03.02.2025

Розраховуємо та декларуємо МПЗ для платників сільгоспЄП за 2024 рік

Платники сільгоспЄП, і юрособи, і фізособи-підприємці, частіше, аніж хтось інший, змушені розраховувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Адже сільгоспугіддя є майже в кожного з них, а це чи не найперший критерій для розрахунку МПЗ. Крім загальних правил такого розрахунку, розглянемо його цьогорічні особливості, а також дамо власні рекомендації по заповненню МПЗ-звітності платниками сільгоспЄП.

Хто з платників сільгоспЄП визначає МПЗ

МПЗ — це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю / користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь (п.п. 14.1.114² ПКУ). У свою чергу, сільськогосподарські угіддя — це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (п.п. 14.1.233 ПКУ; див. також БЗ 107.01.10).

Об’єктом оподаткування для платників сільгоспЄП є площа власних або орендованих сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) (п. 292¹.1 ПКУ). З цього випливає, що

ті платники сільгоспЄП, які володіють або використовують у своїй діяльності лише землі водного фонду (тобто займаються виключно рибництвом), визначати МПЗ не повинні

Решта платників сільгоспЄП від цього обов’язку не звільнені.

Зверніть увагу! Податківці наголошують на тому, що юрособи — платники сільгоспЄП щодо сільгоспугідь, які належать їм на праві власності або праві користування, а також ФОП — платники сільгоспЄП щодо сільгоспугідь, які орендують, зобов’язані визначати МПЗ незалежно від того, чи використовувалися такі земельні ділянки в господарській діяльності (БЗ 108.02.08 і БЗ 107.02.08 відповідно).

Які землі звільнені від розрахунку МПЗ

Певні сільгоспугіддя платників сільгоспЄП можуть не потрапляти до розрахунку МПЗ. Перелічимо їх.