16.06.2014
Зміна «антикризовим законом» податкових правил гри з 1 квітня та, особливо, з 1 липня цього року змусило чимало укрСПД насторожитися. Дехто навіть почав морщити лоба, активно розмірковуючи на тему: як їм далі працювати та «виймати» зароблене?..
Тому ми вирішили в цій публікації розглянути та порівняти окремі види оподаткування фіздоходів, у тому числі з урахуванням згаданих податкових змін. Такий аналіз проводимо з метою агітації на користь винятково легальної оптимізації процесу отримання зароблених коштів.
Олексій Павленко, податковий експерт
Одразу хочемо заспокоїти бізнесменів: напружилися вони зарано, бо, як свідчить аналіз змін, привнесених до податкової сфери Законом № 1166 (і відкоригованих Законом № 1200*), найближчим часом серйозного збитку їх кишеня** не зазнає. Тобто ці зміни поки істотно не зачепили** питання виплати/виїмки доходів.
* Коментарі редакції до цих законів див. відповідно в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 11 і № 32, с. 12.
** Якщо немає доходів у вигляді процентів (у тому числі за депозитами).
Зміни, запроваджені з 1 квітня, виплати, що нас цікавлять, взагалі не зачепили. А з 01.07.2014 р. змін зазнають тільки два види пасивних доходів: виплати роялті та процентів. Щоправда, останні випадають з поля нашого дослідження, оскільки проценти фізособам виплачують, як правило, банки та інші фінансові установи, а такі суб’єкти в межах цієї публікації нам не цікаві***.
***«Чаклунські» схеми на кшталт — підприємство бере кредит у банку, «вимиває» його (наприклад, позиками) своїм працівникам, а останні вносять ці самі гроші до того самого банку на депозит під вищий процент, ми не розглядаємо.
Нас цікавлять тільки законні способи виплат.
Безумовно, будь-який доброчесний бізнесмен прагне заробити побільше, але сплатити при цьому податків-внесків поменше. Але (головне!) — не порушуючи при цьому норм законодавства.
Надамо їм, порядним, посильну в цьому допомогу — порівнявши податко-/внеско-обкладення різних видів фіздоходів.
Щодо кожного з видів виплати/«виїмки» доходів, які потрапили до нашого переліку, спочатку викладемо загальні правила оподаткування доходів такого виду, а потім розрахуємо на умовному прикладі загальну суму податкових втрат (економії) та порівняємо кінцеві результати за всіма видами.
Використовуємо такий приклад: нарахування за конкретним видом виплат «грязними» становить однакову суму 100000 грн. («із дрібного посуду не п’ємо»). Розрахуємо, скільки при такому порядку доходу доведеться (формально — обома сторонами) понести витрат на сплату податків, внесків (тощо) і скільки при цьому залишиться «чистими-білими» доходу «на одну особу» ☺.
За підсумками виведемо для кожного виду доходів свій коефіцієнт співвідношення загальної суми понесених витрат до чистого доходу.
Звертаємо також увагу, що ми розглянемо виплати на користь фізосіб-резидентів. Якщо ж виплати здійснюватимуться на користь фізосіб із числа нерезидентів, то їх оподаткування матиме свою специфіку. У таких випадках потрібно орієнтуватися на спеціальні норми ПКУ і, крім того, не забувати про норми відповідних міжнародних угод.
Отже, почнемо.
Зарплата
Це найпоширеніший вид доходу, тому ми з неї стартуємо та приділимо їй максимум уваги.
Під «заробітною платою» далі розуміємо ті виплати, які входять згідно з Інструкцією № 5 до фонду оплати праці (розд. 1 і 2 цієї Інструкції) й обкладаються ПДФО та ЄСВ.
ПДФО. До бази оподаткування в межах до 10 МЗП застосовуємо ставку ПДФО 15 %, а до бази оподаткування, що перевищує цю цифру, — ставку 17 % (п. 167.1 ПКУ).
