28.08.2008
Оплата праці сумісників
У статті «Робота за сумісництвом» («Оплата праці», 2008, № 3, с. 4) ми розглядали особливості такої популярної форми трудових відносин, як сумісництво.
Продовжуючи цю тему, у цій публікації порушимо питання розрахунку заробітної плати сумісників, її оподаткування, зупинимося на видах трудових та соціальних гарантій, що надаються їм чинним законодавством, наведемо конкретні приклади розрахунку індексації заробітної плати, нарахування відпускних та лікарняних.
Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Загальні положення
Відповідно до
ст. 1021 КЗпП і ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.При цьому оплата праці при роботі за сумісництвом здійснюється:
— при погодинній формі оплати праці — пропорційно відпрацьованому часу;
— при відрядній формі оплати праці — залежно від виконання норм виробітку (чи інших норм праці) за фактично виконаний обсяг робіт.
Нарахування заробітної плати сумісникам, як і основним працівникам, здійснюється на підставі документа первинного обліку — табеля обліку використання робочого часу. Крім цього, для відрядників необхідні ще й документи обліку виробітку.
У разі якщо підприємство
тимчасово не веде господарської діяльності, оплата праці працівників (у тому числі й працівників-сумісників) має здійснюватися відповідно до ст. 113 КЗпП, а саме: з розрахунку не нижче за дві третини тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). На це вказує і Мінпраці в листі від 14.04.2004 р. № 03-2/1228-018-15.Стосовно фонду оплати праці сумісників слід зауважити таке. Оскільки трудові договори, укладені за основним місцем роботи і за сумісництвом, юридично між собою не пов’язані, то заробітна плата працівника, який працює на одному чи декількох підприємствах на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, належить:
а) до фонду основної заробітної плати, якщо це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків);
б) до фонду додаткової заробітної плати, якщо це доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій (
пп. 2.1 і 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5).Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата
при підрахунку середнього заробітку за основною роботою не враховується, крім деяких категорій працівників, визначених п. 10 Положення № 43. Відповідно до цього пункту заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку:— учителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох);
— медичним та фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров’я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця України.
Додамо, що до середньої заробітної плати зазначеним працівникам також зараховується додаткова оплата за роботу, що не є сумісництвом. Види такої роботи зазначено в
п. 8 Переліку робіт, що не є сумісництвом, наведеного в додатку до Положення № 43 (див. «ОП», 2008, № 3, с. 5, позиція 8).При оплаті праці сумісників-погодинників слід ураховувати законодавчо встановлений розмір
мінімальної заробітної плати, нижче якого працівник не може одержувати за виконану місячну норму праці . Отже, якщо тривалість роботи сумісника-погодинника за місяць становить 50 % місячної норми робочого часу, його заробіток має бути не менше половини мінімальної заробітної плати, установленої законодавством. Якщо ж, наприклад, працівника-сумісника прийнято на роботу на 0,7 окладу, розмір його заробітної плати в серпні 2008 року не повинен бути менше 367,50 грн. (525 грн. х 0,7).Працівники-сумісники мають право на трудові й соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством і колективним договором. На сумісників поширюються положення про систему оплати праці, преміювання, обліку робочого часу тощо, що діють на підприємстві, в установі.
Податки та внески
Оподаткування заробітної плати
зовнішніх сумісників здійснюється в тому самому порядку, що й заробітної плати основних працівників. Отже, нарахований за сумісництвом місячний дохід зменшується на суму страхових внесків (до Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і обкладається податком з доходів фізичних осіб (за ставкою 15 %).Для
внутрішніх сумісників оподаткування заробітної плати здійснюється виходячи із загальної суми заробітку за основним місцем роботи і за сумісництвом.Стосовно податкової соціальної пільги зауважимо таке.
Відповідно до
п. 6.3 Закону № 889 платник податку самостійно вибирає місце застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). При цьому працівник-сумісник може скористатися правом на отримання ПСП тільки за одним місцем нарахування заробітної плати: або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.Для отримання «звичайної» ПСП за сумісництвом працівник подає роботодавцю заяву про застосування ПСП, а якщо він претендує на підвищений розмір ПСП — то й відповідні підтверджуючі документи. Для визначення права сумісника на ПСП розмір заробітної плати за основним місцем роботи:
— для зовнішніх сумісників — не враховується;
— для внутрішніх сумісників — ураховується.
