Так, надання доступу до мережі Інтернет — це також послуга зв’язку. Тому ПДВ, сплачений у вартості інтернет-послуг, можна відносити до ПК на підставі рахунка.
Але давайте розберемося, що ще можна вважати послугами зв’язку.
Узагалі зв’язок буває двох видів:
— поштовий
— електрозв’язок.
Оскільки в п.п. «а» п. 201.11 ПКУ йдеться про зв’язок «узагалі», вважаємо, що й рахунок за послуги поштового зв’язку, і рахунок за послуги електрозв’язку дають підстави для відображення ПК.
Що вважати послугами поштового зв’язку?
Згідно зі ст. 1 Закону № 2759 послуга поштового зв’язку — продукт діяльності оператора поштового зв’язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів. При цьому оператором поштового зв’язку вважається суб’єкт підприємницької діяльності, який у встановленому законом порядку надає послуги поштового зв’язку.
Отже, якщо оператор поштового зв’язку надав вам будь-яку з перелічених послуг і виставив рахунок з ПДВ, можете податкову накладну не вимагати — відображайте ПК на підставі рахунка (звичайно, якщо він містить загальну суму платежу, суму ПДВ та індивідуальний податковий номер продавця).
При цьому урахуйте: оплата поштових послуг з пересилання письмової кореспонденції (прості та рекомендовані листи, поштові картки, бандеролі, секограми і дрібні пакети), наданих національним оператором (УДППЗ «Укрпошта»), здійснюється поштовими марками (ст. 21 Закону № 2759). А їх постачання згідно з п. 196.1.4 ПКУ не є об’єктом обкладення ПДВ. Тому піклуватися про відображення ПК у цьому випадку не доведеться.
З електрозв’язком (або телекомунікаціями) теж усе просто.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1280 телекомунікації (електрозв’язок) — передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. А телекомунікаційною послугою вважається продукт діяльності оператора та провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Тому до телекомунікаційних послуг (послуг електрозв’язку) належать:
— послуги провідного телефонного зв’язку;
— послуги безпровідного телефонного зв’язку;
— надання доступу до мережі Інтернет;
— послуги теле- та радіомовлення.
Але врахуйте: ці послуги мають бути надані оператором або провайдером телекомунікацій. Тільки в цьому випадку вони вважатимуться телекомунікаційними.
Запам’ятайте: оператором телекомунікацій є суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. А провайдер — це той, хто має право на здійснення телекомунікаційної діяльності, але права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж у нього немає. Надавати в користування канали електрозв’язку провайдер теж не має права.