23.09.2013

Що включається/не включається до доходу юрособи-єдиноподатника

Стаття

Що включається/не включається до доходу ЮРособи-ЄдиноПодатника

 

Показник доходу для ЮРЄПа важливий для розрахунку суми єдиного податку, а також для контролю можливості надалі працювати на спрощеній системі оподаткування. Тому зараз детально зупинимося на тому, як правильно розрахувати цей показник.

 

Загальні правила визначення доходу ЮРособи-ЄдиноПодатника

 

Складові доходу ЮРЄПа регулює ст. 292 ПК.

Так, згідно з п. 292.1 ПК доходом платника єдиного податку — юридичної особи є:

«будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті».

Із цієї норми ми можемо зробити такий висновок — до доходу ЮРЄПа уключається:

1. Дохід у грошовій формі (готівковій чи безготівковій);

2. Дохід у матеріальній або нематеріальній формі. До складу такого доходу згідно з нормами п. 292.3 ПК уключається:

1) вартість безоплатно отриманих товарів (робіт/послуг) . При цьому безоплатно отриманими вважаються:

а) товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку відповідно до письмових договорів дарування (ст. 717 ЦК);

б) товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку відповідно до інших письмових договорів, укладених відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення;

в) товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання та використані таким платником єдиного податку;

2) кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Причому, на відміну від фізосіб-єдиноподатників, ЮРЄПи включають до доходу кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, незалежно від того, зареєстровані вони платниками ПДВ чи ні.

Окремо в п. 292.2 ПК установлено порядок визначення доходу від продажу основних засобів. При продажу основних засобів до доходу ЮРЄПа уключається не вся сума, отримана від продажу, а тільки позитивна різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на дату продажу. Детальніше про порядок визначення доходу ЮРЄПа від продажу основних засобів розповімо трохи нижче (див. с. 20).

 

Дати визнання доходу

 

Для правильного визначення доходу звітного періоду важливо знати, на яку дату його слід визнавати. Порядок визнання доходів для єдино-податників надамо в таблиці.

Вид доходу

Дата визнання доходу

1

2

3

Дохід у грошовій формі (готівковій чи безготівковій)

Загальний випадок

Дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси ЮРЄПа (п. 292.6 ПК). Відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг не мають податкових наслідків (п. 292.6 ПК). Виняток: відвантаження товарів (робіт, послуг), за якими оплату отримано на загальній системі (абз. 2 п. 292.6 ПК)

Продаж товарів або послуг через торговельні автомати, в яких немає РРО

Дата виїмки з автоматів і подібного обладнання грошової виручки (п. 292.7 ПК)

 

Продаж товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та інших замінників грошових знаків у валюті України

Дата продажу жетонів, карток та інших замінників грошових знаків (п. 292.8 ПК)

Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності

Дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПК)

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги)

Дата підписання єдиноподатником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт/послуг) (п. 292.6 ПК)

 

Суми, що не включаються до складу доходу ЮРособи-ЄдиноПодатника

 

У ст. 292 ПК прописано суми, що не є доходом для платників єдиного податку і відповідно не підлягають оподаткуванню. Для зручності наведемо їх у таблиці.


з/п

Не включаються до доходу

Норма ПК

1

Суми ПДВ (для єдиноподатників — платників ПДВ)

П.п. 1 п. 292.11

2

Суми коштів, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку

П.п. 2 п. 292.11

3

Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з моменту її отримання

П.п. 3 п. 292.11

4

Суми кредитів

5

Суми коштів цільового призначення, що надійшли з:

— Пенсійного фонду;

— інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

— бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм

П.п. 4 п. 292.11

6

Суми коштів при поверненнях товарів (робіт, послуг), розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів:

— суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються (надходять) єдиноподатнику — покупцю товарів (робіт, послуг);

— суми коштів, які єдиноподатник — продавець товарів (робіт, послуг) повертає (виплачує) покупцю

П.п. 5 п. 292.11

7

Суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період перебування платником податку на загальній системі оподаткування і вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств

П.п. 6 п. 292.11

8

Суми ПДВ, отримані в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування

П.п. 7 п. 292.11

9

Суми коштів або вартість майна, унесених засновниками або учасниками як внесок
до статутного фонду платника

П.п. 8 п. 292.11

10

Суми надмірно сплачених податків і зборів, установлених ПК, та суми ЄСВ,
що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів і державних цільових фондів

П.п. 9 п. 292.11

11

Дивіденди, отримані юрособою-єдиноподатником від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПК

П.п. 10 п. 292.11

12

Суми податків і зборів, утримані (нараховані) єдиноподатником під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми ЄСВ, нараховані відповідно до закону

П. 292.10

 

Аналіз надходжень

 

Далі детально розглянемо найпоширеніші види надходжень і проаналізуємо, включаються вони до доходу ЮРЄПа чи ні.

