«Бенефіціарні» штрафи: хто і за що платить?

Поки що відповідальність зводиться до одного адмінштрафу, передбаченого ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП. Його розмір — від 17000 до 51000 грн.

Хто відповідає? Штрафуватимуть:

— керівника юрособи або

— особу, уповноважену діяти від імені юрособи.

Хіба що він за сумісництвом ще й директор або внесений в ЄДР підписант.

За що? Штрафують за:

— неподання даних про бенефіціарів, перелік яких установлений Законом № 755;

— неподання даних про відсутність бенефіціарів;

— несвоєчасне подання вказаних вище даних;

— неподання/несвоєчасне подання документів для підтвердження відомостей про бенефіціарів. Йдеться про щорічне подання заяви за формою 6 (див. в статті «Оновлення даних про бенефіціарів» цього номера).

Звісно, за перелічені вище порушення не штрафуватимуть тих, хто потрапляє в перелік юрособ, звільнених від подання даних про бенефіціарів (див. перелік статтю «Шукаємо кінцевих бенефіціарів»).

Хто накладає? Штрафи застосовують суди (ст. 221 КУпАП). Протоколи для цього складають територіальні органи Мін’юсту і сам Мін’юст (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).

Як накладає? Якщо виявляють порушення, то Мін’юст або його територіальний орган рекомендованим листом інформує про це керівника (уповноважену особу) юрособи-порушника. У цьому повідомленні буде зазначено вимогу з’явитися протягом 1 місяця в Мін’юст (територіальний орган) для складання адмінпротоколу.

Саме такий порядок установлений у п. 5¹ Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 р. № 990 (ср. ).

Це підтверджує і Мін’юст (див. лист від 14.09.2021 р. № 79493/8.4.4/32-21).

Чи є строки давності? Так, є строки для залучення до адмінвідповідальності (ст. 38 КУпАП). У нашому випадку — 3 місяці.

За загальним правилом відлік строку для притягнення до адмінвідповідальності може розпочинатися з дня:

— вчинення порушення (якщо воно разове);

— виявлення порушення (якщо воно триваюче).

До триваючих можна віднести, наприклад, неподання даних про бенефіціарів. А ось несвоєчасне подання цих даних буде разовим правопорушенням.

Тут врахуйте: визначення «триваюче правопорушення» розмите і визначене законодавцем тільки для податкових правопорушень у ПКУ. Тому не виключаємо різних трактувань у судовій практиці.

Зверніть увагу: якщо строк притягнення до відповідальності минув, то суд закриває провадження у справі (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Тобто штрафувати керівника (представника) в цьому випадку не будуть.

Бенефіціар пропав: що робити?

Вже зараз виникають ситуації, коли з бенефіціаром і навіть засновниками (учасниками, власниками) юрособи немає можливості зв’язатися.

Адже ні директор, ні інші представники підприємства, з юридичного погляду, не можуть змусити його надати ті або інші документи. А без ініціативи бенефіціара, як ви розумієте, далеко не поїдеш.

Щонайменше треба вказувати його паспортні дані в заяві і структурі власності. Щонайбільше — дістати копію його паспорта (якщо паспорт у формі книжечка або якщо йдеться про нерезидента).

За допомогою одних відкритих реєстрів тут впоратися неможливо.

Тому виникає резонне запитання: як бути директорові (уповноваженій особі) в такій ситуації? Адже за фактом відповідальність з нього ніхто не знімає.

Тут повинні допомогти обов’язкові елементи адміністративного правопорушення. А саме:

— порушення норми;

— причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і діями порушника (тобто директора/представника);

— вина.

Нагадаємо:

Якщо з порушенням і причинно-наслідковим зв’язком сперечатися даремно (вони все ж будуть), то з наявністю вини можна посперечатися. Але для цього треба заздалегідь ретельно підготувати ґрунт.

На щастя (чи на жаль), практики застосування штрафів за ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП поки немає. Вона з’явиться тільки після закінчення горезвісних 3 місяців (див. детальніше в статті «Коли, куди та що подавати?» цього номера).

Хоча, можливо, відбудеться відстрочення (див. в статті «Як планують змінити подання даних про бенефіціарів» цього номера).

Та ми вже можемо запропонувати алгоритм дій для того, щоб убезпечити директора і довести відсутність його вини в «бенефіціарному» правопорушенні.

Алгоритм такий:

1. Пишемо від імені юрособи лист бенефіціару.

У ньому треба попросити:

— надати документи, передбачені Законом № 755 (зокрема, нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки), або

— з’явитися до певного нотаріуса у визначений час.

Відправити цей лист можна поштою з описом вкладення і з повідомленням про вручення на відому юрособі адресу місцезнаходження бенефіціара (наприклад, адресу «прописки»; якщо бенефіціар ще й ФОП або засновник юрособи, то цю адресу можна знайти в ЄДР).

2. Якщо Мін’юст надіслав лист з проханням з’явитися і підписати протокол про адмінправпорушення, то директорові треба:

— надати в Мін’юст копію листа, відправленого бенефіціару;

— вказати на те, що юрособа не може змусити бенефіціара надати ті або інші документи;

— вказати на те, що директор вчинив усі можливі дії для того, щоб уникнути порушення.

3. Якщо Мін’юст не врахує ці обставини і передасть протокол до суду для застосування штрафу (ст. 221 КУпАП), то такі ж аргументи треба наводити вже в суді.

Можна також спробувати подати держреєстратору/нотаріусу неповний комплект документів (тобто без нотаріально засвідченої копії паспорта-книжечки резидента/паспорта нерезидента) і отримати опис, а потім відмову в проведенні реєстраційної дії.

Ця дія може стати додатковим доказом того, що директор вчинив усі залежні від нього дії.

Але ще раз повторимо: практики поки немає. Тому з поданням неповного пакета документів треба бути обережними. Цей факт, навпаки, може привернути увагу Мін’юсту.