Причому для цілей обкладення ПДФО як база оподаткування береться не вся «грязна», тобто нарахована, сума заробітної плати, а за вирахуванням «внутрішнього» ЄСВ, що підлягає утриманню із зарплати (див. п. 164.6 ПКУ).
ЄСВ. Ставки ЄСВ (об’єкт і база обкладення внеском) установлені Законом № 2464.
«Внутрішній» ЄСВ із зарплати утримується за ставкою 3,6 %.
Ставки «зовнішнього» ЄСВ, тобто такого, що нараховується зверху на суму нарахованої зарплати, у загальному випадку коливаються в діапазоні від 36,76 % до 49,7 %, залежно від класу професійного ризику виробництва.
Далі в наших «зарплатних» розрахунках ми для прикладу використовуємо ставку «зовнішнього» ЄСВ у розмірі — 38 %.
Крім того, зауважимо, що Законом № 2464 встановлені і спеціальні ставки ЄСВ для окремих категорій працівників. Наприклад, ставка нарахування «зовнішнього» ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, установлена в розмірі 8,41 %. І ми далі окремо розглянемо виплати таким працівникам.
Дуже важливий момент.
Законодавчо встановлена максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вона дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Для доходів, нарахованих за періоди 2014 року, ця гранична сума доходів для нарахування/утримання ЄСВ становить 20706 грн. (1218 грн. х 17)
І ще один момент: оскільки далі ми розмовлятимемо про доволі великі суми доходів, то, звісно, випадки зі зменшенням «зарплатного» доходу, який обкладається ПДФО, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) випадають.
Тепер перейдемо до прикладів.
1. Спочатку розглянемо приклад із проанонсованою нами вище сумою «грязними» — 100000 грн.
ЄСВ.
«Зовнішній»: 20706 х 38 % = 7868,28 (грн.).
«Внутрішній»: 20706 х 3,6 % = 745,42 (грн.).
ПДФО.
База оподаткування: 100000 - 745,42 = 99254,58 (грн.).
12180 х 15 % + (99254,58 - 12180) х 17 % = 1827 + 14802,68 = 16629,68 (грн.).
Разом податків-внесків: 25243,38 грн. (7868,28 + 745,42 + 16629,68).
Отримано «чистого»* доходу: 100000 - 745,42 - 16629,68 = 82624,90 (грн.).
* Витрати на послуги банку за зняття готівки або переказ грошей на «фізрахунок» тут і далі не враховуємо. Тут у кожного банку «свої брязкальця»…
Коефіцієнт співвідношення загальних витрат до чистого доходу:
107868,28** : 82624,90 = 1,3055.
** Загальна сума витрат — це нарахована сума плюс «зовнішній» ЄСВ: 100000 + 7868,28 = 107868,28 (грн.)
Тобто, щоб за такого розміру (100000 грн.) «грязних» нарахувань зарплати отримати 1 грн. «чистими», на податки-внески доведеться витратити 30,55 коп.
Проте, якщо йдеться про платника податку на прибуток, то вся сума зарплати з нарахуванням ЄСВ може бути віднесена ним до витрат і зменшити податок на прибуток. Тобто при прибутковій роботі підприємства можна заощадити (у частині податку на прибуток) до 18 % від цих сум.
Водночас, включивши в нашому прикладі до витрат суму 107868,28 грн. (сума нарахованої зарплати плюс «зовнішній» ЄСВ), підприємство може заощадити на податку на прибуток суму 19416 грн. А ця сума не набагато менше всіх витрат на сплату ЄСВ та ПДФО разом узятих — вони дорівнюють у нашому прикладі 25243,38 грн.
Різниця становить усього 5827,38 грн. А це лише 7,05 % від отриманої на руки суми зарплати, тобто коефіцієнт уже буде 1,07. Або за 1 «чисту» гривню буде віддано всього 7 коп. податків-внесків!
