21.04.2025
Головним нормативно-правовим актом, який регулює правила функціонування ФГ, є Закон № 973*. Він визначає фермерське господарство як прогресивну форму підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, які висловили бажання виробляти товарну сільгосппродукцію, здійснювати її переробку та реалізацію.
* Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV.
Метою створення ФГ є одержання прибутку на земельних ділянках, наданих його членам у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення ФГ, товарного сільгоспвиробництва, особистого селянського господарства (ч. 1 ст. 1 Закону № 973).
ФГ може бути організоване
у формі юридичної особи або здійснювати свою діяльність як фізична особа — підприємець, але в обох випадках підлягає державній реєстрації
ФГ-юрособа. Діє таке ФГ на підставі статуту, в якому обов’язково зазначаються (ч. 4 ст. 1 Закону № 973): (1) найменування господарства; (2) його місцезнаходження (адреса); (3) предмет і мета діяльності; (4) порядок формування майна (складеного капіталу); (5) органи управління; (6) порядок прийняття рішень органами управління; (7) порядок вступу та виходу з господарства. Також у статуті можуть прописуватися інші положення, що не суперечать законодавству України.
ФГ зі статусом юридичної особи поділяються на:
— сімейні ФГ, де використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї в розумінні ст. 3 СКУ. Це особи, які спільно мешкають, пов’язані загальним побутом, мають взаємні права й обов’язки;
— ФГ, де може використовуватися праця найманих осіб, що не є членами фермерського господарства, на підставі трудових договорів.
ФГ без створення юрособи. В цьому випадку йдеться про ФГ сімейного типу, яке створюється на базі ФОП. Членами такого ФГ є тільки сам ФОП і члени його сім’ї в розумінні ст. 3 СКУ. Такі ФГ можуть бути засновані на підставі:
— договору між ФОП і членами його сім’ї. Цей документ обов’язково посвідчується нотаріально (ч. 2 ст. 81 Закону № 973) і повинен у собі містити (ч. 5 ст. 81 Закону № 973): (1) найменування господарства; (2) його місцезнаходження (адресу); (3) мету та види діяльності господарства; (4) порядок прийняття рішень і координації спільної діяльності членів господарства; (5) правовий режим спільного майна членів господарства; (6) порядок покриття витрат господарства; (7) порядок розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами; (8) порядок вступу до ФГ і виходу з нього; (9) трудові відносини членів господарства; (10) П. І. Б. членів ФГ, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків. Також у договорі можуть прописуватися інші положення, що не суперечать чинному законодавству;
— декларації про створення ФГ. Таку декларацію використовують лише ті сімейні ФГ, що створено однією фізособою.
Типові форми договору (декларації) про створення сімейного ФГ затверджено наказом Мінагрополітики від 05.04.2019 № 177.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або декількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї відповідно до закону (ч. 1 ст. 5 Закону № 973). Тож
іноземці й особи без громадянства претендувати на створення ФГ не можуть
Членами фермерського господарства можуть бути (ч. 1 ст. 3 Закону № 973) подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які:
1) об’єдналися для загального ведення ФГ;
2) визнають і дотримуються положень статуту ФГ.
Для цілей Закону № 973 до членів сім’ї та родичів голови ФГ належать дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні й двоюрідні брати і сестри, дядько, тітка, племінники як голови ФГ, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, що перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма зазначеними вище членами сім’ї і родичами (батьки такої особи і батьки чоловіка або дружини, її чоловік або його дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або його дружини, у тому числі усиновлені ними діти).
ФГ-юрособа. По суті, голова господарства — це той же директор. Він виступає від імені ФГ, укладає договори і здійснює інші юридично значимі дії. Головою ФГ може бути його засновник або інша особа, визначена в статуті. Це прямо зазначено в ч. 1 ст. 4 Закону № 973. Водночас головою сімейного ФГ може бути лише член відповідної сім’ї (ч. 5 ст. 1 Закону № 973).
А чи може голова фермерського господарства бути його членом?
