Діючі обмеження виплат нерезидентам

Основним документом, яким введено низку заборон і обмежувальних норм під час війни, є спеціальна постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — постанова № 18).

НБУ за ці три з половиною роки війни періодично лібералізує її норми, знімаючи деякі обмеження. Але буває й таке, що регулятор додає нові валютні утиски, коли цього вимагають певні обставини (якісь нові схеми відтоку валюти з України тощо).

Заборонено все.., але є винятки. Зазначимо, що пункт 14 постанови № 18 узагалі забороняє уповноваженим установам (банкам) здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України / переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях / іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів.

Але заборона не стосується випадків здійснення операцій, які у цьому п. 14 (та інших нормах) постанови № 18 наведені як виняток. Тож

Цих винятків надто багато, тому ми їх розглянемо за найбільш цікавими нашим читачам видами платежів і в розрізі таких видів окреслимо / проаналізуємо діючі станом на сьогодні (на липень-2025!) обмеження. Отже, тут ми охопимо лише частину (найбільш цікавих) дозволених транзакцій за кордон, а хто бажає всеосяжного переліку винятків / обмежень — «ласкаво просимо» ☺ до тексту постанови № 18…

Розрахунки за імпортними контрактами

Розрахунки за імпорт та повернення нерезам передоплат. Постановою № 18 заборонено здійснювати закордонні перекази резидентів. Але окрім, зокрема:

— операцій з оплати імпорту товарів (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку з виконанням ЗЕД-договору, відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням ЗЕД-договору) за умови, що постачання товарів за такими операціями здійснене / здійснюється після 23 лютого 2021 року;

— операцій з повернення нерезиденту передоплати (авансу), отриманої(го) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором.

Також дозволений переказ коштів резидентом-посередником (комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним) на рахунок нерезидента-принципала (комітента, довірителя тощо), якого посередник представляє, отриманих відповідно до певного договору внаслідок продажу починаючи з 24 лютого 2022 року товарів (продукції, послуг, робіт!) нерезидента-принципала.

За імпортоване до 24.02.2021. За імпорт товарів, який відбувся до 24.02.2021, дозволено робити лише перекази, що здійснюються:

— за рахунок коштів держбюджету;

— держпідприємствами; юрособами, 100 % акцій (часток) яких прямо або опосередковано належать державі, що є суб’єктами ринку природного газу, на яких КМУ покладено спеціальні обов’язки з продажу природного газу, за умови, що такі операції та їх обсяги погоджені КМУ.

А також — якщо зобов’язання за «старий» імпорт товарів виконуються на користь:

— іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА);

— іноземної держави через уповноважену нею особу;

— іноземної особи, до складу учасників (акціонерів) якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником (акціонером) цього банку);

— інших нерезидентів за умови, що операція з імпорту товарів здійснювалася за участю (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА / іноземної держави через уповноважену нею особу / іноземної особи, до складу учасників (акціонерів) якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником (акціонером) цього банку).

Такі оплати за «старий» імпорт товарів дозволяється здійснювати на один календарний місяць в обсязі, що не перевищує 10 % від суми простроченої заборгованості за цим договором станом на 1 листопада 2024 року.

Сплата за рахунок кредиту від МФО. Також дозволений переказ коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від міжнародної фінансової організації (МФО) або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО.

За рахунок внеску нереза до СК. Окрім того, є можливість юрособам-резидентам за рахунок коштів, залучених з 12 травня 2025 року у їхній статутний капітал від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті, проводити:

— розрахунки за імпорт товарів, постачання яких було здійснено до 23 лютого 2021 року (включно);

— повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була отримана до 23 лютого 2022 року (включно).

Роботи / послуги / немайнові права, зокрема оренда / лізинг. Також окремо дозволяються резидентам (юрособам та ФОП) перекази коштів з метою здійснення розрахунків за договорами лізингу, оренди.

Що ж стосовно дозволів / обмежень оплати нерезидентам за різноманітні види робіт / послуг, які окремо не згадані серед винятків у постанові № 18, то спочатку нагадаємо, що Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів, затверджений постановою КМУ від 24.02.2022 № 153, з 10.05.2024 не діє!

Водночас термін «товари» (див. ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII) охоплює будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тож усі згадані вище обмеження постанови № 18 щодо «старого» імпорту товарів (а також «старих» отриманих передоплат) стосуються також і робіт, послуг тощо (див. також нижче обмеження щодо карткових розрахунків)! Тож обмежень на перекази за роботи / послуги / немайнові права немає, крім тих, що окремо згадані в постанові № 18.

Для зручності — підсумуємо викладене вище.

Розрахунки за імпортними контрактами

Погашення кредитів нерезидентам

Кредити, отримані до 20.06.2023 (тільки проценти). Норми п.п. 28 п. 14 постанови № 18 дозволяють сплату лише процентів (!) за кредитом, якщо виконано такі умови одночасно:

— кредит / позику отримано (повністю або частково) до 20 червня 2023;

— платіж за процентами договором передбачено після 24 лютого 2022;

— станом на 24.02.2022 за договором немає простроченої заборгованості;

— погашення прострочених станом на 01.05.2024 процентів за одним договором не має перевищувати екв. 1 млн євро на квартал;

— проценти, сплата яких припадає на дату після 30.04.2024, — без обмежень за сумою;

— кошти для сплати — не за рахунок валюти, отриманої як кредит (або позика чи поворотна фіндопомога) від резидента;

— під час здійснення переказу коштів ураховані вимоги п. 19⁵ постанови № 18 (зокрема, що виплата здійснюється не раніше строку — найбільш віддаленої дати, передбаченої договором).