Тому ми вважаємо, що часто-густо нашим бізнесменам є резон подумати: чи варто, порушуючи закон, переганяти у готівку (навіть — «під витрати»)? Може, краще просто нараховувати комусь за ударну працю великі зарплати? Звісно, оформивши такі великі ставки/премії належним чином документально…
Зрозуміло, чим менше нарахована сума, тим більше буде коефіцієнт, і навпаки.
Тобто чим більше сума зарплати «на одну особу», тим менше питома вага витрат на сплату ЄСВ
Найбільш податково-невигідна у 2014 році місячна зарплата — у діапазоні від 12635* до 20706 грн. При такій зарплаті (до 20706 грн.) коефіцієнт відрізнятиметься трохи. Тобто при таких сумах нарахованої зарплати доведеться витрачати на податки/внески від 68 до 70 % від чистої суми.
* Після перевищення якої вже застосовується ставка ПДФО — 17 %.
2. Продемонструємо це, узявши для контрасту приклад із нарахуванням зарплати «брудними» у граничній сумі, з якої справляється ЄСВ, тобто — 20706 грн.
Нараховано: 20706 грн.
ЄСВ.
«Зовнішній»: 20706 х 38 % = 7868,28 (грн.).
«Внутрішній»: 20706 х 3,6 %= 745,42 (грн.).
ПДФО.
База оподаткування: 20706 - 745,42 = 19960,58 (грн.).
12180 х 15 % + (19960,58 - 12180) х 17 % = 1827 + 1323 = 3149,70 (грн.).
Разом податків-внесків: 11763 грн.
Отримано доходу «чистими»: 20706 - 745,42 - 3149,70 = 16810,88 (грн.).
Коефіцієнт співвідношення загальних витрат до чистого доходу:
28574,28 : 16810,88=1,7
Тобто при такій сумі нарахування, щоб отримати одну гривню чистими, необхідно витратити 70 коп. на податки і внески. Якщо витрати на зарплату та ЄСВ зменшать податок на прибуток, коефіцієнт «впаде» тільки до 1,394. Тобто така «конвертація» буде «під 40 %».
3. А тепер наведемо оптимальний приклад — із тим же 100-тисячним нарахуванням, але вже на більш вигідну «інвалідну» зарплату.
Нараховано ті самі 100000 грн., але зарплата виплачується працівнику-інваліду (ставка «зовнішнього» ЄСВ становить 8,41 %).
ЄСВ.
«Зовнішній»: 20706 х 8,41 % = 1741,37 (грн.).
«Внутрішній»: 20706 х 3,6 % = 745,42 (грн.).
ПДФО.
База оподаткування: 100000 - 745,42 = 99254,58 (грн.).
12180 х 15 % + (99254,58 - 12180) х 17 % = 16629,68 (грн.).
Разом, «чистими» вийде та сама сума — 82624,90 грн.
Але коефіцієнт становитиме вже 101741,37 : 82624,90 = 1,2314.
Тобто, щоб отримати 1 грн. «чистими», витрати на податки-внески становитимуть 23,14 коп. До податкових витрат при цьому може потрапити 101741,37 грн., від яких 18 % податку на прибуток становитиме суму — 18313 грн.
При цьому на сплату податків-внесків буде загалом витрачено — 18816 грн. Тобто всього на 503 грн. більше, і коефіцієнт вже буде 1,006. Тобто «податкова» ціна 1 «чистої» гривні — 0,6 копійок!
Загалом, солідна зарплата інвалідів будь-яку «конвертацію» перепльовує…
Дохід за ЦПД на виконання робіт (послуг**), що підпадають під ЄСВ
** Уключаючи агентські та інші посередницькі послуги.
Дещо вигідніше за «пересічну» зарплату винагороди за цивільно-правовими договорами (ЦПД). Ставки ЄСВ зовні 34,7 %, утримання зсередини — 2,6 %, ПДФО — аналогічно зарплаті.
