Позовна давність минула за позикою: облік у позикодавця і позичальника

Облік і податкові наслідки у позикодавця

Бухоблік безнадійної поточної позики. Видану позику позикодавець класифікує у бухобліку залежно від строку погашення — до або після 12 місяців з дати балансу. Отже, це може бути короткострокова (Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») або довгострокова (Дт 183 «Інша дебіторська заборгованість») дебіторська заборгованість.

Якщо поточну дебіторську заборгованість не повернуто у визначений договором строк, існує невпевненість щодо її повернення боржником. Відтак, така заборгованість стає сумнівною і за нею на дату балансу слід створювати резерв сумнівних боргів (РСБ) (пп. 4, 7 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). За нормами НП(С)БО 10 РСБ створюють суто щодо поточної фінансової дебіторської заборгованості (тобто яка погашатиметься грошима або іншим фінансовим активом, п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»). Нарахування РСБ відображають проводкою: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Наприклад, якщо загальна сума заборгованості за короткостроковою позикою складає 200000 грн, а станом на 30.06.2025 пропущено строк сплати платежів на суму 50000 грн, з погляду НП(С)БО 10, сумнівною станом на 30.06.2025 буде лише заборгованість на суму 50000 грн. Тому тільки під цю суму й створюють РСБ. А от якщо позику забезпечено завдатком, заставою, порукою, гарантією чи іншим подібним чином, тоді РСБ створювати не потрібно. Так само РСБ не створюють щодо відстроченої заборгованості, тобто заборгованості, за якою строк виконання зобов’язань ще не настав із причини його перенесення.