17.11.2014

Загальні положення

Сьогодні, у цей непростий для нашої країни час, усі ми переживаємо певні труднощі. Несолодко доводиться й виробничим підприємствам, які борються за виживання на цьому досить складному терені. Одним з безперечних чинників підтримки конкурентоспроможності продукції виробничого підприємства є організація ефективного процесу управління витратами підприємства, складовою частиною якого виступають планування та контроль витрат, облік витрат на виробництво і калькуляцію собівартості продукції. Про це, власне, й буде наш сьогоднішній тематичний номер.

Одним з важливих узагальнюючих якісних показників ефективності виробництва, що дозволяє здійснювати контроль над витратами та оцінювати результати господарської діяльності підприємства, є собівартість. Вона формується безпосередньо на підприємстві і відображає індивідуальні витрати та умови виробництва, конкретні результати господарювання цього виробничого підприємства.

Сукупність прийомів і способів, що забезпечують обчислення собівартості виробленої продукції, яка є частиною виробничого обліку, що охоплює всі стадії підготовки та отримання інформації про процес виробництва та реалізації продукції, є калькуляція собівартості.

В основі калькуляції лежить калькуляційна процедура.

Калькуляція — це частина процесу калькуляції, спосіб розрахунку (сукупність розрахункових процедур) собівартості одиниці продукції. За допомогою калькуляції визначають собівартість різних об’єктів обліку: основних засобів, нематеріальних активів, виробленої та реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг тощо. Вона є основою грошової оцінки відповідних об’єктів бухгалтерського обліку.

Дані калькуляцій використовують для управління собівартістю продукції, контролю над її рівнем, виявлення резервів зниження матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і встановлення цін на вироби. Аналіз собівартості продукції підрозділів підприємства дає можливість оцінити результати їх роботи за звітний період.

Зауважимо, що виробничому підприємству доцільно розробити робочу інструкцію з обліку витрат на виробництво та калькуляції собівартості продукції. У ній варто зазначити склад цехів основного і допоміжного виробництв, непромислових виробництв і господарств цього підприємства, визначити ступінь централізації або децентралізації обліку витрат на підприємстві.

Тепер від загальних питань перейдемо до більш конкретних, а почнемо з визначення об’єктів витрат і калькуляції собівартості.