Компенсацію за невикористані дні відпусток віднесено Інструкцією № 5 до фонду додаткової зарплати (див. п.п. 2.2.12). Тому її суму у складі зарплати:
— ураховуйте при визначенні граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП. Адже ПСП надають з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи ( п.п. 169.3.4 ПКУ);
— обкладайте ПДФО за ставками 15 % і 20 %. Зауважте, до бази обкладення ПДФО сума компенсації має потрапити зменшеною на суму утриманого ЄСВ і ПСП (за наявності);
— обкладайте ВЗ за ставкою 1,5 %. Ставку застосовуйте до нарахованої суми (не зменшуючи на ЄСВ і ПСП).
Із суми компенсації за невикористані дні відпусток, нарахованої працівнику, який звільняється, при проведенні остаточного розрахунку обов’язково справляйте ЄСВ.
Якщо ж компенсацію забули нарахувати при звільненні і нараховують уже звільненому працівнику, наприклад, виправляючи помилку через місяць або рік, після звільнення, то з її суми ЄСВ не справляють. Підстава: вона нарахована особі, яка на цей момент вже не перебуває у трудових відносинах з підприємством, і є виплатою за невідпрацьований час (див. ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).
Проте ми не рекомендуємо «гратися» таким чином з компенсацією. Економія на ЄСВ може обернутися великими витратами. Невиплата в день звільнення з вини роботодавця сум, належних працівнику, який звільняється, — порушення трудового законодавства. Це загрожує підприємству штрафом за ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — адмінштрафом за ст. 41 КпАП. Крім того, у разі відсутності спору про розмір належних працівнику сум роботодавець повинен виплатити такому працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (див. ст. 117 КЗпП).