Вважаємо, що так. Це випливає із системного аналізу Закону № 973. Ось лише деякі аргументи.
1. ФГ може бути створено одним громадянином України (ч. 2 ст. 1 Закону № 973). Цей громадянин (засновник) може стати головою ФГ. При цьому п. 4 ч. 1 ст. 35 Закону № 973 визначено, що діяльність ФГ припиняється в разі, якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.
Якщо припустити, що голова ФГ ≠ член ФГ, то таке господарство, в якому засновник і голова одна й та ж особа, не повинні були зареєструвати взагалі, оскільки в ньому немає жодного члена. А якщо воно й було зареєстровано, а нові члени не додалися, то воно зобов’язане розреєструватися.
Звідси висновок:
засновник та голова ФГ в одній особі є ще й членом цього господарства
Якщо головою ФГ став один із членів цього господарства, то він також не втрачає свого членства в результаті таких дій.
2. Члени ФГ мають право на одержання безоплатно у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (див. ч. 1 ст. 13 Закону № 973). І голова ФГ як член цього господарства також має на це право. Це випливає з положень п. 1 ст. 8 Закону № 973. У ньому сказано, що ФГ підлягає держреєстрації за умови набуття громадянином України або декількома громадянами України, які виявили бажання створити ФГ, права власності або користування земельною ділянкою.
Якщо припустити, що єдиний засновник ФГ, який є головою цього господарства, не член цього ФГ, то на нього положення ст. 13 Закону № 973 не поширюються. Тобто він права на землю не має і створити одноосібно ФГ не зможе. Але ж це суперечить Закону № 973! А отже, голова ФГ — член цього ФГ.
ФГ без створення юрособи. Головою такого ФГ є член сім’ї, зареєстрований як фізособа-підприємець і визначений договором (декларацією) про створення сімейного ФГ (ч. 3 ст. 81 Закону № 973). Такий голова або уповноважений ним один із членів господарства мають право виступати від імені ФГ.
ФГ-юрособа. Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. Причому, зверніть увагу, регулюються ці відносини зовсім не трудовими договорами, а статутом господарства (ч. 2 ст. 27 Закону № 973).
Члени фермерського господарства не можуть працювати в ньому за трудовим договором (контрактом)
Це вимога ч. 1 ст. 3 Закону № 973. Вторить їй ст. 3 КЗпП, зазначаючи, що особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.
Маючи необхідні навички, члени ФГ можуть виконувати певні обов’язки, в тому числі й обов’язки голови, головного бухгалтера тощо. Але, повторимо, КЗпП такі відносини не регулює, а отже, трудові договори про роботу у ФГ з членами цього господарства не укладають і до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу членів ФГ не подають.
У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом)
При цьому сімейні ФГ мають право укладати трудові договори зі сторонніми особами виключно для виконання сезонних і окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань або навичок (ч. 5 ст. 1 Закону про ФГ).
Прийняття сторонніх громадян до ФГ на роботу за трудовим договором здійснюється в загальному порядку: укладається трудовий договір, який оформлюється наказом, направляється податківцям Повідомлення про прийняття на роботу, після чого працівник допускається до роботи. Тобто тут КЗпП та інші трудові закони працюють у повному обсязі.
ФГ без створення юрособи. У разі якщо ФГ створено фізособою-підприємцем, трудові відносини з його членами регулює договір про створення сімейного ФГ зі статусом ФОП. З членами сімейного ФГ без статусу юрособи ФОП-засновник трудові договори не укладає.
ФГ-юрособа. Порядок формування майна (складеного капіталу) має бути прописаний у статуті такого ФГ (див. ч. 4 ст. 1 Закону № 973).
До складу майна ФГ (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, матеріальні цінності, цінні папери, продукція ФГ, отримані доходи, інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі інтелектуальної власності), грошові кошти, які передаються членами ФГ до його складеного капіталу (ст. 19 Закону № 973).
