Остаточний розрахунок при звільненні проведено до дати звільнення: чи правомірно це

Остаточний розрахунок при звільненні проведено до дати звільнення: чи правомірно це

Неля СИНЬКО, начальник відділу організації заробітної плати та удосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці

Трудові відносини, зокрема звільнення працівника, регулює Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Статтею 116 цього Кодексу визначено, що при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум від підприємства, організації, установи здійснюється в день звільнення. При цьому днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до ст. 47 КЗпП власник чи упов­новажений ним орган у день звільнення зобов’язаний видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП. Остаточний розрахунок означає, що працівнику мають бути виплачені заробітна плата, у тому числі за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога у визначених законодавством випадках тощо.

Якщо остаточний розрахунок з працівником не було проведено з вини власника чи уповноваженого ним органу в зазначені строки, роботодавець зобов’язаний виплатити середній заробіток за весь період затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).

У випадку звільнення працівника 03.03.2014 р. та завчасного (28.02.2014 р.) остаточного розрахунку з працівником порушень трудового законодавства немає. Норми ст. 116 КЗпП не порушені. Адже в цьому випадку до дати звільнення працівника організація вже здійснила з ним остаточний розрахунок. При цьому останнім робочим днем і днем звільнення згідно з наказом, виданим адміністрацією, було 03.03.2014 р., а оплату праці за цей день проведено 28.02.2014 р.