№ з/п

Вид надходження

Порядок уключення до доходу

1

2

3

Доходи у грошовій формі в національній валюті

1

Грошові кошти, що надходять від продажу товарів
(робіт/послуг)

Уключаються до доходу (п. 292.1 ПК). Причому, якщо оплата надійшла за вирахуванням комісії банку, до доходу має бути включена сума з урахуванням комісії (адже комісія, по суті, — це витрати ЮРЄПа).

Щоправда, податківці в ЄБПЗ (розділ 108.04) відзначають, що доходом у цьому випадку вважається сума, що фактично надійшла на розрахунковий рахунок (без урахування комісії). Проте ця позиція податківців — не беззаперечна, тому ми б рекомендували заручитися індивідуальною податковою консультацією з цього приводу.

Дохід відображається на дату надходження грошових коштів на поточний рахунок (до каси) єдиноподатника (п. 292.6 ПК). Відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг не мають податкових наслідків (п. 292.6 ПК), за винятком випадку, коли за відвантажений товар було отримано передоплату в період перебування ЮРЄПа на загальній системі (див. п. 2 таблиці)

2

Відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів

На дату відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у періоді перебування на загальній системі, ЮРЄП відображає дохід (абз. 2 п. 292.6 ПК)

Незважаючи на те що в цьому випадку порушується правило «касового» методу визначення доходів, підхід цілком правильний. Адже в періоді перебування на загальній системі при отриманні авансу таку суму підприємство не включило до доходу для податку на прибуток (з тієї причини, що авансові оплати не включаються до доходу на підставі п. 136.1.1 ПК). Оскільки дохід все ж таки має потрапити під оподаткування, законодавець і передбачив таку норму

3

Суми ПДВ у складі доходу

Не включаються до доходу (п.п. 1 п. 292.11 ПК)

ЮРЄПи — платники ПДВ відображають свій дохід за вирахуванням ПДВ.

ЮРЄПи, які сплачують безПДВшний єдиний податок, окремо не виділяють суму ПДВ у складі товарів, що продаються (робіт, послуг). Тому до доходу включають усю суму коштів, що надійшли

4

Надходження іноземної виручки від експортних операцій

Дохід, отриманий ЮРЄПом в інвалюті, перераховується у гривні за курсом НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПК). Датою отримання доходу є дата зарахування коштів на банківський рахунок. При цьому у зв’язку із запровадженням обов’язкового продажу 50 % інвалюти, вважаємо, що доходи ЮРЄПи мають визначати за курсом НБУ на дату надходження валюти на розподільчий рахунок з подальшим уключенням до доходів позитивних різниць (зокрема, позитивної курсової різниці при зарахуванні 50 % валюти, що залишилися, на поточний валютний рахунок, а також позитивної курсової різниці та різниці, що виникає через перевищення комерційного курсу МВРУ над курсом НБУ при продажу 50 % валюти), якщо, звичайно, такі виникнуть

Доходи від посередницьких операцій

5

Надходження за договорами доручення, транспортної експедиції або агентськими договорами

До доходу ЮРЄПа уключається тільки сума отриманої винагороди (п. 292.4 ПК; розділ 108.04 ЄБПЗ).

