03.11.2025
Спочатку нагадаємо: строки позовної давності, передбачені у ЦКУ, які були зупинені на період воєнного стану та карантину, стартували з 4 вересня 2025 року. Детально про це читайте у «Податки & бухоблік», 2025, № 50. Тож поновлюється актуальність усіх питань, пов’язаних із її обрахунком. Зокрема, й щодо переривання позовної давності. А інвентаризація неабияк пов’язана з цим процесом.
Розбиратимемося з двома нормами.
Перша — щодо позовної давності. Нагадаємо: позовна давність переривається вчиненням боржником дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов’язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Після переривання строк позовної давності починає спливати наново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ). Тобто для прикладу візьмемо класичні 3 роки. Припустимо, що вони мали б спливати 28 жовтня 2025 року, але 26 жовтня цього ж року відбулося переривання. У такому випадку позовна давність почнеться заново з 28 жовтня і цей строк спливе 27 жовтня 2028 року.
Так, у законодавстві не встановлено чіткий перелік дій, які можуть свідчити про визнання боргу. Тому спираємося на судову практику. Під діями, які свідчать про визнання боргу, судді мають на увазі, зокрема (див. постанову ВС від 23.01.2025 у справі № 922/1139/24):