25.07.2024

Працівник на лікарняному: чи можна його звільнити?

Працівника підприємства попередили про звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Проте незадовго до запланованого дня звільнення він захворів (знадобиться довготривале лікування). Чи має роботодавець право звільнити такого працівника?

Чи є заборона

Головним документом, що регулює трудові відносини між роботодавцем і працівниками (зокрема, й порядок прийняття та звільнення працівників), є КЗпП.

А в ч. 3 ст. 40 цього документа сказано: не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Навіть якщо лікарняний лист відкритий у день звільнення (п. 17 постанови № 9*).

* Постанова Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9.

Виняток — якщо підприємство, установа, організація ліквідується (без призначення правонаступника) або якщо працівник не з’являється на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (в такому разі роботодавець може звільнити працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП*).

* Про нюанси такого звільнення читайте у статті «Хвороба довше 4 місяців: чи можна звільнити працівника» // «Оплата праці», 2024, № 14.

Ось і виходить, що в загальному порядку в мирний час роботодавець не може з власної ініціативи звільнити працівника на лікарняному.

Звільнити працівника, який у період закінчення попередження про звільнення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП перебуває на лікарняному, роботодавець може лише після закінчення періоду тимчасової непрацездатності. У такому разі наказ (розпорядження) про звільнення видають у день виходу на роботу працівника, що є останнім днем його роботи та днем звільнення (лист Мінсоцполітики від 23.12.2011 № 355/06/186-11).

Зверніть увагу, що перебування на лікарняному не перериває двомісячне попередження (попереджувальний термін продовжує діяти). Відповідно вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці та видавати інший наказ (розпорядження) про скорочення з іншими датами не потрібно.

Але не забуваймо, що наразі триває період воєнного стану. У цей час особливості трудових відносин визначає Закон № 2136*.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього документа

у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами)

Тобто в цей період роботодавець може за власною ініціативою (зокрема, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) звільнити працівника навіть під час хвороби. Проте датою звільнення буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у лікарняному листі. Тобто навіть у період дії воєнного стану роботодавець може тільки прийняти рішення про звільнення працівника в період його хвороби та оформити відповідні документи, але саме звільнення все одно відбудеться після одужання працівника.

Водночас пам’ятайте, навіть у воєнний час діє заборона на звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 184, 1861 КЗпП). Виняток — випадки повної ліквідації підприємства. Але при цьому роботодавець повинен працевлаштувати робітницю, що звільняється.

Як оформити

Щоб скоротити штат або чисельність працівників відповідно до вимог законодавства, роботодавець повинен пройти певну процедуру такого звільнення. Зокрема, своєчасно повідомити про таке скорочення профспілку та працівників, запропонувати останнім іншу роботу (за її наявності) тощо*.

* Докладніше про це читайте у статті «Скорочення штату / чисельності працівників у період дії воєнного стану» // «Оплата праці», 2024, № 14.

І тільки після того, як всі ці попередні етапи будуть зроблені (вже перед самим звільненням), роботодавець має видати наказ (розпорядження) про звільнення у зв’язку зі скороченням штату працівників або чисельності працівників.

* Зразок наказу про звільнення у зв’язку зі скороченням штату шукайте у журналі «Кадровику» — розділ «Звільнення».

Такий документ повинен містити, зокрема:

— підставу для звільнення працівника (в нашому випадку — п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

— дату звільнення.

А якщо на момент закінчення попереджувального терміну працівник перебуває на лікарняному, то яку дату зазначити в наказі (розпорядженні) як дату звільнення працівника? Такою датою буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності працівника, відповідно до лікарняного листа.

Проте як визначити такий день? На наш погляд, тут можливі два варіанти:

1. У наказі (розпорядженні) про звільнення датою звільнення вказати дату закриття останнього листка непрацездатності, наявного в кабінеті страхувальника.

Якщо згодом з’являтимуться ще листки непрацездатності (лікарняні-продовження), то після завершення тимчасової непрацездатності працівника роботодавцю потрібно буде внести зміни в існуючий наказ (розпорядження) про звільнення. Це можна зробити за допомогою ще одного наказу (розпорядження). У ньому слід зафіксувати дійсну дату звільнення працівника та ознайомити з таким документом працівника під підпис.

2. У наказі (розпорядженні) про звільнення дату звільнення залишити відкритою, зазначивши день звільнення як «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

Тоді після завершення тимчасової непрацездатності працівника дату звільнення слід зафіксувати в інших документах (у доповідній записці керівника кадрової служби та наказі (розпорядженні) про виплату працівнику відпускної компенсації та вихідної допомоги).

Чи оплачувати лікарняний

Оскільки в ситуації, що розглядається, період тимчасової непрацездатності працівника повністю припадає на період його перебування у трудових відносинах (звільнення відбудеться на наступний день після одужання), роботодавець має оплатити його лікарняний лист на загальних підставах.

Але тут є один нюанс. На момент звільнення працівника е-лікарняний лист ще не буде готовий до сплати. Відповідний статус він отримає через 7 днів після дати закриття такого листка непрацездатності. Тобто нарахувати лікарняні роботодавцю доведеться вже після звільнення працівника.

Зверніть увагу! Лікарняні, нараховані після звільнення працівника:

— оподатковуються ПДФО та ВЗ на загальних підставах (п.п. 164.2.20 ПКУ). У додатку 4ДФ Об’єднаної звітності їх зазначають з ознакою доходу «127»;

не входять до бази нарахування ЄСВ (лист ДФСУ від 04.07.2017 № 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК, категорія 201.04.01 ЗІР). Відповідно й у додаток Д1 Об’єднаної звітності ці виплати не потраплять.

Остаточний розрахунок

Роботодавець повинен виплатити всі належні працівнику суми в його останній робочий день (ст. 116 КЗпП). А саме: компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та відпустки «на дітей» (за наявності) і вихідну допомогу.

Зауважте, що дні оплачуваної тимчасової непрацездатності зараховуються у відпускний стаж працівника. Тому не забудьте їх врахувати при розрахунку кількості днів відпустки, що підлягають компенсації.

Відпускну компенсацію розраховують відповідно до вимог Порядку № 100*. Докладніше про розрахунок такої виплати при звільненні працівника у 2024 році ви можете дізнатися із статті «Компенсація відпустки у 2024 році: граємо за новими правилами» // «Оплата праці», 2024, № 1 (ср. ).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

А чи потрібно оплачувати працівнику день звільнення? Це залежатиме від того, чи працюватиме він у цей день. Якщо працівник не працюватиме, то оплачувати такий день не потрібно (в Табелі обліку робочого часу зазначають код «І» — інші причини неявок). Якщо ж працівник вийде на роботу та працюватиме, то день звільнення слід оплатити. Адже за загальним правилом день звільнення є останнім робочим днем.

Крім того, у день звільнення роботодавець має (ст. 47 та 116 КЗпП):

— видати працівнику копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;

— внести відповідні записи до трудової книжки (якщо вона досі зберігається на підприємстві або на вимогу працівника) та видати її працівнику.

Висновки

  • Трудове законодавство забороняє звільняти працівників у період тимчасової непрацездатності.
  • У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час хвороби. Однак у такому разі все одно датою звільнення буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у лікарняному листі.