висновок документа
Якщо податкова накладна (ПН), що підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, не була зареєстрована протягом 180 календарних днів, то така ПН надалі не може бути зареєстрована в ЄРПН
Лист, що коментується, вкотре підіймає вже багато разів говорене-переговорене питання. А саме: яким є граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
Податківці продовжують гнути свою лінію, згідно з якою на ЄРПН-реєстрацію відводиться максимум 180 днів*. Причому податківці заявляють, що строк у 180 календарних днів є законодавчо встановленим. Хоча ні на яку норму законодавства вони при цьому не посилаються.
* Виняток — ПН, складені до 01.02.2015 р., які на той час не підлягали реєстрації.
Безапеляційно заявляючи, що строк ЄРПН-реєстрації обмежений 180 днями, податківці називають також наслідки того, що платник не встиг зареєструвати ПН у цей строк. Вони наголошують: розрахунок коригування (РК) до такої ПН також не може бути зареєстрований в ЄРПН, а нараховані платником податкові зобов’язання з ПДВ відповідно не можуть бути зменшені.
Таку позицію (щодо 180-денного строку) в узагальненій формі податківці вже формулювали раніше (див. лист ДФСУ від 22.01.2016 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-17). Але яка законодавча норма встановлює строк у 180 днів для реєстрації ПН? ПКУ згадує про 180 днів у контексті ЄРПН-реєстрації лише один раз — коли встановлює максимальний (50 % від суми ПДВ) штраф за нереєстрацію ПН протягом 180 днів із дати складання ( п. 1201.2 ПКУ).
Поява зазначеного роз’яснення виглядає дивно ще й тому, що Мінфін (якому ДФСУ структурно підпорядковується) має з цього питання іншу думку. Так, Мінфін уважає, що платник має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання. При цьому законодавчою нормою, яка встановлює зазначений строк, на думку Мінфіну, є п. 198.6 ПКУ (див. лист Мінфіну від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133).
І хоча цей висновок теж жодною нормою прямо не підтверджений, важливо те, що Мінфін підкреслює: норми ст. 1201 ПКУ лише встановлюють відповідальність платника за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.
Як би там не було, Мінфін ще у березні 2016 року визнав позицію підпорядкованої йому ДФСУ щодо 180 днів необґрунтованою і доручив фіскалам переглянути її до середини квітня (див. лист Мінфіну від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133). Та цього, на жаль, і досі не сталося….
Водночас фіскали продовжують наполягати, що у тому разі, коли після 01.07.2015 р. складається РК до ПН, складеної до 01.02.2015 р. (яка в «долютневий» період НЕ підлягала реєстрації), і ПН, і РК зараз підлягають реєстрації в ЄРПН (див, наприклад, лист ДФСУ від 02.02.2016 р. № 2052/6/99-99-19-03-02-15 або лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2016 р. № 8958/10/26-15-12-01-18). Може постати запитання: як реально зареєструвати таку ПН, якщо 180-денний строк давно закінчився? Однак у цьому випадку її можна зареєструвати без урахування 180-денного строку (п. 4 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246). Отже, в принципі, формально ніщо не заважає зареєструвати ПН, якій більше 180 днів. Тож на якій підставі обмежувати 180-денним строком реєстрацію податкових накладних?
Виправдань для дивної і необґрунтованої позиції податківців нема, але вони тим не менш не збираються її змінювати. Тож, схоже, платникам доведеться в судах змагатися за право реєструвати ПН у строк понад 180 днів із дати складання.