Деякі питання оплати праці медичних працівників, які залучаються до робіт, пов'язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення

Кабінет Міністрів України

Деякі питання оплати праці медичних працівників, які залучаються до робіт, пов’язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення

Розпорядження від 11.11.2009 р. № 1329-р

(зі змінами та доповненнями, унесеними розпорядженням КМУ від 08.12.2009 р. № 1503-р)

 

1. Міністерству охорони здоров’я:

до переліку витрат, пов’язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення, що складається (уточнюється) на виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2009 р. № 1147 «Про фінансування невідкладних заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних захворювань серед населення», включити 81476,3 тис. гривень на оплату праці,

у тому числі на преміювання, працівникам закладів охорони здоров’я, які фінансуються з місцевих бюджетів, за надурочно відпрацьований час з надання медичної допомоги хворим на грип, гострі респіраторні захворювання та їх ускладнення згідно з додатком*;

* Не публікується. —

Прим. ред.

забезпечити своєчасне перерахування зазначених коштів Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, головним управлінням (управлінням) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

2. Установити, що:

до робіт у надурочний час, пов’язаних з наданням медичної допомоги хворим на грип, гострі респіраторні захворювання та їх ускладнення,

можуть залучатися лікарі, фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою, а також молодший медичний персонал закладів охорони здоров’я, у тому числі дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, лише на період запровадження карантину за рішенням Кабінету Міністрів України або перевищення епідемічного порога цих захворювань на відповідній території у порядку, визначеному МОЗ;

оплата праці зазначених працівників за надурочно відпрацьований час здійснюється у порядку та розмірах,

визначених у статті 106 Кодексу законів про працю України, у межах коштів, передбачених пунктом 1 цього розпорядження, та у кошторисі видатків закладу охорони здоров’я;

преміювання зазначених в абзаці другому цього пункту медичних працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»;

розподіл резерву коштів на оплату праці в сумі 9401,1 тис. гривень здійснює МОЗ за погодженням з Мінфіном.

3. Державному казначейству разом з МОЗ забезпечити перерахування коштів, передбачених у пункті 1 цього розпорядження, для закладів охорони здоров’я, які фінансуються з місцевих бюджетів, у тому числі дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, працівники яких залучалися до робіт у надурочних час з надання медичної допомоги хворим на грип, гострі респіраторні захворювання та їх ускладнення.

 

Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

　

Оплата праці медпрацівників в умовах карантину

 

У розпорядженні, що коментується, Кабмін надав указівки з деяких питань оплати праці медпрацівників, які залучаються до робіт, пов’язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення.

По-перше

, МОЗ України доручено включити до переліку витрат, пов’язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення, 81476,3 тис. грн. Ці кошти має бути спрямовано на оплату праці, у тому числі на преміювання працівників закладів охорони здоров’я, що фінансуються з місцевих бюджетів, за надурочно відпрацьований час з надання медичної допомоги хворим на грип, гострі респіраторні захворювання та їх ускладнення.

По-друге

, Кабміном установлено категорії медичного персоналу закладів охорони здоров’я, у тому числі дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, які можуть залучатися до зазначених робіт у надурочний час. До них належать:

— лікарі;

— спеціалісти з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою;

— молодший медичний персонал.

Залучення зазначених категорій персоналу до таких надурочних робіт можливе

тільки на період дії карантину за рішенням КМУ або перевищення епідемічного порога на відповідній території.

По-третє

, стосовно оплати праці зазначених категорій працівників Кабмін зауважив:

— оплату праці за надурочно відпрацьований час здійснювати згідно зі ст. 106 КЗпП у межах коштів, передбачених на ці цілі. Для цього додатком до постанови, що коментується, затверджено обсяги витрат коштів у розрізі територіальних управлінь охорони здоров’я (додаток не публікується);

— преміювання здійснювати відповідно до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — постанова № 1298).

Нагадаємо, що згідно зі ст. 106 КЗпП працівникам з погодинною системою оплати праці

надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Пунктом 4 постанови № 1298

надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створено централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів та видатків, затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці.

Щодо надурочних робіт слід нагадати таке.

До надурочних робіт працівник залучається

з ініціативи роботодавця.

Для залучення працівника до надурочних робіт роботодавець зобов’язаний отримати дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (ст. 64 КЗпП).

Зауважимо, що надурочні роботи, як правило, не допускаються. Статтею 62 КЗпП визначено виняткові випадки, коли роботодавець може застосовувати надурочні роботи. Зокрема, це ситуації, що потребують невідкладного вжиття заходів з усунення небезпек, що виникли, які можуть призвести до псування чи загибелі державного чи громадського майна або до зупинення роботи значної кількості трудящих тощо. У цьому випадку до виняткових випадків Кабмін відносить карантин або перевищення епідемічного порога таких хвороб, як грип, ГРЗ та їх ускладнення.

Одночасно ст. 63 КЗпП визначено категорії працівників, яких

залучати до надурочних робіт забороняється, навіть за наявності їх згоди на такі роботи. До них належать:

— вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3-х років;

— особи, які не досягли 18-ти років;

— працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і профтехучилищах без відриву від виробництва, у дні занять.

Тільки за згодою

самих працівників можуть залучатися до надурочних робіт:

— жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда;

— інваліди (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).

КЗпП не містить вимог щодо письмової форми оформлення виходу на роботу при залученні працівника до надурочних робіт, але вимагає ведення обліку надурочних годин кожного працівника (ст. 65 КЗпП). Щоб уникнути трудових спорів, роботодавцю рекомендуємо оформляти залучення працівника до надурочних робіт у письмовій формі (наказ, розпорядження).

При підсумованому обліку робочого часу надурочними будуть години, що перевищують норму робочого часу за обліковий період.

Забороняється компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу

, навіть за погодженням із працівником. Це правило поширюється й на випадки виконання надурочних робіт у святкові, неробочі та вихідні дні. Таким чином, якщо залучення працівника до надурочних робіт припадає на святковий, неробочий або вихідний день, компенсація можлива тільки у грошовій формі.

У разі коли існує необхідність у залученні працівника до надурочних робіт, слід пам’ятати про законодавче обмеження їх тривалості:

надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

Але при цьому слід ураховувати, що навіть тоді, коли

надурочні роботи було проведено без дотримання умов та порядку залучення до них (тобто якщо залучення не погоджено з профспілкою або ж виконані роботи перевищують законодавчо встановлені норми надурочних робіт), працівнику їх обов’язково має бути оплачено. Інакше кажучи, порушення трудового законодавства однією стороною трудових відносин не може впливати на реалізацію трудових прав іншої сторони (див. консультацію фахівця Мінпраці «Оплата надурочних робіт» // «Оплата праці», 2008, № 10, с. 20 — 21).

Також не слід забувати: поняття надурочної роботи не може застосовуватися щодо режиму неповного робочого часу, установленого на підставі ст. 56 КЗпП. Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про неповний робочий час, можуть залучатися до роботи понад установлену за погодженням сторін тривалість робочого часу тільки на підставі взаємної домовленості з оплатою роботи в одинарному розмірі за такий відпрацьований час.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик