03.04.2014
Ні для кого не секрет, що директор — посадова особа, яку може бути притягнено до адміністративної та кримінальної відповідальності. А чи можуть притягти директора до матеріальної відповідальності? Давайте розбиратися разом.
Катерина Скрипкіна, експерт з питань оплати праці
Директор підприємства не є матеріально відповідальною особою. Водночас у ч. 1 ст. 130 КЗпП передбачено, що всі працівники, у тому числі керівник, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. У загальному випадку йдеться про обмежену матеріальну відповідальність. Але можливі й ситуації, коли виникає питання про повну матеріальну відповідальність. Умови, види та порядок застосування матеріальної відповідальності працівників установлені главою ІХ КЗпП. Почнемо з умов.
Умови, при виконанні яких настає матеріальна відповідальність
Притягти директора, який, по суті, є найманим працівником, до матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди можна тільки в разі дотримання низки умов. Ось вони:
1) шкоду заподіяно внаслідок порушення працівником трудових обов’язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП). Важливо: не може бути підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності його відмова виконувати незаконно покладені на нього трудові обов’язки;
2) доведено факт заподіяння прямої дійсної шкоди (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Увага: працівник не несе матеріальну відповідальність за не отриманий підприємством прибуток;
3) доведено причинний зв’язок між порушенням та шкодою;
4) доведено провину працівника (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Під провиною розуміють психічне ставлення особи до здійснюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Крім того, у разі притягнення працівника до матеріальної відповідальності потрібно враховувати такі чинники:
— шкода не належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП);
— працівник, який заподіяв шкоду, не перебував у стані крайньої необхідності (ч. 4 ст. 130 КЗпП);
— власник не створив працівнику умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого йому майна (ч. 1 ст. 131 КЗпП).
Розмір обмеженої матеріальної відповідальності
Чинним трудовим законодавством у загальному випадку матеріальна відповідальність працівника (у тому числі):
— по-перше, обмежується розміром середньомісячного заробітку працівника;
— по-друге, не повинна перевищувати розміру прямої дійсної шкоди.
З такими обмеженнями визначатимуть розмір матеріальної відповідальності директора, якщо шкоду підприємству заподіяно:
— надмірними грошовими виплатами (суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачених звільненому працівнику у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки, розрахунку, неправильними формулюваннями причин звільнення тощо). Майте на увазі, що тут є своя специфіка. Якщо виявлено безпосередніх винуватців, вони зобов’язані відшкодувати шкоду в межах, установлених законодавством. А директор та інші посадові особи несуть матеріальну відповідальність у межах свого середньомісячного заробітку тільки за ту частину шкоди, яку не відшкодовано безпосередніми винуватцями. При цьому загальна сума, що підлягає стягненню, не повинна перевищувати заподіяну шкоду. На директора покладається матеріальна відповідальність у зазначених межах, якщо з його вини не було своєчасно вжито заходів щодо стягнення шкоди з безпосередніх винуватців і таку можливість підприємство втратило (абзац другий п. 6 постанови № 14);
— неправильною організацією обліку та зберігання матеріальних, грошових або культурних цінностей;
— невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випуску неякісної продукції, розкраданню, знищенню та пошкодженню матеріальних, грошових або культурних цінностей.
У разі якщо розмір шкоди, заподіяної директором, перевищує його середній заробіток, то він відшкодовує заподіяну шкоду тільки в межах свого середньомісячного заробітку. Якщо ж розмір шкоди менше середньомісячного заробітку, то директор нестиме матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди.
Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначають за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (ч. 1 ст. 1353 КЗпП). При визначенні розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей слід керуватися Порядком № 116.
Середньомісячний заробіток розраховують відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Якщо директор відпрацював на підприємстві менше двох календарних місяців, середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Є одна особливість, якщо питання про матеріальну відповідальність директора вирішуватиметься в судовому порядку, але останні місяці перед вирішенням справи про притягнення до матеріальної відповідальності працівник не працював або справа розглядається після його звільнення. У цьому випадку середня зарплата розраховується виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на цьому підприємстві (абзац третій п. 4 постанови № 14).
Повна матеріальна відповідальність директора: коли це можливо
Одразу зауважимо, що договір про повну матеріальну відповідальність у загальному випадку з директором укласти не можна. Пояснимо чому. Відповідно до ст. 1351 КЗпП такий договір можна укласти з працівниками, які досягли вісімнадцятирічного віку та обіймають посади або виконують роботи, включені до Переліку № 447. Водночас згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики (див. листи від 12.10.2010 р. № 312/13/116-10, від 29.04.2013 р. № 61/06/186-13) для укладення договору повинні одночасно дотримуватися дві умови:
1) посада, яку обіймає працівник, або роботи, які він виконує, зазначені в Переліку № 447;
2) виконання обов’язків згідно з посадою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.
Посаду директора підприємства в Переліку № 447 не зазначено. Таким чином, навіть якщо ви укладете з директором договір про повну матеріальну відповідальність, він не матиме юридичної сили.
Якщо ж ваш директор «на всі руки майстер» та офіційно суміщає посади, наприклад, ще є касиром або завскладу, то тут можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність, але саме за суміщуваною посадою. Річ у тім, що такі посади зазначені в Переліку № 447 і виконання трудових обов’язків пов’язане зі зберіганням цінностей.
Притягти працівника до повної матеріальної відповідальності можна не тільки в разі укладення письмового договору, а й на інших підставах, зазначених у ст. 134 КЗпП. Так, про повну матеріальну відповідальність директора можна говорити у випадку виявлення таких фактів:
— майно (інші цінності) були отримані під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
— шкоду завдано діями директора, що мають ознаки діянь, які переслідуються у кримінальному порядку;
— шкоду завдано директором, який був у нетверезому стані;
— шкоду завдано не при виконанні трудових обов’язків;
— директор винен у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (див. ст. 237 КЗпП);
— директор винен у несвоєчасній виплаті заробітної плати більше одного місяця, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, за умови, що Державний бюджет України і місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
У разі повної матеріальної відповідальності на директора, який винен у заподіянні шкоди підприємству, покладається обов’язок відшкодувати пряму дійсну шкоду в повному обсязі без обмеження середньомісячним заробітком.
Без перебільшення можна сказати, що посада директора є дуже відповідальною! Працівник, який її обіймає, повинен мати багато якостей, які дозволять ефективно управляти підприємством. А вже про заподіяння шкоди підприємству не повинно бути й мови. Усе тільки на благо. Але це в ідеалі. Усі ми знаємо, що в житті буває всяке. Тепер ви будете «в курсі», якщо ваш директор «проштрафиться».
| висновки | | |
|