27.08.2018
Розпочнемо з того, що бензин, який заливається в бачок бензопили або мотокоси (часто — у суміші з моторним мастилом), — це ТМЦ. Тобто це цінність, яка підлягає не лише вартісному, але й кількісному обліку (інвентаризації тощо). Тому, зокрема, для його списання бухгалтерові потрібен відповідний первинний документ, що підтверджує фактичне витрачання цього виду запасів.
Говорити про точні норми витрат у цьому випадку — це чиста профанація, оскільки витрати пального сильно залежать як від виду конюшини, яку косить легендарний Ясь (для бензопили — виду деревини, її товщини, вологості тощо), так і від майстерності працівника… ☺
На відміну від, скажімо, середньої витрати пального автомобілем (при тому, що та величина теж до певної міри умовна і залежить від багатьох факторів), норми якої (у л на 100 км пробігу) зазначаються серед технічних характеристик авто, для мотокос і бензопил такі відомості виробник зазначає не завжди. А якщо і зазначає, то в кращому разі — за 1 годину роботи.
Отже, щоб уберегтися від фанатичних контролерів, доцільно затвердити наказом по підприємству норми витрат бензину (масла моторного) за 1 годину роботи інструмента. Узяти їх можна з паспорта, якщо в ньому є такі дані. А якщо немає — за результатами натурних випробувань. І списувати пальне на підставі актів постійно діючої інвентаризаційної комісії.