Оскільки
Законом № 889 не встановлено обмеження щодо застосування ПСП для працівника залежно від тривалості робочого часу, то сумісник має право на застосування ПСП у повному розмірі, незалежно від того, на яку частину штатної одиниці його прийнято (наприклад, 0,5 чи 0,25 окладу).Нагадаємо, що у 2008 році гранична сума зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, становить 890 грн. Розмір звичайної податкової соціальної пільги дорівнює 257,50 грн.
До Податкового розрахунку за формою № 1ДФ нарахована сумісникам заробітна плата включається з кодом ознаки доходів «01».
Тепер про внески до соцфондів.
Для працівника, який уклав трудові договори одночасно на кількох підприємствах (
зовнішнє сумісництво), кожен з його роботодавців є страхувальником. У зв’язку з цим нарахування (утримання) страхових внесків на заробітну плату сумісника здійснюється незалежно від розміру доходу працівника за основним місцем роботи.Граничний розмір доходів, з яких сплачуються страхові внески, визначається за кожним місцем роботи окремо. Зокрема, на це вказує Пенсійний фонд у
листі від 30.08.2006 р. № 11023/03-40. Аналогічної думки дотримуються і фахівці Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 23.03.2007 р. № 02-24-594) щодо внесків до цього Фонду. Причому такий підхід стосується як утримань соціальних внесків, так і їх нарахувань.Для
внутрішнього сумісника роботодавець-страхувальник один. Тому нарахування (утримання) страхових внесків на заробітну плату сумісника здійснюється виходячи із загальної суми заробітку за основним місцем роботи і за сумісництвом.
Індексація заробітної плати
Порядок проведення індексації заробітної плати «неосновних» працівників має певні особливості. Зупинимося на них докладніше.
Індексацію заробітної плати, отриманої за сумісництвом, передбачено
ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 06.02.2003 р. № 491-ІV і п. 7 Порядку № 1078. Так, суміснику індексується дохід у розмірі, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.Таким чином, доходи за сумісництвом індексуються лише в тому випадку, якщо дохід за основним місцем роботи нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2008 року — 633 грн.; з 1 квітня 2008 року — 647 грн., з 1 липня 2008 року — 649 грн.; з 1 жовтня — 669 грн.).
Інакше кажучи, якщо сума заробітної плати, нарахована за основним місцем роботи, не перевищує прожиткового мінімуму, то до розрахунку сум, що підлягають індексації за сумісництвом, включається різниця між установленим законом прожитковим мінімумом і заробітною платою за основним місцем роботи.
Підставою для проведення індексації заробітної плати, отриманої за сумісництвом, є
довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, і проіндексованого доходу. Якщо сумісником така довідка не надається, то його заробітна плата не індексується.Наведемо приклади розрахунку індексації за сумісництвом.
Приклад 1.
Працівнику Тимченку В. В. у квітні 2008 року за сумісництвом було підвищено заробітну плату. Згідно з наданою довідкою з основного місця роботи розмір доходу, що підлягає індексації в серпні 2008 року, склав 540 грн. Його проіндексовано повністю. Заробітна плата працівника за сумісництвом у серпні 2008 року склала 420 грн.Оскільки зарплата за сумісництвом підвищувалася у квітні, то квітень є базовим місяцем для проведення індексації доходу за сумісництвом. Право на проведення індексації за сумісництвом настало в липні 2008 року. Отже, зарплата липня 2008 року і серпня 2008 року має індексуватися з урахуванням приросту індексу 1,3 %.
У серпні 2008 року індексації підлягає дохід за сумісництвом у розмірі:
649 - 540 = 109 (грн.).
Отже, сума заробітної плати за сумісництвом у розмірі 311 грн. (420 - 109) не індексуватиметься.
Сума індексації заробітної плати за сумісництвом за серпень 2008 року становитиме:
109 грн. х 1,3 : 100 = 1,42 грн.
Приклад 2.
Використовуючи дані попереднього прикладу, розрахуємо суму індексації за сумісництвом при розмірі заробітної плати за сумісництвом 100 грн.У серпні 2008 року індексації підлягає дохід за сумісництвом у розмірі:
649 - 540 = 109 (грн.).
Отже, сума заробітної плати за сумісництвом у розмірі 100 грн. індексується в повному обсязі, оскільки загальний дохід працівника не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума індексації заробітної плати за сумісництвом становитиме:
100 грн. х 1,3 : 100 = 1,30 грн.
