16.06.2014
Послуги митного брокера: як відображати в обліку?
Перш за все зазначимо, що митний брокер — це підприємство, яке надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України (ст. 416 МК).
По суті, митний брокер є посередником між митницею і власником товару.
Куди ж правильно відносити витрати підприємства на оплату послуг митного брокера?
Експорт товару. У разі експорту товарів витрати на оплату послуг митного брокера визнаються витратами на збут, оскільки це витрати пов’язані з реалізацією товарів (п. 19 П(С)БО 16). У бухобліку вони відображаються за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» (Дт 93 — Кт 685). До собівартості товару, що експортується, вони не можуть бути віднесені з тієї причини, що П(С)БО 16 чітко визначає перелік витрат, що можуть бути включені до собівартості реалізованих товарів. До них належать (п. 11 П(С)БО 16) :
— прямі матеріальні витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати;
— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Послуги брокера до таких віднести не можна.
У податковому обліку підхід аналогічний: послуги брокера з декларування експорту товарів відображаються у складі витрат на збут (п. 138.10.3 ПК) у тому звітному періоді, в якому вони понесені. У декларації з податку на прибуток вони відображаються за рядком 06.2.
Імпорт товарів. У разі імпорту товарів витрати на оплату винагороди митному брокеру цілком можна розглядати як: «інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях». А такі витрати згідно з п. 9 П(С)БО 9 уключаються до складу первісної вартості товарів.
Зверніть увагу! Витрати на оплату послуг брокера можна включити до первісної вартості товарів тільки за умови, що вони безпосередньо пов’язані з придбанням конкретної партії товарів.
На це звертає увагу й Мінфін у листі від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996, де зазначено:
«…якщо послуги митного брокера безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, призначених для продажу, то сума оплати цих послуг включається до собівартості придбаних товарів, та визнаватися витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких імпортованих товарів».
У разі, якщо винагорода митному брокеру виплачується за декларування, наприклад, декількох партій товарів (коли не можна чітко визначити, з якими саме товарами вона пов’язана), така винагорода відображається у складі адміністративних витрат (як винагорода за професійні послуги).
Аналогічно і в податковому обліку:
1) якщо послуги брокера безпосередньо пов’язані з товарами, що імпортуються, то сума оплати цих послуг уключається до первісної вартості товарів. На це вказують і податківці в розділі 102.07.03 ЗІР:
«оплата послуг митного брокера, яка безпосередньо пов’язана з придбанням товарів, включається до собівартості придбаних товарів та, враховуючи норми п. 138.4 ст. 138 ПКУ, визнається витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких імпортованих товарів»;
2) якщо послуги брокера не можна безпосередньо пов’язати з конкретною партією товарів, що імпортуються, такі послуги відображаються у складі адміністративних витрат (рядок 06.1 декларацій з податку на прибуток).
Імпорт основних засобів. Тут ситуація дещо інша. У п. 8 П(С)БО 7, а також п. 146.5 ПК серед витрат, які можна включити до первісної вартості основних засобів, називано тільки:«інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою».
Про інші витрати, пов’язані з придбанням основних засобів, як це передбачено для товарів, у ній нічого не зазначено. Відповідно, до первісної вартості основних засобів, витрат з оплати послуги митного брокера потрапити не можуть. Вони відображаються у складі адміністративних витрат.