01.05.2025
Одразу скажемо, що комісіонер може залишити собі отриману різницю, але тільки якщо з комітентом будуть досягнуті домовленості про це. Наприклад, якщо в договорі з комітентом буде визначено, що така різниця залишається комісіонеру як винагорода. Розглянемо ситуацію докладніше.
За загальними правилами, якщо комісіонер вчинив правочин на умовах, більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, то додатково одержана вигода належить комітентові (ч. 2 ст. 1014 ЦКУ). А отже, все отримане за правочином (включаючи і отриману різницю) комісіонер, за ідеєю, повинен перерахувати комітенту.
Проте водночас слід врахувати, що сторони є вільними у визначенні умов договору (ст. 627 ЦКУ). Тому можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і регулювати свої відносини на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦКУ). До того ж і посередницькими правилами визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату (винагороду) в розмірі та порядку, встановлених договором комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Тобто врегулювати свої відносини сторони можуть у договорі.
Тому розмір і порядок виплати комісійної винагороди сторони мають право встановити самостійно в договорі. І, зокрема,
за домовленістю сторін сума винагороди комісіонера може бути визначена в тому числі як різниця між ціною продажу товару комісіонером і ціною, призначеною комітентом