13.08.2009
ВИПЛАТА ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ: ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
Як відомо, працівники, які сплачують внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення. Тому в разі хвороби працівникам здійснюється компенсація втрати заробітної плати, тобто виплачуються так звані лікарняні.
До порядку призначення і виплати лікарняних чинне законодавство висуває низку вимог. Про це і йтиметься у статті.
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Закон № 2213
— Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.Порядок № 439
— Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Положення № 25
— Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25.Інструкція № 455 —
Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455.Інструкція № 532
— Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
Право працівників на соціальний захист, включаючи право на матеріальне забезпечення в разі тимчасової непрацездатності, реалізується за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також інших джерел соціального забезпечення, у тому числі бюджетних коштів.
За загальним правилом перші п'ять днів тимчасової непрацездатності згідно з
ч. 2 ст. 2 Закону № 2213 оплачуються за рахунок коштів роботодавців, а починаючи з шостого дня — за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП).Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за весь період непрацездатності працівника до повного одужання або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Підставою для її виплати є належним чином оформлений листок непрацездатності (лікарняний). При цьому кількість виданих лікарняних листків не впливає на розмір допомоги.
У цій статті розглянемо питання, пов'язані з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
ВИПАДКИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Як передбачено
п. 1 ст. 35 Закону № 2240, виплату допомоги передбачено у випадках:— тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
— необхідності догляду за хворою дитиною;
— необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
— догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
— карантину, запровадженого органами санітарно-епідеміологічної служби;
— тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижчеоплачувану роботу;
— протезування з поміщенням до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства;
— санаторно-курортного лікування.
Випадки, в яких допомога по тимчасовій непрацездатності
не надається, перелічено у ст. 36 Закону № 2240. До них належать:— отримання застрахованою особою травм або захворювання при вчиненні нею злочину;
— умисне заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляція хвороби;
— час перебування під арештом та при проведенні судово-медичної експертизи;
— час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
— тимчасова непрацездатність у зв'язку із захворюванням або травмою, що настали внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;
— період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
У разі коли застраховані особи в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності
порушують режим, установлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений термін на медичний огляд, у тому числі до лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), вони втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.Крім цього, слід додати: якщо тимчасова непрацездатність настала в період перебування працівника у
відгулі, то допомога також не надається. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 20.04.2007 р. № 210/020/99-07.
ПІДСТАВА ДЛЯ НАДАННЯ ДОПОМОГИ
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до
ст. 51 Закону № 2240 є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Основним документом, що регулює порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, є Інструкція № 455.Вважаємо незайвим нагадати, які вимоги висуваються до оформлення лікарняного листка, оскільки виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності безпосередньо стосується формування валових витрат підприємств, використання бюджетних коштів установ та організацій, а також використання коштів ФСС ТВП.
Відповідно до
п. 1 Інструкції № 532 листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, що є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.Згідно з
Інструкцією № 532 лицьова частина листка непрацездатності (далі — ЛН), що видається непрацездатній особі, має відповідати таким вимогам:1. Підкреслюється слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження.
2. Чітко зазначаються: назва та місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджується штампом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності»; дата видачі ЛН (цифрами вказується число, після чого літерами — назва місяця, цифрами вказується рік); прізвище, ім'я, по батькові непрацездатного (повністю); кількість повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назва та місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю) (
п. 3.1 Інструкції № 532).3. У
графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі «Діагноз заключний» лікар записує остаточний діагноз, а у графі «шифр МКХ-10» — шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб. Тут слід мати на увазі, що діагноз у ЛН зазначається виключно за письмовою згодою хворого. Тому цей реквізит у ЛН може бути не заповнено, що, у свою чергу, не є підставою для відмови в його оплаті (п. 3.2 Інструкції № 532).4. У
графі «Причина непрацездатності» слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи. Пункти 2, 4 виправленню не підлягають (п. 3.3 Інструкції № 532).Від того, який код причини непрацездатності зазначено в ЛН, залежить джерело виплати допомоги. Так, якщо причина пов'язана із загальними захворюванням (код 1) або невиробничою травмою (код 5), то перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем, а починаючи з шостого дня оплата провадиться за рахунок коштів ФСС ТВП. В інших випадках:
— коди 3, 6 — 10 — допомога виплачується з першого дня за рахунок коштів ФСС ТВП;
— коди 2 і 4 — допомога виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
5. У
графі «Режим» обов'язково зазначається режим, що призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо (п. 3.4 Інструкції № 532).6. Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (наприклад, під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), ЛН видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров'я. Запис здійснюється у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» з обов'язковим записом у медичних картках амбулаторного чи стаціонарного хворого.