З наведеного формулювання випливає, що
складений капітал ФГ наповнюється тільки його членами, в тому числі й засновником ФГ, причому незалежно від того, є він головою цього господарства чи ні
Саме вони можуть уносити до складеного капіталу ФГ належні їм нерухомість, сільгосптехніку, грошові кошти тощо. Майнові права, які входять у складений капітал ФГ, передаються останньому на визначений у статуті строк. Тож якщо хтось із членів ФГ планує внести, наприклад, право користування земельною ділянкою (про землю див. далі), то не забудьте в статуті прописати строки користування цим правом.
Водночас якщо головою ФГ є стороння особа, залучена на підставі трудового договору, права на внесення належного йому майна чи майнових прав до складеного капіталу ФГ така особа не набуває.
ФГ без створення юрособи. Складений капітал може бути лише в юридичних осіб. Але використовувати майно, перелічене в ст. 19 Закону № 973, яке належить засновнику сімейного ФГ без статусу юрособи та/або його членам, може і фермерське господарство, утворене на базі ФОП. Правовий режим спільного майна членів такого господарства має бути прописаний у договорі між ними і ФОП (див. п. «в» ч. 5 ст. 81 Закону № 973).
Вже з визначення ФГ (див. ч. 1 ст. 1 Закону № 973) стає зрозуміло, що без земельної ділянки фермерське господарство існувати ніяк не може. До того ж
наявність у власності або в користуванні громадян — засновників ФГ земельних ділянок — обов’язкова умова для його державної реєстрації (ст. 8 Закону № 973)
Якщо у майбутніх членів ФГ відсутнє право власності або користування земельною ділянкою, то вони можуть отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства зі складу земель державної чи комунальної власності у власність або оренду в порядку, передбаченому ЗКУ.
Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
— в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться ФГ;
— у середньому розмірі земельної частки (паю) по сільгосппідприємствах, якщо їх декілька і вони розташовані на території відповідної ради;
— у середньому по району розмірі земельної частки (паю) — за відсутності сільгосппідприємств на території відповідної ради.
При цьому брати участь у публічних торгах не потрібно (ч. 3 ст. 134 ЗКУ).
Перелік документів для отримання земельної ділянки для ведення ФГ передбачений ч. 6 ст. 118 ЗКУ. Зауважте: крім усього іншого, майбутньому фермерові потрібно мати досвід роботи в сільському господарстві або відповідну освіту, отриману в аграрному навчальному закладі.
Також земельну ділянку державної чи комунальної власності можна отримати в оренду на конкурентних засадах (на земельних торгах),
крім випадків, установлених ч. 2 ст. 134 ЗКУ.
Припустимо, засновник ФГ пройшов увесь цей тернистий шлях, отримав землю у власність чи в оренду і зареєстрував своє господарство. Що далі?
А далі варто зауважити, що землі фермерського господарства можуть складатися із (ч. 1 ст. 31 ЗКУ, ч. 1 ст. 12 Закону № 973) земельних ділянок, що належать:
1) громадянам України — членам ФГ на праві власності, користування;
2) самому ФГ на праві власності, користування.
Оскільки новостворене ФГ навряд чи має власну або орендовану землю, воно може:
а) або оформити право користування землею договором оренди між ФГ і членом ФГ та актом приймання-передачі (до речі, в оренду можуть передаватися і паї);
б) або скористатися правом використовувати землі своїх членів, що передбачене ч. 2 ст. 12 Закону № 973, і
включити в статут положення про те, що член ФГ передає свою землю в користування такому господарству, оформивши при цьому передачу земельної ділянки актом приймання-передачі
У цьому разі договір оренди землі між ФГ і його членом не укладається. І хоча такий варіант землекористування є цілком законним (подробиці — в статті «Неоформлена земля в користуванні фермерського господарства» // «Податки & бухоблік», 2025, № 32), це створює певні проблеми з оподаткуванням такої землі (читайте про це в статті «Фермерське господарство використовує землі своїх членів за статутом: хто платить податки?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 32).
Ну і насамкінець замість висновків у нашому традиційному форматі наведемо переваги організації сільгоспвиробництва у формі ФГ над традиційною формою підприємництва у формі ТОВ.