22.02.2024
Відразу зазначимо — цього робити НЕ потрібно. Далі пояснимо чому.
Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Законом про відпустки*, КЗпП та іншими нормативно-правовими актами України.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (ст. 2 Закону про відпустки).
У абз. 17 ч. 1 ст. 54 Закону про освіту* зазначено, що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на подовжену оплачувану відпустку.
* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Про надання їм щорічної основної відпустки подовженої тривалості йдеться і в ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки. Так, у зазначеній нормі вказано, що педагогам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 к. дн. у порядку, затвердженому Кабміном. На виконання цієї норми затверджено Порядок № 346*.
При наданні щорічної основної відпустки педагогам необхідно враховувати як загальні норми трудового законодавства, так і вимоги спеціальних нормативних актів
Конкретна тривалість щорічної основної відпустки для педагогів наведена в додатку до Порядку № 346. Вона залежить від посади, яку обіймає педпрацівник, та типу закладу освіти або закладу (установи, організації) іншого напрямку, у якому він працює. Так, методист ЗПТО може розраховувати на щорічну основну відпустку тривалістю 42 к. дн.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки працівник з інвалідністю має право на щорічну основну відпустку тривалістю:
— 26 к. дн., якщо йому встановлено ІІІ групу інвалідності;
— 30 к. дн. — І або ІІ групу інвалідності.
У цій нормі прямо прописана кількість днів відпустки залежно від установленої працівнику групи інвалідності. І це ніяк не 24 дні основної + 2 дні додаткової відпустки для працівника із ІІІ групою інвалідності чи, аналогічно, не 24 + 6 для працівника з І та ІІ групою. Така розбивка є помилковою. На практиці деякі роботодавці припускаються такої помилки.
Підкреслимо ще раз: для працівника з інвалідністю III групи 26 к. дн., а для працівника з інвалідністю І та ІІ групи 30 к. дн. — це тривалість одного виду відпустки (щорічної основної).
Водночас тривалість щорічної основної відпустки окремих категорій працівників може бути більшою, ніж установлена для працівників з інвалідністю. Якщо працівник з інвалідністю належить до такої категорії працівників, йому надається щорічна основна відпустка тієї ж тривалості, що й іншим працівникам цієї категорії, але не менше ніж передбачена ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки. Про це чітко зазначено у ч. 10 ст. 6 Закону про відпустки.
І ця норма повною мірою підходить для педагогів. Адже для них щорічна основна відпустка подовженої тривалості (до 56 к. дн.) передбачена Порядком № 346.
Тому методист ЗПТО, як особа з інвалідністю ІІІ групи, має право на щорічну основну відпустку тривалістю 42 к. дн. Жодних додаткових днів щорічної основної відпустки за встановлену інвалідність йому не надають.
Наразі відповідно до норм Закону № 2136* роботодавець може застосовувати певні обмеження при наданні щорічної основної відпустки у період дії воєнного стану.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік. Такий припис містить абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.
2. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 к. дн., надання не використаних у період воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення/скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати (абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).
Положення другого речення абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 не застосовуються до педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136)
Але при застосування обмеження «не більше 24 дні» слід ураховувати, що педагогам щорічна основна відпустка надається в період літніх канікул (абз. 3 п. 2 Порядку № 346). Тому керівники закладів освіти, як правило, не перешкоджають у реалізації їх права на відпустку повної тривалості влітку. Адже забезпечити педагогів роботою в цей період досить проблематично.
Якщо ж керівник закладу освіти все ж таки вирішить обмежити тривалість щорічної основної відпустки педагога, то невикористані дні мають надаватися після закінчення воєнного стану і надати замість них відпустку без збереження зарплати не можна.