06.04.2009

Поштова скринька. Робота за договором підряду і соціальне страхування

Відповідь на запитання

Робота за договором підряду і соціальне страхування

 

ЗАПИТАННЯ. Фізична особа — підприємець змінив форму співпраці з найманим працівником: розірвав із ним трудовий договір і замість нього уклав договір підряду. Проте громадянин (колишній працівник) не хоче позбавлятися соціальних гарантій, тому бажає залишитися застрахованою особою і просить підприємця на добровільних засадах сплачувати за нього внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) (за аналогією з роботодавцями).

Чи можлива така добровільна сплата внесків за підрядника, чи буде при цьому громадянин мати право на соціальну допомогу (по тимчасовій непрацездатності тощо)?

 

ВІДПОВІДЬ. Система державного соціального страхування у Фонді передбачає обов’язкове і добровільне страхування фізичних осіб.

Найбільш поширений випадок обов’язкового страхування — робота за трудовим договором, коли роботодавець сплачує із зарплати найманого працівника внески до Фонду (нарахування та утримання). У свою чергу, це дає право останньому при настанні страхового випадку отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності та інші види матеріального забезпечення. Тобто роботодавець згідно із Законом № 2240 є страхувальником — платником внесків, а працівник — застрахованою особою.

Якщо ж громадянин виконує роботи або надає послуги за договорами цивільно-правового характеру (підряд тощо), то обов’язку сплачувати внески з підрядної винагороди (бути страхувальником) у замовника (одержувача послуг) немає. Відповідно і підрядник не є застрахованою особою, що має право на допомогу.

Що стосується добровільного страхування, то згідно із законодавством воно здійснюється лише в такій формі: особа сама за себе сплачує внески та є одночасно страхувальником і застрахованою особою. Таким чином, добровільно сплачувати за підрядника внески замовник не може, це не передбачено Законом № 2240 та Інструкцією № 16.

Проте громадянин, який виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовими договорами, для того, щоб отримувати матеріальне забезпечення (допомогу), може стати на облік у Фонді і сплачувати внески «за себе» на добровільних засадах, за ставкою 1,9 % від суми оподатковуваного доходу (

підпункт 2.3.3 Інструкції № 16).

Якщо підрядник реєструватиметься підприємцем-єдиноподатником, то частина сплачуваного ним єдиного податку розподілятиметься до Фонду, і він автоматично стане застрахованою особою з правом на матеріальне забезпечення. Проте при розрахунку допомоги враховуватиметься не сума отриманих доходів, а розмір ставки єдиного податку і частина, що надійшла від податку до Фонду.

На сторінках нашого видання (див. «ВД», 2007, № 18) ми вже аналізували, якою може бути максимальна середньоденна зарплата довідка 1 підприємця-єдиноподатника для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, при максимальній ставці 200 грн.

Для фізичних осіб — єдиноподатників середньоденний дохід, з якого призначаються страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, обчислюється за такою формулою:

Д = П х В : С : К,

де Д — середньоденний дохід;

П — розмір податку за розрахунковий період, який сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім’ї);

В — відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховується до Фонду соціального страхування (до Фонду «тимчасової непрацездатності» спрямовується 11 %);

С — розмір страхового внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (йдеться про ставку 1,9 %);

К — кількість календарних днів за розрахунковий період (розрахунковий період для допомоги становить шість місяців).

Нехай ставка єдиного податку без урахування доплати — 200 грн., обчислимо максимально можливу суму допомоги.

Розрахунковий період беремо з вересня 2008 року по лютий 2009 року (шість місяців) — 181 календарний день, за нього візьмемо і суму сплаченого єдиного податку.

Д = 200 х 6 х 0,11 : 0,019 : 181 = 38,38 (грн.).

Далі визначаємо суму допомоги, наприклад, за 10 календарних днів:

38,38 х 10 = 383,80 грн.

Тепер визначимо, яку підрядну винагороду мала отримувати фізособа, щоб сума допомоги була більшою, ніж максимально можлива допомога для єдиноподатників: 38,38 х 181 = 6946,78 грн. Це приблизна сума винагороди для підрядника за шість місяців, тобто в середньому 1157,8 грн. на місяць (гранична сума, з якої щомісячно сплачуються внески і яка береться для розрахунку допомоги, — 10035 грн. на місяць). Отже, якщо прив’язуватися до суми потенційної допомоги, то, отримуючи щомісячно дохід від виконання робіт (надання послуг) у сумі 1157,8 грн. і більше (в середньому), фізособі вигідно не реєструватися підприємцем-єдиноподатником.

Однак право на допомогу та її розмір — це не єдиний критерій для вибору форми співпраці, періодичності виконання робіт (надання послуг) або системи оподаткування підприємця. Адже право на допомогу виникає лише при настанні страхового випадку, а підприємництво, так само, як і отримання виплат підрядниками, зобов’язує до декількох щомісячних обов’язкових платежів.

Порівняємо для прикладу обов’язкові платежі замовника й підрядника при щомісячній сумі підрядних винагород 1300 грн. та обов’язкові платежі єдиноподатника.

 

Фізособа-підрядник

Підприємець-єдиноподатник

Нарахування (сплачуються замовником за його рахунок)

Утримання (утримуються з підрядної винагороди)

Добровільні відрахування

1

2

3

4

ПФ (лише для робіт): 1300 х 33,2 : 100 = 431,60 грн.

ПДФО: 1300 х 15 : 100 = 195 грн.

ФТВП довідка 2 (добровільно) : 1300 х 1,9 : 100 = 24, 70 грн.

ЄП max: 200 грн.

ФБ: 1300 х 2,2 : 100 = 28,60 грн.

ПФ (лише для робіт): 1300 х 2 : 100 = 26 грн.

ПФ (добровільно)довідка 3 : 605 х 33,2 : 100 - 200 х 42 : 100 = 116,86 грн.

Усього (для робіт): 460,20 грн.

Усього (для робіт): 221 грн.

Усього: 24,70 грн.

Усього: 316,86 грн.

Усього (для послуг): 28,6 грн.

Усього (для послуг): 195 грн.

Умовні позначення: ПФ — Пенсійний фонд, ФБ — Фонд «безробіття», ПДФО — податок з доходів фізичних осіб, ФТВП — Фонд «тимчасової непрацездатності», ЄП — єдиний податок.

 

Як бачимо, лише зваживши всі «за» і «проти», можна прийти до оптимального рішення в тій чи іншій ситуації.

 

Документи консультації

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Довідкова інформація (довідка)

1 Середньоденна або середньогодинна заробітна плата розраховується згідно з

Порядком № 1266. Для визначення суми допомоги її потрібно помножити на кількість робочих або календарних днів (тривалість) страхового випадку (тимчасової непрацездатності).

2 Мається на увазі доплата, яка здійснюється до мінімального страхового внеску (має добровільний характер).

3 За умови, якщо підрядник вирішить добровільно реєструватися у Фонді.