Зауважимо, що індекси при проведенні індексації за основним місцем роботи і за сумісництвом можуть і не збігатися (різні базові місяці). Такий незбіг може бути спричинений насамперед підвищенням заробітної плати за одним із місць роботи.
Приклад 3.
Працівнику Мироненку І. І. за основним місцем роботи заробітну плату було підвищено у квітні 2008 року до мінімального рівня (525 грн.), а за сумісництвом з грудня 2007 року зарплата не підвищувалася і становить 350 грн.Зарплата серпня 2008 року, отримана за основним місцем роботи, має індексуватися з індексом 1,3 %.
Сума індексації становитиме:
525 грн. х 1,3 : 100 = 6,83 грн.
Зарплата серпня, отримана за сумісництвом (за наявності довідки), має індексуватися з індексом 14,6 % (базовий місяць — грудень 2007 року).
У серпні 2008 року індексації підлягає дохід за сумісництвом у розмірі:
649 - 525 = 124 (грн.).
Отже, сума заробітної плати за сумісництвом у розмірі 226 грн. (350 - 124) не індексуватиметься.
Сума індексації заробітної плати за сумісництвом дорівнює:
124 грн. х 14,6 : 100 = 18,10 грн.
Відпустки
Працівники, які уклали трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією й тому мають право на оплачувану щорічну відпустку. Але тут є свої нюанси.
Сумісники можуть піти у відпустку, відпрацювавши на підприємстві в перший рік своєї роботи менше 6 місяців, оскільки відпустка на роботі за сумісництвом може надаватися
за бажанням працівника одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.Відповідно до
п. 14 ст. 25 Закону № 504 сумісникам за їх бажанням обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Тому, якщо за основним місцем роботи щорічна відпустка надається більшої тривалості, ніж на роботі за сумісництвом, працівник на роботі за сумісництвом має право на відпустку без збереження заробітної плати на різницю днів тривалості відпусток.Тривалість основної щорічної відпустки працівника-сумісника не може бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік.
При наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (
ст. 7 Закону № 504), за особливий характер праці (ст. 8 Закону № 504) необхідно враховувати, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.До розрахунку часу, що дає працівнику право на зазначені щорічні додаткові відпустки, включаються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці або з особливим характером праці
не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.Додаткова відпустка сумісникам за ненормований робочий день не надається, оскільки вони працюють за нормованим робочим часом (
Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7). На це вказує Мінпраці в листі від 05.06.2008 р. № 5305/014-08/06.Щодо інших видів відпусток зауважимо таке.
Додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням (навчальна відпустка) надається тільки за основним місцем роботи, а за сумісництвом — не надається (
ст. 15 Закону № 504). Тому на період додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 14 ст. 25 Закону № 504 (лист Мінпраці від 05.06.2008 № 5305/014-08/06.Додаткова оплачувана відпустка працівникам, які мають дітей (
ст. 19 Закону № 504), надається тільки за основним місцем роботи. Якщо жінка працює за сумісництвом, то на період такої соціальної відпустки, що надається за місцем основної роботи, на посаді за сумісництвом за її бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати.Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку сумісникам провадиться відповідно до чинного законодавства (
п. 6 ст. 10 Закону № 504 і п. 6 Положення № 43).Розрахунок відпускних та компенсації за невикористану відпустку здійснюється згідно з
Порядком № 100. Порядок розрахунку середньої заробітної плати сумісникам для нарахування відпускних, компенсації за невикористану відпустку аналогічний порядку розрахунку для основних працівників.Так, при нарахуванні заробітної плати за час відпустки, компенсації за невикористану відпустку за основним місцем роботи відповідно до
п.п. «ї» п. 4 Порядку № 100 до розрахунку середньої зарплати не включається заробітна плата за сумісництвом. Тому нарахування заробітної плати за час відпустки внутрішньому суміснику здійснюється окремо, виходячи із сумарного заробітку за розрахунковий період і фактично відпрацьованого часу за кожною посадою.Виходячи із заробітку на роботі за сумісництвом працівнику-суміснику нараховуються виплати за час відпустки та компенсації за невикористану відпустку.
Нарахування здійснюються за нормами
п. 7 Порядку № 100, а саме: відпускні чи компенсація за невикористану відпустку розраховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за вирахуванням святкових і неробочих днів, установлених законодавством згідно зі ст. 73 КЗпП). Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.Приклад 1.
