06.03.2014

Податок на прибуток. Ремонти та поліпшення повністю замортизованих основних засобів

Відповідь на запитання

Ремонти та поліпшення повністю замортизованих основних засобів

У підприємства є об’єкт основних засобів (автомобіль), який повністю замортизовано. Проте підприємство продовжує використовувати його в господарській діяльності. Зараз виникла необхідність відремонтувати такий об’єкт. Чи можна витрати на його ремонт відобразити в податковому обліку?

(м. Київ)

 

Так, можна. Як саме — детальніше розповімо далі. Тим більше, що така ситуація — зовсім не рідкість.

Але спочатку підтвердимо: повністю замортизовані об’єкти основних засобів підприємство може, як і раніше, продовжувати використовувати (експлуатувати) у своїй господарській діяльності. Адже вони продовжують відповідати критеріям активу/основних засобів (тобто використовуються для отримання майбутніх економічних вигод, пп. 4, 6 П(С)БО 7). Тому підстави для їх списання відсутні.

Причому щодо таких замортизованих об’єктів у підприємства в бухобліку існує два можливі варіанти: або провести їх переоцінку, або надалі вести їх облік лише за кількістю (кількісний облік). Яким із них скористатися, кожне підприємство для себе вирішує самостійно. Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Якщо основні засоби повністю замортизовано» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 87, с. 42.

Але як бути з витратами на ремонти/поліпшення таких об’єктів? Почнемо з податкового обліку.

Оскільки самі об’єкти все ще беруть участь у госпдіяльності, то також пов’язаними з госпдіяльністю виявляються й витрати на їх поліпшення/ремонти

Отже, зважаючи на «господарську» спрямованість, витрати на ремонти/поліпшення замортизованих об’єктів основних засобів можуть бути відображені в податковому обліку. Причому підхід тут залишається той же. І відображають їх у податковому обліку так само, як і витрати на ремонти/поліпшення інших основних засобів. Тобто за правилами «ремонтних» пп. 146.11 — 146.12 ПКУ.

Тому з урахуванням розрахованого 10 % «ремонтного» ліміту в податковому обліку:

— суму витрат на ремонти/поліпшення замортизованих основних засобів у межах 10 % «ремонтного» ліміту підприємство відносить на витрати (п. 146.12 ПКУ). Витрати, у свою чергу, визнає за напрямами витрат (тобто з уключенням до складу собівартості реалізованої продукції, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут чи інших операційних витрат — залежно від призначення об’єктів, що ремонтуються);

— суму витрат на ремонти/поліпшення замортизованих основних засобів, що перевищує 10 % «ремонтний» ліміт, відносить на збільшення первісної вартості об’єкта, що ремонтується, з подальшою амортизацією.

Зауважимо: щоб уникнути можливих розбіжностей, зазвичай цих правил дотримуються і в бухгалтерському обліку, де так вчиняти прямо дозволяє п. 14 П(С)БО 7. Він передбачає, що первісна (переоцінена) вартість основних засобів може збільшуватися на суму витрат, пов’язаних із ремонтами та поліпшеннями об’єкта в порядку, визначеному податковим законодавством.

Приємно, що в такому ж дусі бачать ситуацію й допускають наявність у платників податків повністю замортизованих об’єктів основних засобів і податківці. І навіть більше — визнають можливість відображення в податковому обліку (у порядку, встановленому «ремонтними» пп. 146.11 — 146.12 ПКУ) витрат на їх поліпшення/ремонти (див. консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ). Але, щоправда, у «понадлімітному» випадку (коли 10 % ліміт уже вичерпано) вони говорять про створення з таких витрат окремого об’єкта основних засобів (відповідної групи) з подальшою його амортизацією в податковому обліку за правилами ст. 145, 146 ПКУ.

На наш погляд, у створенні окремого «ремонтного» об’єкта основних засобів усе ж немає необхідності. Адже сам ремонтований об’єкт продовжує використовуватися (!) платником податків у госпдіяльності (значиться на балансі). Тому достатньо «понадлімітні» витрати віднести безпосередньо на збільшення його первісної вартості (додаючи до неї). І жодного окремого додаткового об’єкта за його ж ремонтами/поліпшеннями не створювати. Не забуваючи водночас, що амортизації надалі підлягатимуть тільки такі приєднані до первісної вартості «понадлімітні» витрати на ремонти/поліпшення.

