набере чинності тільки з 01.01.2014 р. В одному з наступних номерів ми детальніше повернемося до аналізу цього Закону.