висновок документа
Суть річного перерахунку — привести суму податкового кредиту (ПК) до того розміру, який дозволений ПКУ виходячи із співвідношення оподатковуваних і неоподатковуваних обсягів операцій за рік. Для цього: коригують податкові зобов’язання (ПЗ) за допомогою розрахунків коригування (РК), заповнюють додатки Д7 і Д1 і відображають результати перерахунку в «коригувальному» рядку 7 декларації з ПДВ
В листі детально податківці розповіли про те, як проводити річний перерахунок з ПДВ (ст. 199 ПКУ) за результатами 2016 року. Утім, подібні інструкції від контролерів вже стають традицією («під» минулий річний перерахунок був схожий лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17).
Нагадаємо: річний перерахунок стосується не усіх ПДВ-платників. Його проводять лише ті з них, хто одночасно (!) здійснює оподатковувану і неоподатковувану діяльність і по покупках «подвійного призначення» впродовж року розподіляв «вхідний» ПДВ за ст. 199 ПКУ. Тоді, дізнавшись за рік реальні оподатковувані і неоподатковувані обсяги операцій, треба перерахувати розподілений ПДВ.
Приємно, що контролери підійшли до питання ґрунтовно: спершу «підняли» усю історію з ПДВ- розподілом, потім розповіли, як рахувати ЧВ (частку використання). Зокрема, без урахування (!) «компенсуючих» ПЗ за пп. 198.5, 199.1 ПКУ і коригувань до них, зате з урахуванням (!) уточнюючих розрахунків (УР).
Причому щодо УР податківці підтвердили свою колишню позицію, пропонуючи брати усі УР, подані в 2016-му, незалежно (!) від того, який період уточнюється. Тим самим при помилках діяти простіше: «помилкові» роки не перераховувати, а включати УР у розрахунок поточного ЧВ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 95, с. 40). І, нарешті, пояснили, як провести сам річний перерахунок.
Ось головне «під» річний перерахунок-2016. Такий перерахунок здійснюють у ПДВ-декларації за останній період року (грудень/IV квартал). Для цього:
— розраховують ЧВ з «антиЧВ» (як 100 % - ЧВ) у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7, потім
— з урахуванням свіжого «антиЧВ» визначають ту суму ПЗ, яку належало нарахувати впродовж 2016 року, і порівнюють її з фактично нарахованими ПЗ. На різницю (збільшення або зменшення ПЗ — зважаючи на ситуацію) складають РК до зведених ПН (при цьому заповнюють таблицю 2 додатка Д7), потім
— дані РК загальною сумою (тобто рядок «Всього») з таблиці 2 додатка Д7 переносять в таблицю 1 додатка Д1 — в рядок з умовним ІПН «600000000000» (причому ось так: суму гр. 6 і 7/гр. 8/гр. 9 таблиці 2 Д7 — відповідно в гр. 4/гр. 5/гр. 6 таблиці 1 Д1; а ось гр. 3 і 7 таблиці 1 Д1 не заповнюють), звідки
— дані перерахунку потрапляють в «коригувальний» ряд. 7 декларації з ПДВ.
Утім, детально розібравши по кісточках загальний річний перерахунок, податківці чомусь, на жаль, зовсім проігнорували «необоротні» перерахунки (по необоротних активах подвійного призначення, придбаних/виготовлених до 01.07.2015 р.). Тут контролери тільки процитували «необоротний» п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у сам механізм особливо не заглиблюючись (тоді як у такому разі по-старому (!) коригують ПК). Детальніше про загальний річний перерахунок і «необоротні» перерахунки див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 33.