7. У
графі «Звільнення від роботи» в першому стовпчику «З якого числа» дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику «До якого числа включно» дата продовження ЛН (число та місяць) записується літерами; у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря (п. 3.12 Інструкції № 532).8. Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах до 30 днів, то запис строку лікування здійснюється відповідно до
п. 2.2 Інструкції № 455. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад і прізвищ лікаря, завідувача відділення чи голови лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК), засвідчених їх підписами.У стаціонарному відділенні запис усього строку лікування може бути вказано в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад і прізвищ лікаря та завідувача відділення, засвідчених їх підписами і печаткою.
9. У
графі «Стати до роботи» вказують словами число та місяць, коли особі слід приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, засвідчені його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» і проставляється номер нового ЛН (п. 3.13 Інструкції № 532).У разі
втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичної установи, в якій ЛН видано, виписується новий ЛН з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності не здійснювалася (п. 1.14 Інструкції № 455).Інколи пред'явлений працівником лікарняний листок може викликати сумніви в посадових осіб підприємства, установи, організації. Тому керівник має право звернутися до головного лікаря лікувальної установи з проханням про проведення перевірки законності видачі ЛН.
Роботодавець заповнює зворотний бік ЛН
, умовно поділений на п'ять розділів.Перший розділ
заповнюється табельником чи уповноваженою особою роботодавця. У ньому зазначаються такі дані: найменування підприємства, установи, організації; місце роботи працівника, його посада і табельний номер; період, протягом якого працівник не працював; неробочі дні, що припадають на період непрацездатності працівника; дата, з якої працівник фактично приступає до роботи; підпис та П. І. Б. табельника чи уповноваженої особи тощо; дата заповнення цього розділу ЛН.Другий розділ
заповнюється працівником відділу кадрів чи уповноваженою особою роботодавця на підставі трудової книжки та відомостей, що підтверджують право працівника на пільгове забезпечення допомогою. У ньому вказуються дані про страховий стаж працівника підприємства на день настання тимчасової непрацездатності, чи належить працівник до тієї чи іншої пільгової категорії працівників, які мають право на отримання допомоги в повному розмірі незалежно від тривалості страхового стажу. Нагадаємо, що страховий стаж на сьогодні визначають згідно зі ст. 7 Закону № 2240.Третій розділ
«Призначена допомога» заповнюється комісією із соціального страхування чи уповноваженою особою, на яку покладено призначення допомоги. У ньому зазначають:— відсоток оплати;
— кількість належних до оплати днів;
— якщо працівнику відмовлено у виплаті лікарняних, то вказується причина цього;
— реквізити акта про нещасний випадок — якщо тимчасова непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
Засвідчує цей розділ голова комісії із соціального страхування чи уповноважений.
Четвертий та п'ятий розділи, як правило, заповнюються працівниками бухгалтерії.
У
четвертому розділі «Довідка про заробітну плату» здійснюють розрахунок середньоденної (середньогодинної) зарплати відповідно до Порядку № 1266.Цей розділ ЛН
можна не заповнювати, якщо розрахунок середньої зарплати здійснюється автоматизовано. При цьому достатньо долучити до ЛН роздрукований розрахунок середньої зарплати, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера, а також печаткою (абзац третій п. 22 Порядку № 1266).У
п'ятому розділі «Належить до виплати» наводять нарахування сум лікарняних за весь період непрацездатності.