Дохід відображається на дату отримання винагороди (дата отримання грошових коштів)

6

Надходження за договорами комісії (ЮРЄП виступає
комісіонером)

До доходу ЮРЄПа уключається тільки сума отриманої винагороди (лист ДПСУ від 27.03.2012 р. № 5472/6/15-2216є; розділ 108.04 ЄБПЗ). «Транзитні» кошти не включаються до доходу

Слід звернути увагу на те, що такий підхід хоч на боці платників і є справедливим, але дещо не відповідає вимогам ПК. Адже в «посередницькому» п. 292.4 ПК договір комісії не названий серед посередницьких договорів, за якими до доходу включається тільки сума винагороди. Хоча це й несправедливо, зважаючи на схожість умов договору. Насторожує й те, що фізособи-єдиноподатники, за роз’ясненнями податківців (розділ 107.04 ЄБПЗ), мають уключати всю суму коштів, що надійшли їм за договором комісії: і суму винагороди, і «транзитні» суми

Оренда

7

Орендна плата

Уключається до доходу (п. 292.1 ПК)

8

Відшкодування орендарем комунальних послуг, які згідно з договором не включаються до вартості орендної плати

Уключається до доходу ЮРЄПа (орендодавця) (розділ 108.04 ЄБПЗ). Дохід відображається на дату отримання грошових коштів від орендаря у відшкодування комунальних платежів

Інші грошові надходження

9

Переказ грошей з одного рахунка на інший рахунок ЮРЄП

Кошти, які після оподаткування переведено з рахунка платника ЮРЄПа на його рахунок в іншому банку, не підлягають повторному обкладенню єдиним податком (лист ДПСУ від 26.11.2012 р. № 6017/0/61-12/15-2216є № 9779/0/71-12/15-2217є; розділ 108.04 ЄБПЗ)

10

Сума власних коштів на депозитному вкладі, повернена банком з депозитного на поточний рахунок ЮРЄПа після закінчення строку дії договору банківського рахунка

Не включається до доходу ЮРЄПа (розділ 108.04 ЄБПЗ)

Повернена банком після закінчення строку дії договору банківського рахунка сума депозитного вкладу (без відсотків) з депозитного на поточний рахунок юридичній особі не є доходом, оскільки юридичній особі повернено власні кошти

Грошові розрахунки при поверненнях товарів

11

Кошти, що надходять ЮРЄПу — покупцю від продавця за повернений товар

Не включаються до доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПК)

12

Кошти, виплачені ЮРЄПом-продавцем покупцю за повернений товар

Виключаються з доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПК). При отриманні від покупця оплати ЮРЄП відображає дохід від продажу. Далі, повертаючи назад покупцю такі грошові кошти, ЮРЄП має в періоді їх повернення зменшити свій дохід (зменшуючи тим самим суму єдиного податку, що підлягає сплаті за поточний період).

При цьому, на думку податківців (розд. 108.08 ЄБПЗ), якщо надходження та повернення припало на різні періоди, то в періоді повернення перерахунок доходу здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої декларації з єдиного податку або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період, разом з якою заповнюється розрахунок податкового зобов’язання з єдиного податку за минулий уточнюваний період.

На наш погляд, уточнювати показники раніше поданої декларації не треба, достатньо зменшити дохід періоду, коли здійснено повернення. Річ у тім, що на момент подання декларації підприємство помилки не допустило — воно включило до доходу весь отриманий дохід, у тому числі той, який надалі буде повернений у зв’язку з поверненням товару

Зазначимо, що згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПК зменшення доходу можливе, якщо повернення грошей відбувається при поверненні товарів, розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів

Доходи від продажу основних засобів/земельних ділянок

13

Дохід від продажу основних засобів

Дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПК).

Дохід визнається за датою надходження грошових коштів від покупця (п. 292.6 ПК). Детальніше про порядок визначення доходу при продажу основних засобів див. на с. 20.

14

Надходження часткових оплат при продажу основних засобів

До доходу ЮРЄП сума різниці включається частинами — пропорційно сумі отриманих оплат (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 11, с. 29; 2010, № 34, с. 20)

15

Продаж земельних ділянок

ЮРЄП у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов’язаних із купівлею такої земельної ділянки.

У разі продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, до складу доходів ЮРЄПа включається позитивна різниця між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно з установленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу (розділ 108.04 ЄБПЗ)

Дохід у матеріальній або нематеріальній формі

16

Безоплатно отримані товари (роботи/послуги)

ЮРЄП уключають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначену на рівні не нижче звичайної ціни (розділ 108.04 ЄБПЗ). Дохід відображається на дату підписання ЮРЄПом акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПК)

Суми кредиторської заборгованості:

17

Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

Уключається до доходу ЮРЄПа незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні (абз. 3 п. 292.3 ПК). Датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності ЮРЄПи — неплатники ПДВ до складу доходів уключають загальну суму заборгованості перед підприємством-постачальником за отримані, але не оплачені на момент списання заборгованості товари (роботи, послуги).

