24.02.2011
Особливості роботи сторожа вищого навчального закладу
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Чи включається до робочого часу сторожа, який працює у вищому навчальному закладі, перерва на обід, якщо він приймає їжу без відриву від роботи?
Чи належить робота сторожа до робіт, що виконуються в особливих умовах праці?
Якої тривалості встановлюється робочий час такого працівника?
(м. Полтава)
Робота сторожа
, зокрема у вищому навчальному закладі, не належить до робіт з особливими умовами праці, тобто з такими, що пов’язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконуються в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.Статтею 66 КЗпП
передбачено: працівникам надається перерва для відпочинку і харчування, що не включається до робочого часу. Така перерва має надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи.На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити неможливо, працівникові має бути надано можливість
приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Також це питання може бути вирішено в колективному договорі підприємства, установи, організації (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII). Робочим часом у такому випадку вважатиметься фактичний час виконання обов’язків сторожа на посту.Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (
ст. 50 КЗпП). Відповідно до ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для цієї категорії працівників (у тому числі сторожів) щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства (установи, організації) запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період (місяць, квартал, рік) не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).За підсумованим обліком робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем і має бути реалізована виходом на роботу за графіком змінності.
Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу та давав право встановлювати довготривалі зміни (12 чи 24 години), немає. Тому взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема: режиму роботи, тривалості робочого часу, відпочинку, повинні встановлюватися в колективному договорі відповідно до
Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.