14.04.2014
Приводом для написання цієї статті стали запитання нашого читача. Сорока на хвості принесла, що скоро з’явиться закон, який посилить санкції для роботодавців за неоформлених працівників. Чи так це насправді та що загрожує роботодавцям сьогодні, розглянемо в цій статті.
Маргарита Смирнова, податковий експерт
Плани боротьби з роботодавцями
Як відомо, диму без вогню не буває, і тривога читача була небезпідставною. У грудні минулого року на стіл до депутатів ліг проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати» від 25.12.2013 р. № 3823 (далі — проект). Його мета — «перевиховати» роботодавців, які виплачують невелику зарплату або використовують працю неоформлених працівників.
Що ж пропонує проект? Заходи, від яких у багатьох волосся догори лізе:
— запровадити кримінальну відповідальність для тих, хто використовує працю, не укладаючи трудовий договір із працівником;
— зобов’язати для розрахунку суми ПДФО брати середню зарплату для посади працівника за регіоном, якщо у працівника вона не перевищує цей показник.
Тепер про це детальніше. Так, за використання праці працівників без укладення трудового договору, заниження заробітної плати у трудовому договорі або внесення неправдивих відомостей щодо посади працівника згідно з проектом роботодавцю загрожує:
— штраф у значному розмірі: від 51 тис. до 85 тис. грн. (від 3000 до 5000 нмдг) або
— позбавлення волі на строк до двох років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.
Неважко здогадатися, що при повторному порушенні розмір санкцій збільшується, однак поки що не лякатимемо вас ще й їх розмірами.
До речі, роботодавцю дають шанс уникнути кримінальної відповідальності, якщо після виявлення порушення він одразу ж стане на шлях виправлення і здійснить усі передбачені законодавством виплати.
Що ж, санкції, м’яко кажучи, шокують. Якщо до того ж мати на увазі, що «криміналом» займається прокуратура або співробітники МВС, то, можливо, після таких нововведень почастішають їх візити до підприємців.
Однак і на цьому автори проекту не зупинилися. Нагадаємо, що й раніше як тільки не намагалися змусити роботодавців виплачувати зарплату більше мінімального: не приймали додаток 4 з ЄСВ, не реєстрували підприємцям трудовий договір із працівником тощо.
Ми зазначали, що ці вимоги не мали під собою жодних законних підстав.
Роботодавець може виплачувати зарплату в мінімальному розмірі, а якщо діє режим неповного робочого часу, то навіть менше
Чи піклувалися таким чином про доходи простих трудівників? Навряд чи… Проект, про який тут йдеться, підтверджує, що вимога виплачувати зарплату вище мінімального розміру не пов’язана з турботою про добробут громадян. Його основна мета — збільшити надходження до бюджету.
До речі, цікаво, за чий же рахунок пропонується сплачувати ПДФО, якщо зарплата працівника буде нижче від середньої за регіоном? Невже за рахунок роботодавця?
Що ж, сподіватимемося на те, що ці пропозиції залишаться на папері. Адже такі новини поставлять хрест на багатьох суб’єктах господарювання, які дійсно не можуть дозволити собі виплачувати великі зарплати.
На щастя, поки що проект перебуває на «тестуванні» у профільних комітетах. Сподіваємося, їх висновки нас потішать. Недоробки в ньому таки є…
А що на сьогодні загрожує роботодавцям за неоформлених працівників і зарплату «в конверті»? Розберемося з цим далі.
Від кого «ховаємося»
Перш ніж застосувати до роботодавця штрафні санкції, порушення потрібно виявити. Хто може це зробити?
Достатньо наглядових повноважень мають органи, що стежать за дотриманням трудового законодавства: інспекція з праці та Міндоходів
Як бачимо, у перевіряючих досить широкі повноваження для виявлення неоформлених працівників.
Що стосується зарплати «в конверті», то факт її отримання потрібно довести, тобто зловити роботодавця «на гарячому». На практиці зробити це перевіряючим не так просто, хіба що їм допоможе ображений працівник.
Однак, правду кажучи, і цього мало. У законодавстві немає правил, як «відновити» суми «чорної» зарплати за минулі періоди та розрахувати з неї ЄСВ і ПДФО, як того б хотіли міндоходівці. Рекомендуємо не піддаватися на їх прийоми та не оформляти відомості чи інші зарплатні документи за минулі періоди. Інакше ви визнаєте, що порушували не лише трудове законодавство, а й порядок сплати ЄСВ і ПДФО, тобто самі підпишете собі вирок у вигляді санкцій за несплату та неподання звітності.
Тому поки наша порада для тих, хто грішить виплатами в «конвертах», — дружіть зі своїми працівниками та пам’ятайте, що їх скарга може стати приводом для позапланової перевірки.
Відповідальність
Тепер перейдемо до чинних штрафних санкцій. За порушення трудового законодавства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Рішення про розмір адмінштрафу приймає суд на підставі протоколу інспекції з праці. З дня складання акта перевірки, в якому зафіксовано порушення, і до винесення рішення суду про накладення адмінсанкції має пройти не більше 3 місяців (ст. 38 КУпАП).
Зазначене вище справедливим є саме для порушень законодавства про працю за ст. 41 КЗпП, до яких суди прирівнюють неоформленого працівника.
Що стосується кримінальної відповідальності, то у ст. 172 ККУ згадується грубе порушення законодавства про працю. Воно явно має оціночний характер, однак іноді суди «підтягують» неоформленого працівника саме під це порушення. При цьому порушити кримінальну справу щодо посадових осіб роботодавця мають право лише правоохоронні органи, а вирок щодо неї може винести лише суд.
Наведемо перелік санкцій за порушення законодавства про працю, які можуть застосувати до посадових осіб роботодавця.
| Порушення | Санкція за порушення | Законодавча норма |
| 1 | 2 | 3 |
| Відповідальність за адміністративні правопорушення | ||
| Порушення встановлених строків виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (ще раз звертаємо вашу увагу, що до інших порушень законодавства про працю суди прирівнюють неоформленого працівника) | Штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг) | ч. 1 ст. 41 КУпАП |
| Накладається судом на підставі адмінпротоколів, складених працівниками інспекції з праці. | ||
| Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю і про загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів | Штраф у розмірі від 850 до 1700 грн. (від 50 до 100 нмдг) | ст. 1886 КУпАП |
| Накладається працівниками інспекції з праці. | ||
| Кримінальна відповідальність | ||
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю | Штраф до 850 грн. (50 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років | ч. 1 ст. 172 ККУ |
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда | Штраф від 850 до 1700 грн. (від 50 до 100 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців | ч. 2 ст. 172 ККУ |
| висновки | | |
|
Документи статті
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.