Працівнику-суміснику, прийнятому на роботу в липні 2007 року, надається щорічна відпустка з 11 серпня 2008 року на 24 календарні дні. Заробітна плата працівника становить 620 грн. на місяць (працівник працює 4 години на день). З 10 січня 2008 року по 18 січня 2008 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати.Для розрахунку відпускних береться розрахунковий період серпень 2007 року — липень 2008 року, тобто останні 12 календарних місяців перед місяцем надання відпустки.
Сумарний заробіток за розрахунковий період склав 7233 грн.
На відпустку за свій рахунок припадає 9 календарних днів.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, дорівнює 347.
Звертаємо увагу, що 19 днів (святкові та неробочі дні, а також календарні дні, що припадають на відпустку за свій рахунок) виключаються із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду (366 - 10 - 9 = 347).
Середньоденна заробітна плата становитиме:
7233 : 347 = 20,84 (грн.).
Визначимо суму відпускних:
20,84 х 24 = 500,16 (грн.).
Приклад 2.
Працівника-сумісника прийнято на роботу 14 січня 2008 року, 18 серпня 2008 року він звільняється з підприємства. Заробітна плата працівника становила 900 грн. на місяць (при роботі 4 години на день). Тривалість щорічної відпустки для посади, яку займає працівник, — 24 календарні дні. Працівнику виплачується компенсація за невикористану відпустку.Компенсація за невикористані дні відпустки обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду за вирахуванням святкових і неробочих днів. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки. При цьому середня заробітна плата працівника, який працює на підприємстві
менше року, обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абзац другий пункту 2 Порядку № 100).Тривалість відпустки визначається пропорційно відпрацьованому часу.
Кількість днів відпустки, що підлягає компенсації, визначаємо за формулою:
| Дкомп = Дв х |
| , |
де Дкомп — кількість днів відпустки, що підлягає компенсації;
Дв — загальна тривалість відпустки;
Двідпр — фактичний період роботи;
Свідпр — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на відпрацьований період;
С — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на рік.
| Дкомп = 24 х = |
| = 24 х 211 : 356 = 14 днів. |
Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати працівника — лютий — липень 2008 року (6 місяців).
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, становить 175.
Сумарний заробіток у розрахунковому періоді (лютий — липень) склав:
900 х 6 = 5400 (грн.).
Звертаємо увагу, що 7 днів у розрахунковому періоді (8 березня, 27 квітня (Великдень), 1 і 2 травня, 9 травня, 15 червня (Трійця) і 28 червня (День Конституції України)) — святкові й неробочі дні, тому вони виключаються із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду (29 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 - 7 = 175).
Середньоденна заробітна плата становитиме:
5400 : 175 = 30,86 (грн.).
Визначимо суму компенсації за невикористані дні відпустки:
30,86 х 14 = 432,04 (грн.).
Допомоги з ФСС ТВП
Сумісники
мають право на отримання матеріального забезпечення з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.До матеріального забезпечення належать:
— допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
— допомога по вагітності та пологах.
Допомоги надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом
. Це визначено у ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомог визначається
Порядком № 1266.Відповідно до
п. 21 Порядку № 1266 підставою для оплати періоду тимчасової непрацездатності, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованим особам, які працюють за сумісництвом, є:1)
копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи;2)
довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи за розрахунковий період.Якщо застрахована особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково до зазначених вище документів додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом.
Середньоденна (середньогодинна)
заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.Згідно з
абзацом четвертим п. 21 Порядку № 1266, якщо в розрахунковому періоді за сумісництвом працівник не відпрацював кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, то в такому разі середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за сумісництвом.При розрахунку оплати періоду тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах слід мати на увазі, що
сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, у кожному місяці розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати максимального розміру доходу, з якого сплачуються страхові внески.Якщо ж загальна сума заробітної плати, нарахована за основним місцем роботи і за сумісництвом, перевищує граничний розмір доходу, з якого сплачуються внески до фондів соціального страхування, до розрахунку включається різниця між установленим законом граничним розміром доходу і заробітною платою за основним місцем роботи.
У 2008 році максимальний розмір доходу, з якого сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування, дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, що становить:
— на січень — березень — 9495 грн.;
— на квітень — червень — 9705 грн.;
— на липень — вересень — 9735 грн.;
— на жовтень — грудень — 10035 грн.
