Пошта редакції. Купуємо у декількох неплатників ПДВ: як заповнити Д5?

Купуємо у декількох неплатників ПДВ: як заповнити Д5?

Дзвінки на нашу «гарячу лінію» свідчать про те, що це запитання поставало перед кожним другим бухгалтером. Чому воно виникло?

Нагадаємо: коли ви купуєте товар у неплатника ПДВ, то при заповненні розділу II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) у графі 7 «індивідуальний податковий номер» вказуєте умовний ІПН «400000000000». Цей порядок діяв раніше. Зберігся він і зараз (п. 2 розд. IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міндоходів від 25.11.2013 р. № 708). При цьому, якщо раніше такі придбання потрібно було вказувати тільки в ряд. 11 декларації без відображення в додатках, то зі звітності за січень/I квартал 2014 року це правило змінилося. Тепер такі придбання потрібно розшифровувати і в додатку Д5. Для цього призначено підрозділ «Операції з придбання без податку на додану вартість (рядки 11.1 + 11.2 + 14.2 декларації)» розділу II цього додатка. Про те, які ще новації приховує в собі нова декларація з ПДВ, ви можете дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 16.

На цьому підґрунті й виникло запитання: якщо у звітному періоді здійснювалися придбання у декількох неплатників ПДВ, то скількома рядками відображати їх у зазначеному підрозділі додатка Д5? Проблема пов’язана з тим, що операції в додатку Д5 розшифровуються в розрізі контрагентів, точніше — їх ІПН. І якщо, наприклад, протягом звітного періоду ви здійснюєте декілька операцій з одним і тим самим контрагентом, то вказуєте їх одним рядком — у межах ІПН такого контр- агента (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 77, с. 42). У нашій же ситуації контрагент не один, а декілька, але умовний ІПН у них той самий — «400000000000» (читайте вище). Отже, якщо дивитись виключно на додаток Д5, то придбання в таких контрагентів можна розцінювати як операції з однією особою. Як же бути? Можливий один із двох варіантів.

Погодьтеся, що перша думка — відобразити такі придбання за кожним окремим рядком. На перший погляд, це цілком допустимо. Ви купуєте у декількох контрагентів, а тому вони повинні потрапити до різних рядків. Навіть незважаючи на те, що в них буде зазначено один і той же ІПН. Тим більше, що це дозволяє й технічний бік: якщо складати додаток Д5 самостійно (без автоматичного «витягування» даних із Реєстру), то, наприклад, ані OPZ, ані M.E.Doc не бачать у цьому проблеми. Це був перший варіант.

Другий же, як нескладно здогадатися, полягає в тому, щоб відобразити ці операції сумарно одним рядком. І в цьому варіанті також є раціональне зерно. Як ми вже говорили, додаток Д5 заповнюється в розрізі контрагентів — але не найменувань, а їх ІПН. При цьому, оскільки ІПН один, то й відображати їх потрібно одним рядком. Усі інші відомості податківці зможуть отримати з Реєстру. Подібний підхід також корелює з відомими правилами запов­нення розділу I додатка Д5. Нагадаємо: у ньому постачання неплатникам ПДВ підсумовуються в одному рядку «Інші». Із технічної точки зору проблем також не виникне, крім того, він може бути навіть зручнішим.

Але впевнені, вам кортить дізнатися: який же варіант правильний? На нашу думку, на цьому етапі можливий будь-який із них. Тобто, ураховуючи те, що строки подання ПДВ-звітності за січень уже минули, який би із двох варіантів складання додатка ви не вибрали — зробили ви все правильно. Цей висновок ґрунтується на тому, що:

1) у цьому випадку в контролерів немає підстав для неприйняття податкової звітності, перелічених у ст. 48—49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;

2) у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678, правил заповнення додатка Д5 немає;

3) роз’яснення податківців щодо цього поки що відсутні;

4) ані на ПДВ-зобов’язання, ані на податковий кредит це не впливає.

Сподіваємося, що до звітності за лютий податківці роз’яснять, як діяти в подібній ситуації. Поки ж, повторимо ще раз: до появи таких роз’яснень вчиняти, на нашу думку, можна в будь-який із зазначених способів. Жодних негативних наслідків при цьому бути не може.

Віталій Смердов, податковий експерт