29.02.2024
Передусім слід врахувати, що небезпечні помилки в обов’язкових реквізитах ПН (з п. 201.1 ПКУ): номенклатурі, коді УКТ ЗЕД, сумах, даті складання ПН, ІПН тощо, що заважають ідентифікувати операцію (п. 201.10 ПКУ). І, за великим рахунком, не страшні помилки в порядковому номері, імпортній відмітці, одиниці виміру, коді пільги — такі, що не заважають її ідентифікації. Тому при невеликих похибках у ПН, які дозволяють підтвердити зміст операції, період, сторони і суму ПДВ у зв’язку з придбанням товарів/послуг, покупець має право на податковий кредит (ПК) (БЗ 101.13). Хоча на практиці податківці чіпляються і до таких помилок і ставлять під сумнів ПК у покупця. Узяти, наприклад, помилки в лівій верхній частині ПН — хоча вони, суворо кажучи, не заважають ідентифікувати операцію, проте податківці їх вимагають виправляти за повною програмою (на виправленні таких помилок зупинимося окремо).
Тому помилки краще все-таки виправити. При цьому залежно від виду допущеної помилки виправити її можна або перевиписуванням ПН (через зменшуючий РК і нову ПН), або за допомогою РК.
Ситуація: склали ПН на суму більше/менше, ніж у первинці.
Як виправити? Одразу скажемо, що сумові помилки податківці вимагають виправляти перевиписуванням ПН. Тому для виправлення помилки треба скласти:
— зменшуючий РК-103 (тобто з кодом причини коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів», див. коди причин коригування на сайті ДПСУ) поточною датою виявлення помилки — для обнулення помилкової ПН. Такий зменшуючий РК реєструє покупець — платник ПДВ або продавець, якщо ПН не видавалася покупцеві (п. 192.1 ПКУ), і
— нову ПН датою виникнення ПЗ (першої події).