ЄСВ.
«Зовнішній»: 20706 х 34,7 % = 7184,98 (грн.).
«Внутрішній»: 20706 х 2,6 % = 538,36 (грн.).
ПДФО.
База: 100000 - 538,36 = 99461,64 (грн.).
12180 х 15 % + (99461,64 - 12180) х 17 % = 16664,88 (грн.).
Разом витрат: 7185 + 538 + 16665 = 24388 (грн.).
Отримано «чистими»: 100000 - 538,36 - 16664,88 = 82796,76 (грн.).
Коефіцієнт співвідношення загальних витрат до чистого доходу 107185 : 82797 = 1,295.
Тобто сума податків на «чисту» гривню (у разі такого великого нарахування) становитиме 29,5 коп. Але при цьому, зауважимо, у платника податку на прибуток при включенні до витрат згаданих 107185 грн. (виплати і нарахування «зверху») буде збережено ще 18 % від цієї суми (19293 грн.).
Загальна сума витрат, за вирахуванням можливої економії з податку на прибуток, становитиме 5095 грн. Або всього лише 6,15 % від чистих грошей (коефіцієнт буде вже 1,0615).
При менших нарахованих сумах відповідно збільшуватиметься і питома вага «податкових» витрат. Пік його буде «у районі» тієї ж суми 20706 грн. При виплаті за роботи за ЦПД у такій сумі коефіцієнт становитиме 1,642. Тобто за одну «чисту» гривню доведеться сплатити державі 64,2 коп. (це — без урахування економії з податку на прибуток, а з урахуванням такої економії ця сума становитиме 35 коп. на одну «чисту» гривню).
Доходи за ЦПД, що не підпадають під ЄСВ (наприклад, за договорами найму/оренди)
Нараховано — 100000 грн.
Витрати — тільки ПДФО:
12180 х 15 % + (100000 - 12180) х 17 % = 16756,40 (грн.).
Сума до виплати: 100000 - 16756,40 = 83243,60 (грн.).
Коефіцієнт «розплати» 100000 : 83244 = 1,2013.
Тобто сума ПДФО на чисту гривню (за такого нарахування) становитиме 20,13 коп.
Однак у платника податку на прибуток при включенні до витрат усієї суми орендної плати податок на прибуток буде зменшено на 18000 грн., тобто економія перевищить податкову витрату на 1244 грн.
А коефіцієнт стане менше одиниці — 0,985!
Матдопомога
Нецільова матдопомога пільгується тільки в сумі, що не перевищує за рік 1,4 розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, установленого на 1 січня звітного року, округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 170.7.3 ПКУ). У 2014 році ця сума становить 1710 грн. загалом за рік. Якщо розмір отриманої допомоги перевищує зазначену суму, сума перевищення підлягає обкладенню ПДФО.
Слід мати на увазі, що деякі види матдопомоги можуть входити до ФОП (див. п.п. 2.3.3 Інструкції № 5), тоді виникне небезпека обкладення таких сум ЄСВ (у такому разі оподаткування буде ідентичним зарплаті — див. вище). Ми ж розглядаємо види матдопомоги, що не входять до ФОП.
При нарахуванні 100000 грн. «брудними» витрати будуть тільки на сплату ПДФО. ПДФО потрібно сплатити із суми 98290 грн. (100000 - 1710):
12180 х 15 % + (98290 - 12180) х 17 % = 16465,70 (грн.).
Сума на руки: 100000 - 16465,70 = 83534,30 (грн.).
І коефіцієнт — 1,197. Тобто за «чисту» гривню сплатиться 20 коп. ПДФО. Зверніть увагу, що при такому варіанті економії з податку на прибуток не буде, оскільки «неФОПівську» матдопомогу до податкових витрат не включиш. Крім того, матдопомогу слід оформляти належним чином, щоб її не визнали грошовим подарунком (що потребує при такій сумі нотаріального посвідчення — див. далі).
