КІК-штрафи тимчасово не застосовуються

Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. На дату підготовки матеріалу офіційно не оприлюднений. Скоріше за все, це станеться днями, тому, найімовірніше, Закон набере чинності з 1 липня. Про його найбільш цікаві не КІК-зміни читайте у статті «Нові реквізити ПН та зміни в експортному забезпеченні ПДВ с/г продукції: огляд змін» // «Податки & бухоблік», 2024, № 50.

Звісно, головна КІК-новина — це незастосування штрафів до кінця воєнного стану (плюс шість місяців) за більшість КІК-порушень. Ідеться про штрафи, передбачені в абз. 1— 8 п. 120.7 ПКУ. Серед них:

— неподання та несвоєчасне подання Звіту з КІК;

— невідображення у Звіті з КІК відомостей про всі наявні КІК або невідображення суттєвої інформації (наприклад, інформації про операції КІК з офшорними юрисдикціями);

— неподання повідомлення з КІК (про набуття або втрату контролю).

Водночас новий Закон не стосується величезного штрафу за неподання документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу.

Зрозуміло, що обов’язки, пов’язані з володінням (контролем) КІК, нікуди не зникли. Потрібно подавати повідомлення, звіти (в т. ч. повний звіт до кінця року, якщо подавали скорочений), сплачувати податок з прибутку КІК.

Головне питання Закону — як його насправді будуть застосовувати податківці та в подальшому суди.

З урахуванням формулювань Закону цілком можна припустити, що податкова і далі буде наполягати, що мова не йде про повне амністування КІК-порушень, вчинених у період з 2022 до кінця воєнного стану (плюс шість місяців). Тобто цілком можливе оформлення письмової офіційної позиції, що штрафи за КІК-порушення, вчинені у цей період, будуть застосовуватися після закінчення воєнного стану (плюс шість місяців).

Навіть за умови більш чітких формулювань (коли закон звільнення від штрафу прямо прив’язував саме до дати вчинення порушень, а не моменту виявлення порушення чи накладення штрафу), податківці часто намагалися протягнути фіскальний підхід. Скоріше за все, офіційна позиція буде зводитися саме до цього. Формулювання закону підштовхують до такого негативного для власників КІК прочитання. Тобто до накладання штрафів за порушення, здійснені у тимчасовий «пільговий» період. Відповідно спори з цього приводу вже будуть вирішуватися у суді.

Тому наша обережна позиція зводиться до того, що зараз все ж таки не потрібно покладати зайві надії на скасування штрафів, а слід максимально чітко дотримуватися КІК-положень ПКУ та розглядати ці звільнення як тимчасову відстрочку від нарахування та сплати штрафів.

Закон, безумовно, буде корисним для ситуацій, пов’язаних з несвоєчасним поданням повідомлень про КІК. Позиція ДПСУ вже давно зводиться до неможливості штрафування за несвоєчасне подання повідомлення (див. консультацію ДПСУ у категорії 103.29 ЗІР). Тобто податкова, застосовуючи штрафи лише за неподання такого повідомлення, фактично і зараз звільняє від штрафів за несвоєчасне самостійне його подання. З урахуванням того, що до закінчення воєнного стану (плюс шість місяців) такі штрафи застосувати буде неможливо в силу нового Закону, розширюється вікно можливостей для несвоєчасного подання таких повідомлень без штрафів. Але ця логіка не спрацьовує щодо порушень, наприклад, строків подання Звіту про КІК (за його несвоєчасне подання є окремий штраф).

Крім тимчасового незастосування штрафів за ПКУ, Закон передбачає і тимчасове незастосування адміністративної та кримінальної відповідальності за КІК-порушення. Звичайно, непогано було б кримінально-правові норми вносити безпосередньо в Кримінальний кодекс.

Окрім питання штрафів, унесені незначні уточнення КІК-правил. Зокрема, в частині можливості подання документації з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК, складеної відповідно до вимог законодавства держави КІК (з перекладом такої документації українською мовою).