Ні, у такому разі виписувати податкову накладну (ПН) згідно з п. 199.1 ПКУ не потрібно.
Проте зазначимо, що, аналізуючи норми ПКУ, можна зробити і протилежний висновок.
Згідно з п. 199.1 ПКУ, якщо придбані послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні (далі — «подвійні» послуги), платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, а також скласти не пізніше останнього дня звітного періоду та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частини сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання, що відповідає частині використання таких послуг у неоподатковуваних операціях.
Як бачимо, необхідність нарахування ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ виникає при оплаті (нарахуванні) податку за «подвійні» послуги, незалежно не тільки від того, відображено або не відображено ПК за такими придбаннями, а й від того, виникло чи ні право на відображення ПК при придбанні «подвійних» послуг.
Радує, що податківці трактують цю норму не так. Згідно з роз’ясненням, що міститься в БЗ 101.16, якщо за придбаними товарами/послугами ПК не формувався внаслідок відсутності зареєстрованих в ЄРПН ПН (тобто права на ПК немає згідно з п. 198.6 ПКУ), підстав для нарахування ПЗ немає. З контексту цієї консультації зрозуміло, що йдеться про ПЗ, які нараховуються згідно з п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ.
Водночас якщо ПН на «подвійні» послуги зареєстрована постачальником в ЄРПН, вважаємо, що зобов’язання згідно з п. 199.1 ПКУ необхідно нарахувати незалежно від того, включена така ПН до ПК чи ні.