Податкову відправили — квитанції немає

Податківці в такій ситуації традиційно ліплять штраф за несвоєчасну реєстрацію згідно зі ст. 120¹ ПКУ.

До того ж фіскали рекомендують платникам завжди відстежувати наявність першої квитанції (точніше, повідомлення, в якому фіксується дата і час отримання документа податківцями). Це повідомлення повинне надійти протягом 2 годин з моменту отримання ПН/розрахунку коригування (РК) контролюючим органом, а якщо ПН/РК було отримано після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення — протягом перших 2 годин наступного операційного дня (пп. 9 і 11 Порядку № 557). Якщо протягом цього строку повідомлення не надійшло, ПН вважається не прийнятою і не зареєстрованою в ЄРПН (див. БЗ 129.03, лист ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2172/6/99-99-12-02-01-15/ІПК). І норма з п. 201.10 ПКУ (згідно з якою ПН вважається зареєстрованою, якщо протягом операційного дня не відправлена квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК), на думку фіскалів, тут не працює.

Друга квитанція (у разі реєстрації ПН її роль виконує квитанція № 1) формується не пізніше наступного робочого дня з моменту формування повідомлення (п. 12 Порядку № 557). Виходить, ПН, направлена на реєстрацію в останній день строку, цілком законно може бути зареєстрована тільки на наступний день. Але чи законно в такій ситуації застосовувати до платника штраф? Ні.

З п. 201.10 ПКУ і п. 14 «профільного» Порядку № 1246 випливає, що протягом операційного дня має бути відправлена саме квитанція № 1, а не повідомлення. Інакше ПН вважається зареєстрованою цим днем (незалежно від наявності/відсутності повідомлення). Суди теж говорять, що в такому разі ПН слід вважати зареєстрованими в день їх фактичного отримання контролюючим органом, тобто протягом операційного дня, коли вони були відправлені платником на адресу контролюючого органу (постанова ВС від 12.03.2020 р. у справі № 809/369/17//reyestr.court.gov.ua/Review/88187367).

У процедурі внесення інформації до ЄРПН суди виділяють дві окремі стадії:

1) надання платником ПН/РК;

2) прийняття/неприйняття ПН/РК і внесення інформації до ЄРПН.

Перша стадія залежить від платника і є результатом його дій. Друга — результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковою та/або безпосередніх дій працівників податкової, на які платник не має впливу.

У цьому контексті відповідальність платника ПДВ, передбачена ст. 120¹ ПКУ, може застосовуватися тільки в разі, якщо платник не надав (не направив) ПН/РК податківцям у строк, установлений ст. 201 ПКУ.

І навіть якщо контролери направили квитанцію про реєстрацію в межах строку, встановленого Порядком № 557, але своєчасно направлена ПН зареєстрована із затримкою, підстав для притягнення платника до відповідальності немає (див., наприклад, постанови ВС від 04.06.2020 р. у справі № 560/1570/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/89627046, від 12.02.2020 р. у справі № 1640/3102/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/87602316, ухвалу ВС від 03.06.2020 р. у справі № 1340/5733/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/89627450).

Підтвердити час відправлення (за відсутності повідомлення) можна за допомогою звіту про відправлення ПН на реєстрацію (з програми, з якої вона була відправлена). Додатковим доказом може слугувати письмова відповідь адміністратора ПЗ, яка підтверджує факт і дату відправлення ПН (див. постанову ВС від 03.04.2020 р. у справі № 160/5380/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/88575623).