Детально про матдопомогу читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 18, с. 15.
Подарунок (грошовий)
Доходи, отримані у вигляді подарунка, оподатковуються за правилами, передбаченими для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).
Згідно з п.п. 174.2.2 ПКУ фізособи-резиденти, які одержують подарунок від осіб, що не є членами їх сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковують вартість (суму) такого подарунка за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ (тобто 5 %)*.
* Якщо ж фізособа обдаровує нерезидента, то ставка буде стандартною — 15 % та/або 17 %.
Водночас, якщо дарувальником є не звичайна фізична особа, а юр-(або фіз-) СПД, то норми п.п. 174.2.2, п. 174.6 ПКУ і 5 % ставка оподаткування з п. 167.2 ПКУ не застосовуються. А таке дарування вже підпадає під визначення «безповоротна фінансова допомога» (п.п. 14.1.257 ПКУ). Для цілей оподаткування такий дохід вважається додатковим благом згідноз п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ і обкладається ПДФО за стандартними ставками з п. 167.1 ПКУ**.
** Звертаємо також увагу, що п.п. 165.1.39 ПКУ звільняє від ПДФО тільки негрошові дешеві подарунки (не більше 0,5 мінзарплати, установленої на 1 січня податкового року).
Стосовно дарування ще зазначимо, що, крім ПДФО, тут будуть ще витрати на нотаріуса, оскільки договір дарування на суму понад 50 НМДГ (у 2014 ро- ці це 850 грн.) підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 5 ст. 719 ЦКУ).
Нотаріальне посвідчення договору дарування супроводжується сплатою держмита (або платою за вчинення нотаріальних дій) у розмірі 1 % від суми договору.
Тому податкові наслідки в договорі дарування грошових коштів від СПД на користь фізособи не будуть такими самими, як і при виплаті матдопомоги. Адже, як ми вже ззазначали, до податкових витрат тут додасться ще і сума держмита (або плати за вчинення нотаріальних дій) у розмірі 1 % від суми договору. Тобто в разі дарування суми 100000 грн. доведеться ще розщедритися, як мінімум, на 1000 грн. «нотаріальних» витрат.
Коефіцієнт становитиме 101000 : 83244 = 1,2133.
Крім того, укладаючи з фізособою договір дарування, суб’єкту підприємництва-дарувальнику варто бути готовим пояснити причини такої своєї щедрості/благодійності. А якщо дарування на велику суму буде на користь засновника або пов’язаної особи, то може також виникнути питання, а чи не є цей правочин удаваним? Наприклад, таким, що прикриває виплату інших доходів (з 2015 року — можливо, і великих сум дивідендів, які обкладатимуться ПДФО за прогресивною шкалою).
Детальніше про подарунки читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 13.
Позика працівнику
Нічим не оподатковується (п.п. 165.1.31 ПКУ). Але — до закінчення строку позовної давності. Утім, цей 3-річний строк залежить від строку, на який надається позика. І строк цей цілком можна регулювати, переносячи-відсовуючи за домовленністю сторін дату повернення коштів.
Після закінчення строку позовної давності сума позики включається до доходу, що обкладається ПДФО. Податок із нього сплачує власне фізособа (позичальник), а не утримує податковий агент (позикодавець). Останній повинен тільки «наклепати» податківцям про такий дохід у 1ДФ.
Позичальник-фізособа повинен сплатити податок з такого доходу за річною декларацією, яку він буде зобов’язаний подати за той рік, у якому спливе строк позовної давності. Податкові втрати майже ті самі, що і в разі матдопомоги (див. в таблиці на с. ).
Детальніше про позику працівнику читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 35, с. 32.
Виплата роялті
Ось із ними — купа «заковик».
Якщо по-простому, роялті — це щось на кшталт оренди нематеріальних активів (детальніше про роялті та оподаткування операцій із ними читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 24).