Причому, якщо дослухатися до податківців, то нараховувати амортизацію за новоствореним окремим «ремонтним» об’єктом доведеться з урахуванням мінімальних строків, установлених п. 145.1 ПКУ. Адже, як відомо, амортизація за об’єктами в податковому обліку нараховується протягом строків корисного використання, але не нижче мінімальних (п.п. 145.1.2 ПКУ).

Проте стосовно ситуації, що розглядається, вважаємо: прив’язка до мінімальних строків зовсім не обов’язкова. Адже власне об’єкт у податковому обліку вже амортизувався платником податків з урахуванням мінімальних строків (тобто умову з п.п. 145.1.2 ПКУ було виконано). Тепер він просто продовжує служити далі — так само використовується підприємством у госпдіяльності. Тому коректніше говорити про продовження строку його служби. Тоді, перш ніж ремонтувати об’єкт, потрібно продовжити строк його використання. Адже це прямо передбачають п. 25 П(С)БО 7 і п.п. 145.1.4 ПКУ. Вони встановлюють, що:

— строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання може переглядатися, при цьому

амортизація об’єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку корисного використання починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання об’єкта.

А на скільки (на який строк) його продовжити, підприємство визначить самостійно. Причому продовження строку служби може бути будь-яким (у тому числі й нижчим за мінімальні строки з п. 145.1 ПКУ). Усе залежить від того, який ще час вирішено експлуатувати об’єкт.

Таке продовження строку корисного використання об’єкта слід підкріпити розпорядчим документом — наказом по підприємству

І після проведення ремонту протягом доданого строку нараховувати за об’єктом, що використовується, амортизацію (амортизувати «ремонтні» витрати).

При цьому відомості про продовження строку служби об’єкта основних засобів і проведені щодо нього ремонти/поліпшення також вносять до інвентарної картки обліку основних засобів (за типовою формою № ОЗ-6, затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.1995 р. № 352).

І для наочності — приклад.

Приклад. Підприємство для збуту продукції використовує автомобіль, який вже повністю замортизовано. Первісна вартість автомобіля — 57000 грн.; сума нарахованої амортизації — 57000 грн.; залишкова вартість — 0 грн.

Витрати на ремонт і поліпшення автомобіля становили — 4500 грн. У податковому обліку 10 % «ремонтний» ліміт уже вичерпано. Тому вся сума витрат на ремонт і поліпшення виявилася «понадлімітною» й підприємство віднесло її на збільшення первісної вартості автомобіля. У бухгалтерському обліку підприємство обліковує витрати на ремонти/поліпшення за податковими правилами.

Після ремонтних заходів корисний строк використання автомобіля продовжено наказом по підприємству ще на 3 роки.

В обліку підприємства операції відобразяться таким чином:

Ремонти/поліпшення основних засобів, які повністю замортизовані (якщо 10 % «ремонтний» ліміт уже вичерпано)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Щодо об’єкта основних засобів (автомобіля) в обліку значиться:

— первісна вартість автомобіля (сформована при введенні його в експлуатацію)

105

152

57000

— сума нарахованої за автомобілем амортизації

93

131

57000

57000

2

Відображено витрати на ремонт і поліпшення автомобіля

152

685

4500

3

Витрати на ремонт і поліпшення віднесено на збільшення первісної вартості автомобіля (оскільки 10 % «ремонтний» ліміт уже вичерпано; у бухгалтерському обліку ремонтні витрати підприємство обліковує за податковими правилами)

105

152

4500

4

Нараховано амортизацію за «ремонтними» витратами, що збільшили первісну вартість (з місяця, наступного за місяцем проведення ремонту і поліпшення)

93

131

125*

125

* Сума амортизації за місяць (що нараховується прямолінійним методом) становить: 4500 грн. : 3 роки : 12 місяців = 125 грн.

 

Людмила Солошенко, податковий експерт