РОЗМІР ВИПЛАЧУВАНОЇ ДОПОМОГИ
Статтею 37 Закону № 2240
передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:—
60 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;—
80 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;—
100 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.Звертаємо увагу, що в
розмірі 100 % середньої заробітної плати допомога (при наданні документів, що підтверджують пільгу) виплачується таким категоріям осіб:— застрахованим особам, які належать до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— одному з батьків чи особі, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія
Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;—
донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
СТРАХОВИЙ СТАЖ
Відповідно до
ст. 7 Закону № 2240 страховим стажем вважається період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до ФСС ТВП.До страхового стажу також зараховуються
:— періоди тимчасової втрати працездатності;
— періоди перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
— час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
— періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.
До страхового стажу відповідно до
п. 2 ст. 7 Закону № 2240 зараховується загальний трудовий стаж, зароблений фізичними особами до набуття чинності Законом № 2240 (до 28 лютого 2001 року), у порядку та на умовах, передбачених Правилами обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658.
Комісія із соціального страхування
Згідно з
п. 1 ст. 50 Закону № 2240 застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору чи контракту, матеріальне забезпечення та соціальні послуги із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, призначаються і надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених страхових внесків.У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, що настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступникам, а за відсутності правонаступників — виконавчою дирекцією відділення ФСС ТВП за місцем реєстрації ліквідованого підприємства як страхувальника.
Згідно з
п. 3 ст. 50 Закону № 2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, у тому числі й оплати днів непрацездатності, приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, яка обирається на підприємстві, в установі чи організації. Нагадаємо, що до складу комісії входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (профспілкових чи інших органів, що представляють інтереси застрахованих осіб).Права, обов'язки та повноваження комісії із соціального страхування регламентовано
Положенням № 25. Зокрема, комісія із соціального страхування:— здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення;
— приймає рішення про відмову в призначенні чи про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково);
— розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, що є підставою для надання матеріального забезпечення і соціальних послуг.
Докладніше про склад комісії із соціального страхування, організації її роботи та повноваження ми писали у статті «Комісія із соцстраху: працюємо за новим Положенням» // «Оплата праці», 2008, № 3, с. 18.
Необхідно пам'ятати, що допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам виплачується в найближчий після дня призначення допомоги термін, установлений для виплати заробітної плати. Тому рішення про оплату днів непрацездатності, оформлене комісією із соціального страхування відповідним протоколом, слід передати до бухгалтерії так, щоб не було порушено зазначені терміни. Нагадаємо, що форму такого протоколу наведено в додатку до
Положення № 25.Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявнику
не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення. Згідно з п. 5 ст. 52 Закону № 2240 призначене, але своєчасно не отримане застрахованою особою матеріальне забезпечення виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком у розмірі, установленому на момент настання страхового випадку.Слід ураховувати, що суми матеріального забезпечення, не отримані з вини органу, що його призначає, виплачуються застрахованій особі за минулий час із дотриманням вимог чинного законодавства про
індексацію грошових доходів населення.
