07.04.2025
При здійсненні ЗЕД-операцій платник податків неминуче стикається з курсовими різницями*. Відбувається це в тих випадках, коли в нього є монетарні статті (статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які будуть отримані або оплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів).
* Не плутаємо курсову різницю з різницями в курсах, курс при продажу валюти (курс НБУ може відрізняться від ринкового курсу, за яким продана валюта).
Простіше кажучи, курсові різниці виникають у тому випадку, якщо у платника податків є валюта або заборгованість у валюті, яка буде погашена грошима (зазвичай, це заборгованість за відвантажені або отримані товари / роботи / послуги). Залежно від динаміки валютного курсу НБУ курсові різниці в бухобліку можуть призводити або до доходів, або до витрат.
Ось і виникає питання: а чи потрібно спрощенцям якось реагувати на ці доходи? Для відповіді на нього треба розібратися, що таке дохід для цілей єдиного податку.
Визначення доходу для обчислення єдиного податку встановлене в ст. 292 ПКУ. Але як такого визначення доходу там немає. Є лише абстрактна фраза, що доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду: