Уточнитися після ПДВ-розреєстрації: місія здійсненна?

Обґрунтування у фіскалів просте: обов’язок із подання звітності, а також із виправлення помилок лежить на платникові податків (пп. 46.1 і 50.1 ПКУ). Тому разом з утратою статусу платника ПДВ платник утрачає й можливість виправляти помилки з ПДВ і подавати про це декларації (БЗ 101.03).

А ось Верховний Суд нещодавно порадував: незважаючи на анулювання реєстрації платника ПДВ, він все одно зобов’язаний уточнитися в разі, якщо виявить помилку в раніше поданих деклараціях (див. постанову ВС від 03.04.2020 р. у справі № 813/38/14 // reyestr.court.gov.ua/Review/88575458).

УР подавати можна. Давайте детальніше вивчимо матеріали цієї справи. У квітні 2013 року податківці анулювали підприємству ПДВ-реєстрацію згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ (подання порожніх декларацій протягом 12 послідовних місяців). У декларації за останній звітний період у ряд. 24 «залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» задекларовано від’ємне значення в сумі 227905 грн. У жовтні 2013 року підприємство направило поштою уточнюючий розрахунок (УР) за квітень 2013 року, у якому заявило суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування (відобразило її в ряд. 23.1 УР) разом із необхідними додатками Д2, Д3 і Д4. Податківці не прийняли УР, але повідомлення про відмову в його прийнятті підприємству не направили. Підприємство заявляє про те, що декларація вважається прийнятою згідно з п.п. 49.9.2 ПКУ, і просить зобов’язати податківців здійснити перевірку відповідності задекларованої суми податку та бюджетного відшкодування ПДВ.

Приймаючи рішення на користь платника, суд виходив із такого:

1) норми ПКУ не містять заборони на подання УР після анулювання ПДВ-реєстрації. Ані в ст. 184, ані в ст. 50 ПКУ таких обмежень немає;

2) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу, а за визначених законом обставин він може відмовити в прийнятті в установленому порядку.

Підставою для відмови може бути винятково відсутність у декларації обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ (п. 49.8 ПКУ). Відмова прийняти декларацію з будь-яких інших причин забороняється (п. 49.10 ПКУ). У разі відмови в прийнятті декларації контролюючий орган зобов’язаний надати платникові письмове повідомлення про відмову в її прийнятті із зазначенням причини такої відмови (п. 49.11 ПКУ);

3) якщо контролери не відмовили в прийнятті декларації (УР) в установленому порядку (не направили письмове повідомлення про відмову в її прийнятті), вона вважається прийнятою, а задекларовані в ній показники — показниками уточнюваного періоду (п.п. 49.9.2 ПКУ).

Таким чином, суд установив: платник має право уточнитися після анулювання ПДВ-реєстрації (у межах строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ), контролери зобов’язані прийняти таку декларацію, якщо вона містить всі обов’язкові реквізити з пп. 48.3 і 48.4 ПКУ, якщо реквізити не всі — податківці зобов’язані направити письмове повідомлення про відмову в прийнятті уточненки, зазначивши, який саме обов’язковий реквізит не заповнений.

Резюме. Наведені висновки можуть стати в пригоді не лише розреєстрованим ПДВшникам. Неважливо, який статус утратило підприємство (ПДВшний, єдиноподатковий чи прибутковий). Підхід має бути єдиний для всіх. Але краще виправляти помилки до розреєстрації.