17.03.2025

Правильно платимо податки при уцінці необоротних активів

Уцінку необоротних активів проводять, якщо справедлива вартість переоцінюваних об’єктів виявилася нижчою за їх залишкову вартість. Про те, як відображати в обліку уцінку необоротних активів і коли ця процедура корисна для податкового обліку, наразі й поговоримо.

Необоротний актив переоцінюється вперше

Право уцінити необоротний актив (НА) виникає у випадку, коли залишкова вартість об’єкта основних засобів (ОЗ) чи нематеріальних активів (НМА) суттєво перевищує його справедливу вартість на дату балансу (п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»).

Для бухобліку уцінки об’єкта НА важливо встановити:

1) чи переоцінювався раніше НА, який зараз потрібно уцінити;

2) і що було результатом такої попередньої переоцінки — зменшення (уцінка) чи збільшення (дооцінка) його залишкової вартості?

Якщо об’єкт НА раніше не переоцінювався, то у такому разі суму уцінки ОЗ/НМА відносять до складу витрат звітного періоду (п. 19 НП(С)БО 7 і п. 22 НП(С)БО 8). Для цих цілей використовують субрахунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій».

Отже, уцінку залишкової вартості НА відображають проводкою: Дт 975 — Кт 10, 11, 12. Заразом списують і суму уцінки зносу за переоцінюваним об’єктом: Дт 131, 132, 133 — Кт 10, 11, 12.

Приклад 1. Підприємство провело першу переоцінку (уцінку) верстата станом на 31.03.2025. Справедлива вартість верстата на дату балансу згідно зі звітом незалежного оцінювача склала 750000 грн. Первісна вартість об’єкта — 1250000 грн, знос — 250000 грн. Вартість послуг оцінки — 40000 грн (див. табл. 1, 2).