Увага, винятки! Юрособам-резидентам за рахунок інвалютних внесків, залучених з 12 травня 2025 року у статутний капітал від іноземних інвесторів, також дозволено проводити оплату боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами (позиками), одержаними (повністю або частково) до 20 червня 2023 року (включно). Тобто за рахунок таких внесків можна повертати й тіло старих кредитів!

Кредити, отримані після 20.06.2023 (проценти і тіло — за умов). Можливе часткове обслуговування кредитів, що передбачено п.п. 43 п. 14 постанови № 18,за таких умов:

— кошти фактично надійшли з-за кордону після 20.06.2023;

— виплати (крім повернення тіла кредиту) не перевищують максимально допустимі процентні ставки згідно з пп. 19⁶ — 19⁷(максимальна ставка 12% річних, але — з урахуванням вимог п. 19⁷);

— для кредитів на строк до 1 року: повернення тіла кредиту — лише за рахунок власної валюти (не купленої, не позиченої від резидента), інші платежі (відсотки, комісії) — можна здійснювати з власної валюти та/або купленої на міжбанку;

— для кредитів на строк понад 1 рік: тіло кредиту протягом першого року з моменту отримання повертається лише за рахунок власної валюти, інші платежі (відсотки, комісії) — можна і з придбаної валюти;

— під час виплати дотримані вимоги пп. 19⁵ — 19⁷ (виплата не раніше крайнього строку, максимальна процентна ставка 12 % річних тощо).*

* Усі ці вимоги п.п. 43 п. 14 не поширюються на переказ коштів за власними операціями банків-позичальників за їхніми кредитними договорами / договорами позики з нерезидентами, а також на переказ коштів за операціями резидентів-позичальників за кредитними договорами / договорами позики з нерезидентами, що здійснюється на підставі пп. 2¹, 3 та 42 п. 14 постанови № 18.

Кредити, отримані під гарантії міжнародних структур (повне). Норми п.п. 42 п. 14 постанови № 18 за такими кредитами (позиками, фіндопомогами) дозволяють повне обслуговування боргу (тіло, відсотки, комісії), якщо кредит (або його частину) надано за відповідної участі:

— МФО;

— іноземних ЕКА;

— іноземних держав або іноземних осіб чи банків, де учасником є іноземна держава.

Переказ коштів також здійснюється з урахуванням п. 19⁵ постанови № 18.

Репатріація дивідендів нерезидентам

Основне правило (п.п. 46 п. 14 постанови № 18). З 13.05.2024 дозволено переказувати валюту за кордон на користь іноземного інвестора / нерезидента з метою виплати дивідендів, за дотримання таких умов.

Винятки — спеціальні режими. Ці вимоги з п.п. 46 п. 14 постанови № 18 не поширюються на переказ інвалюти за кордон за операціями з виплати дивідендів, що здійснюються на підставі пп. 46¹, 46², 46³ п. 14 постанови № 18 (дивіденди, пов’язані з єврооблігаціями, — там передбачені окремі специфічні вимоги).

З державами-агресорами

Заборонено будь-які валютні операції:

— які здійснюються з використанням російських або білоруських рублів;

— учасником яких є фізична або юридична особа з місцезнаходженням (зареєстрована / постійно проживає) в рф або республіці білорусь;

— призначені для виконання зобов’язань перед такими особами.

Заборонено виконувати будь-які видаткові валютні операції на рахунки резидентів рф та білорусі (і пов’язаних з ними фізичних чи юридичних осіб), а також приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних карткових платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території рф та білорусі.

Обмеження для фізосіб, а також розрахунків картками

Для фізосіб. З усіх рахунків фізичної особи — клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, на календарний місяць дозволено:

— на суму в еквіваленті до 100000 грн включно —

1) перекази на карткові рахунки фізосіб — отримувачів;

2) розрахунки, здійснені з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій «quasi cash»*;

3) розрахунки з використанням кодів категорій торговців 5094, 5944, 5972;

— на суму екв. до 500000 грн включно — розрахунки з використанням кодів категорій торговців 6513, 7299, 7311, 7392, 7399, 8111, 8931, 8999, 9399 (сукупно за всіма цими кодами).

* До операцій «quasi cash» належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.

«Карткові» обмеження. Такі обмеження встановлені зараз для розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг!) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів на календарний місяць:

— особистих електронних платіжних засобів — на суму екв. до 100 тис. грн включно з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті;

— корпоративних (бізнесових) електронних платіжних засобів — на суму в екв. до 150 тис. грн включно з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті;

— без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті.

Інші операції / транзакції

Перерахуємо деякі інші операції, які зараз НБУ дозволив проводити.

Це, зокрема:

— оплати, які проводяться волонтерами з урахуванням установлених преференцій та обмежень (див., зокрема, п. 14⁵ та інші норми постанови № 18);

— розрахунки з МФО та їх офісами;

— перекази за певними гарантіями / поруками, страховими зобов’язаннями;

— розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги;

— транзакції на підставі окремих дозволів (рішень), прийнятих НБУ на підставі розпоряджень КМУ;

— платежі за судовими процедурами (оплата юрособою реєстраційних, арбітражних, судових зборів тощо), а також сплати авансових платежів на покриття витрат та грошової застави у виконавчих провадженнях, що здійснюються уповноваженими іноземними органами чи суб’єктами;

— оплата членських внесків до міжнародних організацій або інших юросіб — нерезидентів;

— оплата аеропортових, портових та дорожніх зборів;

— оплати зборів (мита) за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном.

Довідково. Для мінімізації ризиків обходження діючих валютних обмежень НБУ з 20 листопада 2024 року встановив заборону на використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

Детальніше щодо цих та інших видів дозволених / заборонених НБУ транзакцій див. безпосередньо в самій постанові № 18 та інших нормативах НБУ.