Оподаткування виплат роялті, що здійснюються на користь фізосіб, до 01.07.2014 р. аналогічно звичайній оренді (див. вище).
Починаючи ж зі згаданої дати щодо ПДФО запрацює прогресивна шкала. Виплати роялті, якщо їх загальна сума, отримана конкретною фізособою, за звітний рік не перевищить 204 ПМПО***, повинні обкладатися ПДФО за ставкою 15 %. Якщо загальна сума отриманих за рік роялті буде більше 204, але не перевищить 396 ПМПО, то сума перевищення 204 ПМПО потрапить під ставку ПДФО 20 %. Сума перевищення 396 ПМПО, потрапить уже під 25 % ставку ПДФО. Детальніше про це читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 11.
*** Прожитковий мінімум на працездатну особу, встановлений на початок року. У 2014 році 204 ПМПО становитиме 248472 грн.
Утім, зауважимо, що з 01.07.2014 р. з виплат роялті податкові агенти справлятимуть ПДФО тільки за ставкою 15 % (а не 15 % і 17 %). А згадані «прогресивні» ставки застосовуватимуться тільки при перерахунку річних доходів самим платником у поданій річній декларації про доходи.
Тобто при виплаті з 01.07.2014 р. роялті в 100000 грн. податкові витрати одразу становитимуть 15000 грн. або 17,65 коп. на 1 чисту гривню (коефіцієнт — 1,1765). А що буде далі — покажуть підсумки року (до речі, поки не зрозуміло, чи потрібно буде за підсумками 2014 року для цілей застосування прогресивної шкали підсумовувати і доходи у вигляді роялті, отримані в першому півріччі цього року).
Щодо обкладення роялті ЄСВ зазначимо таке.
Свого часу Пенсійний фонд однозначно не роз’яснив, чи нараховуються ЄСВ-внески на виплати роялті. Проте з листа ПФУ від 10.08.2011 р. № 16534/03-20 * (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 91, с. 8) можна зробити висновок, що пенсійники (так само, як і зі сум орендної плати) не схильні нараховувати ЄСВ на (утримувати його з виплат) роялті. І на практиці до таких виплат пенсійники не чіпляються. До того ж висновок про ненарахування внесків на суму роялті підтверджують головні податківці — див. консультацію в Базі знань (категорія 301.03).
* У цьому листі ПФУ також нагадує, що відповідно до п. 9 розд. I і п. 14 розд. II Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок (затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170), ЄСВ не нараховується на винагороду, що виплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури і мистецтва, крім гонорару штатним працівникам, доходи за акціями та інші доходи від участі працівників підприємства (дивіденди, проценти, виплати за паями).
Для платників податку на прибуток у п.п. 140.1.2 ПКУ є обмеження щодо включення до витрат сум виплат роялті, але вони не стосуються звичайних фізосіб, за винятком фізосіб-нерезидентів. Детальніше про ці обмеження читайте у згаданому вище випуску «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 24..
Загалом, до оцінки вигідності виплати роялті (особливо з 1 липня) потрібно підходити зважено.
Дивіденди
Обкладаються тільки ПДФО. До 01.01.2015 р. за ставкою 5 %.
Під ЄСВ суми дивіденди однозначно не підпадають (див. виноску на цій сторінці).
При нарахуванні 100000 грн. сума ПДФО становитиме 5000 грн.
Коефіцієнт 100000 : 95000 = 1,053.
Тобто податкова витрата становитиме 5,3 коп на «чисту» гривню.
Проте до податкових витрат суми дивідендів не потрапляють і податок на прибуток не зменшують. Утім, із дивідендів, які виплачуються фізособам, не потрібно сплачувати і авансовий внесок із податку на прибуток.
Отже, до 01.01.2015 р. «фіздивіденди» — усе ще досить вигідний вид виплат. Тож покваптеся «одивідендитися»!