До доходу ЮРЄПа — платника ПДВ сума списаної кредиторської заборгованості має потрапити без урахування ПДВ (розділ 108.04 ЄБПЗ)

 

18

Кредиторська заборгованість ЮРЄП перед фізособою з оплати праці, розрахунків з підзвітними особами

До зарплати не застосовується строк позовної давності (ст. 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.), тому норми щодо включення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості не поширюються на заборгованість, що виникла за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою.

Сума заборгованості ЮРЄПа за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими угодами (контрактами), а також заборгованості із розрахунків з підзвітною особою є кредиторською заборгованістю та після закінчення терміну позовної давності включається до складу доходу платника єдиного податку як безповоротна фінансова допомога (розділ 108.04 ЄБПЗ)

19

Сума кредиторської заборгованості, за якою не минув строк позовної давності і яка не надійде кредиторам у зв’язку з ліквідацією ЮРЄПа

Уключається до доходу ЮРЄПа (розділ 108.04 ЄБПЗ)

На думку податківців, оскільки суми кредиторської заборгованості вже не надійдуть кредиторам, то вони мають бути включені до складу доходів. Водночас зазначимо, що п. 292.3 ПК вимагає включати до складу доходів ЮРЄПа тільки ту кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності

Інші позареалізаційні доходи та надходження

Поворотна фінансова допомога:

20

Поворотна фінансова допомога, отримана та повернена ЮРЄПом протягом 12 календарних місяців з дня її отримання

Не включається до доходу (п.п. 3 п. 292.11 ПК)

21

Поворотна фінансова допомога, отримана та повернена ЮРЄПом через 12 календарних місяців з дня її отримання

Уключається до доходу (п.п. 3 п. 292.11 ПК). Датою виникнення доходу є дата закінчення 12 календарних місяців з дня її отримання

22

Поворотна фінансова допомога, отримана ЮРЄПом у період перебування на загальній системі оподаткування

Не включається до доходу ЮРЄПа (розділ 108.04 ЄБПЗ)

23

Сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі та зворотно отриманої ЮРЄПом

Не включається до доходу ЮРЄПа (розділ 108.04 ЄБПЗ)

24

Відсотки банку за депозитом, за користування коштами на поточному/депозитному рахунку

Відсотки, отримані від банку за користування грошовими коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) уключаються до доходу ЮРЄПа (лист ДПСУ від 08.05.2012 р. № 13920/Ж/17-1216; розділ 107.04 ЄБПЗ). Дата отримання доходу — день зарахування відсотків у грошовій формі на поточний рахунок

Позиція податківців справедлива. Адже отримання банківських відсотків не суперечить визначенню доходу ЮРЄПа (п.п. 2 п. 292.1 ПК). До того ж відсотки не зазначені в переліку надходжень, що не включаються до доходу ЮРЄП (перелічені в п. 292.11 ПК)

25

Страхове відшкодування за пошкоджені основні засоби

Уключається до доходу ЮРЄПа у періоді отримання такого страхового відшкодування (розділ 108.04 ЄБПЗ)

26

Курсові різниці від перерахунку залишків інвалюти на рахунку / у касі на кінець кварталу

Наразі роз’яснення в ЄБПЗ із цього приводу відсутні. Раніше податківці в ЄБПЗ говорили про те, що до доходу слід уключати отримані при перерахунку позитивні курсові різниці. Якщо при перерахунку виникають від’ємні курсові різниці, то вони дохід єдиноподатника не зменшують

На нашу думку, уключатися до доходу позитивні курсові різниці не повинні, оскільки грошові кошти в цьому випадку ЮРЄПу не надходять

Кошти для формування статутного капіталу, дивіденди

27

Внесок до статутного капіталу ЮРЄПа

Суми грошових коштів або вартість майна, унесені засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу такого платника, не включаються до доходу ЮРЄП (п.п. 8 п. 292.11 ПК)

28

Дивіденди

Не включаються до доходу ЮРЄПа. У п.п. 10 п. 292.11 ПК прямо зазначено, що до доходу не включаються:

