Для початку уточнимо: нульові податкові зобов’язання виникають виключно за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ). Якщо ж ідеться про операції, звільнені від оподаткування (ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), то за такими операціями, узагалі-то, немає жодних податкових зобов’язань.
Тим не менш,
при здійсненні операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, платники, як і у випадку з оподатковуваними операціями, зобов’язані складати податкову накладну
Про це робиться відповідна відмітка у її верхній лівій частині і, крім того, в таких ПН у графі 9 зазначається код податкової пільги, а у графі 8 — код ставки «903» (пп. 6, 7 п. 16 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307).
Така ПН засвідчує той факт, що платник здійснив постачання за пільгованою операцією. Але на яку дату повинна складатися податкова накладна на такі операції? У загальному випадку датою складання ПН є дата виникнення податкових зобов’язань (п. 201.1 ПКУ і п. 5 Порядку № 1307). Але в нашому випадку таких зобов’язань немає. Тож якою датою складати накладні на «пільговані» постачання?
Це питання, на перший погляд, не принципове. Але якщо у платника є одночасно оподатковувані і пільговані операції (і він зобов’язаний здійснювати розподіл згідно зі ст. 199 ПКУ), йому необхідно знати, в якому ПДВ-періоді відображати пільговані операції у ПН і у декларації з ПДВ.
На це запитання не може бути двозначної відповіді. «Пільговані» операції підпорядковуються тим самим правилам обліку, що й оподатковувані. Тобто вони вважаються здійсненими у тому ПДВ-періоді, на який за ними припала «перша подія» (п. 187.1 ПКУ). Саме із цього і треба виходити при визначенні періоду виникнення показника «антиЧВ».