А от починаючи з 01.01.2015 р. суми дивідендів (причому, наразі чітко не зрозуміло, нарахованих чи виплачених починаючи з цієї дати!) уже підпадуть під нові ставки ПДФО. Як мінімум, під 15 %. Детальніше див. вище про механізм оподаткування з 01.07.2014 р. виплат роялті. Він повинен бути аналогічним.
Витрати «на аптеку» («бонус-трек») (оплата за лікування)
Насамкінець, для СПД, які мають не дуже здорових працівників, нагадаємо про пільгу з ПДФО, передбачену в п.п. 165.1.19 ПКУ.
Норма передбачає не оподатковувати грошові кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця.
Щоправда, усе це можливо за наявності відповідних підтвердних документів.
У листі від 11.01.2013 р. № 351/6/17-1115, а також в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку за кордоном за рахунок благодійної організації, затвердженої наказом Міндоходів від 10.04.2014 р. № 235, податківці зазначили, що підтвердними можуть бути:
— документи, які підтверджують потребу фізособи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податків);
— документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника медпослуг, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медобслуговування, хвороби та її стану.
Крім того, податківці вказали, що ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні ПДФО сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.
РАЗОМ
Підсумуємо викладене вище в таблиці.
Але спочатку — деякі застереження.
Нарахування за всіма виплатами беремо в сумі 100000 грн.
Щодо зарплати для порівняння (у дужках) наводимо ще приклад з нарахуванням «грязними» ЄСВ-граничної суми — 20706 грн.
Як «зовнішню» ставку ЄСВ для зарплати звичайних працівників для прикладу застосовуємо розмір 38 %.
(усі суми у грн., крім коефіцієнтів)
| № з/п | Вид виплат | ЄСВ | ПДФО | Разом витрат | Коефіцієнт співвідношення всіх витрат до чистого доходу | «Податкові» витрати за вирахуванням можливої економії з податку на прибуток (у дужках — скоригований коефіцієнт) | |
| «зовнішній» | «внутрішній» | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Зарплата звичайна (нарахування —20706) | 7868 | 745 | 16630 | 25243 | 1,306 | 5827 (1,064) |
| 2 | Зарплата «інвалідна» | 1741 | 745 | 16630 | 19116 | 1,231 | 503(1,006) |
| 3 | За ЦПД за роботи/послуги, які обкладаються ЄСВ | 7185 | 538 | 16665 | 24388 | 1,295 | 5095 (1,062) |
| 4 | За ЦПД, що не підпадає під ЄСВ | — | — | 16756 | 16756 | 1,201 | - 1244* (0,985) |
| 5 | Матеріальна допомога** | — | — | 16466 | 16466 | 1,197 | 16466 (1,197) |
| 6 | Безвідплатна фіндопомога (подарунок грошима) | — | — | 16756 | 16756 | 1,213 | 17756 (1,213) |
| 7 | Дивіденди | — | — | 5000 | 5000 | 1,053 | 5000 (1,053) |
| 8 | Роялті**** | — | — | 16756 | 16756 | 1,201 | -1244* (0,985) |
| 9 | Позика | — | — | 16756 | 16756 | 1,201***** | 16756***** (1,201) |
| 10 | «На аптеку» | — | — | — | — | 1,0 | - (1,0) |
| * За умови включення повної суми таких виплат до витрат може вийти навіть «податкова» економія. | |||||||
Головний наш висновок стосується виплат, що обкладаються ЄСВ: «пити з дрібного посуду» не дуже вигідно. Краще вже «з великого».
І що не потрібно «конвертувати» у готівку — платіть працівникам більше, і вам віддасться*.
* А «конвертувати» у готівку для «зниження» ПДВ сьогодні зовсім непристойно…
А втім, «думайте самі, вирішуйте самі…».
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.
Закон № 1200 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» від 10.04.2014 р. № 1200-VII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.