«дивіденди, отримані платником єдиного податку — юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом»

29

Повернення ЮРЄПу раніше внесених коштів при виході зі складу засновників іншої юрособи

Якщо ЮРЄПу у зв’язку з виходом зі складу засновників іншої юрособи повернено раніше внесені до статутного фонду кошти, які залишилися в розпорядженні після сплати податків і зборів, передбачених законодавством, то такі кошти не включаються до доходу ЮРЄПа (розділ 108.04 ЄБПЗ)

Грошові кошти, що помилково надійшли на поточний рахунок

30

Помилково зараховані грошові кошти, повернені в тому самому звітному (податковому) періоді, що й надійшли

Не включаються до доходу ЮРЄПа за умови повернення помилково отриманих грошових коштів протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення про їх повернення (розділ 108.04 ЄБПЗ). Зазначимо, що згідно зі ст. 35 Закону про платіжні системи неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

На нашу думку, навіть у тому випадку, якщо ЮРЄП не вкладеться у триденний строк, помилково зараховані кошти не можуть бути включені до складу його доходу. Адже помилково зараховані на рахунок грошові кошти не відповідають критеріям «грошового» доходу. Крім того, такі суми надходять на банківський рахунок без відома ЮРЄПа.

Ураховуючи це, не можна говорити про виникнення доходу.

При цьому необхідно подбати про наявність документа на підтвердження того факту, що гроші дійсно надійшли помилково (письмове повідомлення банку про помилку або лист від платника з проханням повернути помилково перераховані гроші)

31

Помилково зараховані грошові кошти, повернені в наступному звітному (податковому) періоді

У періоді надходження коштів ЮРЄП має включити їх до доходу, а у кварталі, коли гроші буде повернено, відкоригувати раніше проведені нарахування. При цьому в ЄБПЗ (розділ 108.04) податківці говорять про те, що право відкоригувати дохід у наступному звітному (податковому) періоді ЮРЄП матиме тільки якщо виконуватимуться такі умови:

— помилкові кошти надійшли за 3 або менше робочих днів до закінчення кварталу;

— кошти повернено протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення про їх повернення

На нашу думку, у будь-якому разі в періоді повернення помилково зарахованих коштів ЮРЄП має право відкоригувати дохід (незалежно від того, дотримані ним строки для повернення чи ні). Адже фактично кошти будуть повернені, відповідно, жодного доходу в ЮРЄПа немає

 

Дохід від продажу основних засобів

 

Порядок визначення доходу ЮРЄПа від продажу основних засобів має свої особливості, тому, розглянемо це питання детальніше.

Як зазначено в п. 292.2 ПК, при продажу основних засобів ЮРЄПом дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на дату продажу.

Таким чином, при реалізації основних засобів під об’єкт оподаткування підпадає не вся сума, виручена від їх продажу, а тільки перевищення такої суми над балансовою вартістю основних засобів, що склалася на дату продажу. Якщо основні засоби продано за ціною нижче залишкової балансової вартості, то дохід від продажу основних засобів у ЮРЄПа не виникає.

Отже, для визначення результату продажу основних засобів потрібно порівняти (1) фактичну суму грошових коштів, отриманих від продажу об’єкта основних засобів, і (2) балансову вартість цього об’єкта на дату продажу. З визначенням першої величини питань не виникає. А ось при визначенні залишкової вартості, що склалася на дату продажу, виникають запитання.

По-перше, за якими правилами визначати балансову вартість?

По-друге, що вважати датою продажу основ-них засобів?

 

Балансова вартість

Під балансовою вартістю основних засобів, інших необоротних і нематеріальних активів ПК (п.п. 14.1.9) розуміє суму залишкової вартості таких засобів та активів, що визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації.

Водночас для цілей податкового обліку амортизацію ЮРЄПи не нараховують. Тому в цьому випадку їм нічого не залишається, як визначати залишкову вартість основних засобів за даними бухгалтерського обліку.