Наведемо приклад розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом.
Приклад 4.
Працівник Пилипенко І. І. працює інженером-програмістом за основним місцем роботи і за сумісництвом. З 4 серпня 2008 року по 11 серпня 2008 року він хворів. До комісії із соціального страхування підприємства, на якому Пилипенко І. І. працює за сумісництвом, було подано:— копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи;
— довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Відповідно до довідки про середню заробітну плату розрахунковим періодом є березень 2008 року — липень 2008 року (у лютому працівник змінив основне місце роботи, тому лютий 2007 року не ввійшов до розрахункового періоду за останнім основним місцем роботи).
Страховий стаж працівника — 7 років 5 місяців.
Виходячи з графіка роботи за сумісництвом на період тимчасової непрацездатності Пилипенка І. І. припадає 3 робочі дні (4, 5, 11 серпня 2008 року). Причому за рахунок коштів роботодавця оплачуватимуться лише ті робочі дні, що потрапляють до перших 5 календарних днів (з 4 по 8 серпня 2008 року), тобто це будуть лише 2 робочі дні — 4 і 5 серпня 2008 року.
Розрахуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності Пилипенка І. І., що підлягає виплаті на підприємстві, де він є сумісником.
Дані для розрахунку страхових виплат наведемо в таблиці.
| Розрахунковий період 2008 року | Відпрацьовано за основним місцем роботи, дн. | Відпрацьовано за сумісництвом, дн. | Заробітна плата, з якої сплачено страхові внески за основним місцем роботи, грн. | Заробітна плата, з якої сплачено страхові внески за сумісництвом, грн. | Заробітна плата, з якої обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат за сумісництвом, грн. |
| Березень | 20 | 10 | 6200,00 | 3300,00 | 3295,00 |
| Квітень | 21* | 10 | 3800,00 | 1500,00 | 1500,00 |
| Травень | 19* | 9 | 4000,00 | 1650,00 | 1650,00 |
| Червень | 19 | 9 | 4100,00 | 1700,00 | 1700,00 |
| Липень | 23 | 12 | 4400,00 | 1800,00 | 1800,00 |
| Усього: | 102 | 50 | 22500,00 | 9950,00 | 9945,00 |
| * Кількість робочих днів визначено з того, що на підприємстві не було перенесення робочих днів згідно з рекомендаційними розпорядженнями КМУ. | |||||
У березні 2008 року сумарна заробітна плата за основним місцем роботи і за сумісництвом (6200 + 3300 = 9500 грн.) перевищувала максимальний розмір доходу, з якого сплачувалися страхові внески (9495 грн.). Тому в цьому місяці для розрахунку середньої заробітної плати береться різниця між граничною сумою доходу, з якої справляються страхові внески, і заробітною платою за основним місцем роботи (9495 - 6200 = 3295 грн.).
Виплати за сумісництвом у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності провадяться виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи. При цьому в розрахунку бере участь кількість відпрацьованих робочих днів за сумісництвом згідно з
абзацом четвертим п. 21 Порядку № 1266. У такому разі середньоденна заробітна плата сумісника за розрахунковий період (за один відпрацьований день за сумісництвом) становитиме:9945,00 грн. : 50 роб. дн. = 198,90 грн.
У зв’язку з тим, що страховий стаж працівника становить 7 років 5 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 80 % середньої заробітної плати. Отже, середньоденна заробітна плата з урахуванням відсотка оплати непрацездатності дорівнює:
198,90 грн. х 0,8 = 159,12 грн.
Розрахуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів підприємства:
159,12 грн. х 2 роб. дн. = 318,24 грн.
Решта днів непрацездатності оплачуватиметься за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Це будуть робочі дні, що настають після перших 5 календарних днів (з 9 по 11 серпня 2008 року), тобто це буде лише 1 робочий день — 11 серпня 2008 року.
Розрахуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС ТВП:
159,12 грн. х 1 роб. дн. = 159,12 грн.
І на закінчення нагадаємо, що відображення нарахованої сумісникам заробітної плати в бухгалтерському та податковому обліку ідентичне відображенню заробітної плати основних працівників.
Нормативні документи
КЗпП —
Кодекс законів про працю України.Закон № 504
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон № 889
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Постанова № 245 —
постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245.Положення № 43 —
Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 1078
— Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.