Помер працівник: куди дівати зарплату?

З таким запитанням до нас звернувся передплатник «Податки & бухоблік». Відповідаємо.

Суми заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації за невикористані щорічну відпустку та соціальну відпустку на дітей, які не були одержані працівником за життя, виплачують членам його сім’ї. Якщо ж останні відсутні, то зазначені вище виплати входять до складу спадщини (див. ч. 1 ст. 1227 ЦКУ, ч. 6 ст. 83 КЗпП).

Тож давайте з’ясуємо, хто є членом сім’ї. Адже в запитанні, що наведено вище, зазначено, що у померлого працівника є сестра, яка мешкає в іншому місті.

Відповідь на це запитання шукатимемо в сімейному законодавстві. Незважаючи на те, що СКУ не має визначення терміна «сім’я», проте в ньому визначені критерії, за наявності яких особи складають сім’ю.

Так, виходячи з норм ч. 2 ст. 3 СКУ сім’ю складають особи, щодо яких одночасно виконуються такі три умови, а саме вони:

1) спільно проживають. Разом з цим подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Крім того, неповнолітня дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ч. 2 ст. 3 СКУ);

2) пов’язані спільним побутом;

3) мають взаємні права та обов’язки.

При цьому сім’я створюється на підставі: шлюбу, кровного споріднення, усиновлення або на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СКУ).

Резюме. Сестра померлого працівника, про яку йдеться у запитанні нашого читача, не відповідає критеріям особи, яка складає сім’ю, зазначеним у ст. 3 СКУ. Адже вона мешкала в іншому місті, тобто не проживала спільно з померлим працівником та не була пов’язана з ним спільним побутом. Тому здійснити виплати сестрі померлого працівника у роботодавця немає підстав.

У ситуації, що склалася, роботодавець може:

1) зберігати кошти, які належать працівникові, на рахунку підприємства та обліковувати їх як кредиторську заборгованість до появи спадкоємців;

2) звернутися до нотаріуса, який здійснює діяльність у нотаріальному окрузі за місцем виконання зобов’язання.

Це узгоджується з приписами ч. 1 ст. 537 ЦКУ. Мін’юст також не заперечує проти такого варіанта (див. лист від 12.03.2012 № 113-0-2-12/13.1).

Тобто для закриття заборгованості із виплат, належних померлому працівнику, можна звернутися до державного або приватного нотаріуса. Проте розшукати необхідно саме нотаріуса, який провадить діяльність у нотаріальному окрузі за місцем виконання зобов’язання (у загальному випадку — за місцем проживання працівника).

Підкреслимо, що скористатися послугами нотаріуса можна лише після закінчення строку, відведеного для прийняття спадщини спадкоємцями. В загальному випадку — це 6 місяців (див. ст. 1270 ЦКУ). Цікаво, що на період воєнного стану КМУ п. 3 постанови від 28.02.2022 № 164 збільшив цей строк ще на 4 місяці. Проте Верховний Суд дійшов висновку, що зазначений п. 3 постанови КМУ не підлягає застосуванню (див. постанову ВС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21).