 

Дата продажу

Через відсутність законодавчого визначення «дата продажу» можна висувати різні припущення про те, що вважати такою датою (наприклад, дату переходу права власності на основні засоби чи іншу дату, визначену договором). Проте більш імовірно можна говорити про те, що для ЮРЄП момент продажу в першу чергу пов’язаний з моментом оподаткування доходу від продажу. Тобто це той момент, коли виникає об’єкт обкладення єдиним податком. А оскільки для єдиного податку, як відомо, діє «касовий» метод оподаткування доходу, то за дату продажу найдоцільніше прийняти дату надходження грошових коштів на поточний рахунок і до каси підприємства. Тому, кажучи надалі про дату продажу основних засобів ЮРЄП, матимемо на увазі під нею дату надходження грошових коштів за реалізовані основні засоби.

При цьому зазначимо, що в бухгалтерському обліку нарахування амортизації здійснюється щомісячно (п. 29 П(С)БО 7), а це означає, що на практиці неможливо визначити залишкову вартість безпосередньо на день продажу, оскільки поденне нарахування амортизації законодавчо не передбачено. Тому балансовою для цілей цієї норми слід вважати залишкову вартість об’єкта основних засобів, що реалізується, з урахуванням амортизації, нарахованої за місяць, в якому надійшла оплата від покупця.

Наведемо приклади.

 

Приклад 1. ЮРЄП спочатку передає основні засоби покупцю, а потім отримує оплату (у тому самому місяці)

ЮРЄП уклав договір про продаж об’єкта основних засобів на суму 10000 грн. (без ПДВ).

08.09.2013 р. він відвантажив основний засіб покупцю.

Оплата за них у повній сумі надійшла 14.09.2013 р.

Первісна вартість об’єкта — 12000 грн. Залишкова вартість за даними бухобліку на 01.09.2013 р. склала 6000 грн. На даний об’єкт підприємство щомісячно нараховує амортизацію в розмірі 1000 грн.

При отриманні оплати за основні засоби ЮРЄП порівнює отриману грошову суму з балансовою вартістю основних засобів (з урахуванням зносу за місяць, в якому вони вибули, оскільки згідно з п. 29 П(С)БО 7 нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття), що реалізовуються, яка існує на цей момент, і визначає (якщо виникла позитивна різниця) об’єкт оподаткування.

Балансова вартість об’єкта дорівнює:

(12000 грн. - (6000 грн. + 1000 грн.амортизація за вересень) = 5000 грн.

Дохід від продажу об’єкта основного засобу становитиме:

10000 грн. - 5000 грн. = 5000 грн.

 

Приклад 2. ЮРЄП передає основні засоби покупцю в одному місяці, а оплату отримує в наступному

Умови прикладу ті самі, що і в прикладі 1, але припустимо, що оплату за основні засоби отримано 14.10.2013 р.

За вимогами п. 292.2 ПК, для розрахунку доходу в цьому випадку єдиноподатнику потрібно взяти балансову вартість на дату продажу (тобто на дату надходження грошових коштів). Проте в місяці надходження основних засобів об’єкт основних засобів уже не значитиметься на балансі підприємства. У цьому випадку доводиться орієнтуватися на балансову вартість, що склалася на дату фактичного вибуття основних засобів.

Результат продажу буде таким же, як і в прикладі 1.

 

Приклад 3. ЮРЄП спочатку отримує передоплату (у одному місяці), а потім (у іншому місяці) передає основні засоби

ЮРЄП уклав договір про продаж об’єкта основних засобів на суму 12000 грн. (без ПДВ). 13.09.2013 р. ЮРЄП отримав оплату за основні засоби в повній сумі.

Відвантажені основні засоби були 13.10.2013 р.

Первісна вартість об’єкта — 12000 грн. Залишкова вартість, за даними бухобліку, на 01.09.2013 р. склала 6000 грн. На цей об’єкт підприємство щомісячно нараховує амортизацію в розмірі 1000 грн.

Для розрахунку доходу в цьому випадку єдиноподатнику належить узяти, як того вимагає п. 292.2 ПК, балансову вартість на дату продажу (тобто на дату надходження грошових коштів). Зауважимо, що така вартість, у свою чергу, відрізнятиметься від залишкової вартості основних засобів, що складеться на момент їх вибуття (передачі покупцеві).

Балансова вартість об’єкта дорівнює:

(12000 грн. - (6000 грн. + 1000 грн. амортизація за вересень)) = 5000 грн.

Дохід від продажу об’єкта основного засобу становитиме:

12000 грн. - 5000 грн. = 7000 грн.