ОПЛАТА ПЕРШИХ П'ЯТИ ДНІВ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником чи уповноваженим ним органом
за рахунок коштів підприємства, установи, організації відповідно до Порядку № 439.Згідно з
п. 2 Порядку № 439 оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за місцем роботи у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) відповідно до графіка роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.При оплаті перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця страхувальникам необхідно звернути увагу на таку особливість. Ураховуючи, що ця допомога є компенсацією втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності,
оплата здійснюється за робочі дні, передбачені графіком роботи підприємства, установи, організації, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника. При цьому може виникнути запитання щодо того, які перші з п'яти днів лікарняного підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця — календарні чи робочі? Для вирішення цього питання слід звернути увагу насамперед на назву Порядку № 439 як основного документа, що регулює це питання. У ньому міститься ключова фраза — «оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності», а період непрацездатності, як відомо, фіксується в календарних днях, а його оплата здійснюється за робочі дні за графіком роботи підприємства. Крім того, ФСС ТВП у листі від 10.05.2002 р. № 01-29-690 звернув увагу, що згідно з механізмом, передбаченим Порядком № 439, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності провадиться за робочі дні (години) відповідно до графіка роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.Для ілюстрації наведемо умовний приклад: працівник захворів у четвер. Роботодавець зобов'язаний оплатити такі дні: четвер, п'ятницю та понеділок, а субота і неділя як неробочі дні враховуються, але не оплачуються. Якщо працівник продовжує хворіти, решта днів, починаючи
з вівторка, підлягає оплаті за рахунок коштів ФСС ТВП.Якщо в період лікування працівнику видається не один ЛН, то необхідно звернути увагу на позначки лікувального закладу, що містяться в цих документах. Так, якщо у другому ЛН наявна позначка «первинний» та зазначено діагноз, що відрізняється від діагнозу першого ЛН, то
має місце інший страховий випадок і перші п'ять днів тимчасової непрацездатності працівника потрібно знову оплатити за рахунок коштів роботодавця.Аналогічну думку висловив і ФСС ТВП у
листі від 02.02.2006 р. № 04-06/III-18з-43.
УМОВИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ І ТРИВАЛІСТЬ ЇЇ ВИПЛАТИ
У цьому розділі розглянемо умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати при настанні можливих страхових випадків. Для зручності інформацію наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
| Страховий випадок | Умови надання допомоги | Тривалість виплати допомоги | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві
| Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів ФСС ТВП починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації
| За весь період непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період хвороби
| У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в загальному порядку. При цьому згідно зі ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому законодавством порядку
|
| Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років
| Допомога надається за рахунок коштів ФСС ТВП при лікуванні дитини в амбулаторних умовах з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду.Якщо дитина потребує стаціонарного лікування, допомога надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною, з першого дня перебування її разом з дитиною у стаціонарі, за рахунок коштів ФСС ТВП
| Не більше ніж за 14 календарних днів.Для догляду за дитиною, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, — на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування. Одному з працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною віком до 6 років, — за весь час перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною.У разі стаціонарного лікування тяжкохворих дітей старшого віку (6 — 14 років) — одному з працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, на період, коли за висновком ЛКК дитина потребує індивідуального догляду
| Ця допомога не надається в разі, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, а також у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
|
| Необхідність догляду за хворим членом сім'ї
| Допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів ФСС ТВП за умови амбулаторного лікування хворого
| Не більше ніж за 3 календарні дні. У виняткових випадках (за висновком ЛКК), з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин — не більше ніж за 7 календарних днів
| Зазначена допомога не надається в разі, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, а також у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці
|
| Необхідність догляду за дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину
| Надається за рахунок коштів ФСС ТВП застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня захворювання матері, коли за висновком лікаря вона не може здійснювати догляд за дитиною до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років
| За весь період захворювання матері, коли вона за висновком лікаря не може здійснювати догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років
|
|
| Карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби
| Надається з першого дня карантину за рахунок коштів ФСС ТВП
| За час відсутності на роботі внаслідок карантину
|
|
| Тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу
| Допомога надається в разі переведення працівника за висновком ЛКК на легшу роботу у зв'язку з професійним захворюванням або туберкульозом за рахунок коштів ФСС ТВП з першого дня такої роботи
| За час такої роботи, але не більше ніж за два місяці
| Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово оплачувану роботу не може перевищувати суму повного заробітку до моменту переведення
|
| Протезування з госпіталізацією до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства
| Надається за рахунок коштів ФСС ТВП з першого дня перебування у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства
| За весь період перебування у протезно-ортопедичному підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад
|
|
| Санаторно-курортне лікування
| Надається застрахованій особі для санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлено ЛКК, за рахунок коштів ФСС ТВП, якщо тривалості щорічної (основної чи додаткової) відпустки недостатньо для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад
| Надається застрахованій особі на строк лікування і проїзду до санаторію і назад, якщо тривалості щорічної (основної чи додаткової) відпустки недостатньо для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад
| Допомога виплачується за період понад тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки, що припадає на період санаторно-курортного лікування
|
| Надається застрахованій особі, яка направляється на лікування до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувальної установи, за рахунок коштів ФСС ТВП
| За весь час перебування в санаторно-курортному закладі
| Період, за який виплачується допомога, визначається з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад
| |
| Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, за наявності медичного висновку про необхідність індивідуального догляду за нею, за рахунок коштів ФСС ТВП
| За весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда
| Період, за який виплачується допомога, визначається з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад
|
Також необхідно додати, що відповідно до
п. 2 ст. 35 Закону № 2240 застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року.
ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В ДЕЯКИХ СИТУАЦІЯХ
У табл. 2 наведемо пояснення, пов'язані з деякими особливостями у визначенні кількості оплачуваних днів тимчасової непрацездатності.
Таблиця 2
| Ситуації | Пояснення, пов'язані з особливостями в оплаті |
| 1 | 2 |
| 1. Якщо на період хвороби припадає офіційний святковий (неробочий) день (у 2009 році таких днів 10)
| Такий святковий (неробочий) день не оплачується, оскільки оплаті підлягають лише робочі дні згідно з графіком роботи. Водночас, якщо працівник хворів у неробочі дні, але відповідно до його графіка роботи вони вважалися робочими, за них йому має бути виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Роз'яснення ФСС ТВП з цього питання містяться в листі від 11.07.2007 р. № 04-06/С-133з-218
|
| 2. Якщо в період хвороби працівника він перебував у щорічній (основній чи додатковій) відпустці
| Дні хвороби оплачуються в загальновстановленому порядку (п. 2 ст. 35 Закону № 2240). При цьому відпустка переноситься на інший час або продовжується на кількість днів хвороби
|
| 3. Якщо під час щорічної (основної чи додаткової) відпустки працівнику оформлено лікарняний у зв'язку з хворобою його дитини або іншого члена сім'ї
| Такі дні не оплачуються працівнику. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній або додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або у творчій відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240). ЛН у такому разі буде видано з дня, коли застрахована особа має стати до роботи (п. 3.11 Інструкції № 455), і з цього дня лікарняний оплачуватиметься в загальному порядку |
| 4. Якщо працівник захворів у відрядженні, що підтверджується ЛН
| Такий лікарняний оплачується на загальних підставах (п. 1.9 Інструкції № 59).При цьому: — дні хвороби не включаються до терміну відрядження (тобто працівнику ці дні оплачуються не як за час перебування у відрядженні, а як за дні хвороби); — відрядженому працівнику на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли працівник перебуває на стаціонарному лікуванні); — йому виплачуються добові протягом усього часу, доки він не зможе за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців
|
| 5. Якщо лікарняний листок закривається у зв'язку з установленням інвалідності
| День установлення інвалідності не оплачується, оскільки починаючи з цього дня застрахована особа має право на матеріальне забезпечення по інвалідності
|
| 6. Якщо працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу і при цьому в неї захворіла інша дитина віком до 14 років
| Такий лікарняний оплачується в загальному порядку
|
| 7. Якщо працівник захворів у період простою не з вини працівника
| Такий лікарняний оплачується в загальному порядку за графіком роботи хворого працівника. Це підтверджує і Фонд у листі від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106з-159
|
| 8. Якщо лікарняний надано працівником, зареєстрованим як приватний підприємець
| Такий лікарняний оплачується за місцем роботи на загальних підставах
|
| 9. Якщо на період хвороби припадають дні, перенесені як робочі у зв'язку зі святами відповідно до рекомендацій уряду
| При визначенні кількості робочих днів, що припадають на період хвороби, необхідно враховувати всі перенесення, тобто розрахунок потрібно здійснювати за новим графіком роботи підприємства або новим індивідуальним графіком працівника
|
| 10. Якщо хвороба настала в період вирішення спору про незаконне звільнення працівника
| Допомога надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 35 Закону № 2240)
|
На цьому закінчуємо розгляд цієї теми. У наступних номерах нашої газети ми розглянемо питання, пов'язані з особливостями розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.