17.08.2009

Поштова скринька. Отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності підприємцем на фіксованому податку

Відповідь на запитання

Отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності підприємцем на фіксованому податку

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець на фіксованому податку є добровільно застрахованою особою у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд). Внески до Фонду він сплачував виходячи з «поставленого в обов’язок» доходу, визначеного згідно з таблицею, наведеною в

листі ДПАУ від 02.04.2004 р. № 5792/7/17-2118.

Однак після настання страхового випадку (тимчасова непрацездатність) при зверненні до відділення Фонду виникли проблеми з нарахуванням суми допомоги. Так, представники Фонду вимагають довідку з податкового органу про дохід підприємця за останні 6 місяців з розбиттям за місяцями, хоча фікспатентників звільнено від ведення обліку доходів та витрат і вони такі відомості до податкового органу не подають.

Як підприємець на фіксованому податку повинен визначати дохід для сплати внесків до Фонду і виходячи з яких сум йому розраховується допомога? Чи потрібно для визначення доходу для сплати внесків до Фонду вести облік доходів та витрат (Книгу за ф. № 10 тощо)?

 

ВІДПОВІДЬ. Щоб розібратися з цим питанням, насамперед проаналізуємо нормативні документи, відповідно до яких добровільно застраховані особи сплачують внески до Фонду і мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Отже, підприємці на фіксованому патенті не зобов'язані сплачувати внески до Фонду «за себе», але вони можуть добровільно застрахуватися у Фонді і мати право на отримання допомоги при настанні страхових випадків, як це передбачено Законом № 2240 (лист Фонду від 10.07.2002 р. № 01-29-1052).

Механізм узяття добровільно застрахованих осіб на облік у Фонді, сплати ними внесків, подання звітності закріплено Порядком № 62 та Інструкцією № 16.

Згідно з

пунктом 11 Порядку № 62 особи, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, сплачують (перераховують) страхові внески з дня взяття на облік. При цьому перерахування страхових внесків здійснюється щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було отримано дохід.

Страхові внески до Фонду нараховуються добровільно застрахованою особою за встановленою ставкою (з 13.01.2009 р. — за ставкою 1,9 %)

від суми оподатковуваного доходу (прибутку) в межах граничної суми заробітної плати (доходу) (у 2009 році — 10035 грн.).

При настанні страхового випадку у відділенні Фонду мають розрахувати та виплатити таким особам допомогу (по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах). Для розрахунку суми допомоги добровільно застрахованій особі слід визначити середній дохід виходячи

з суми отриманого нею оподатковуваного доходу за 6 календарних місяців, що передують страховому випадку, від суми якого сплачувалися страхові внески.

Причому згідно з

пунктом 23 Порядку № 1266, що встановлює правила розрахунку лікарняних, добровільно зареєстрований підприємець повинен подати до Фонду довідку про оподатковуваний дохід, отриману в податковому органі на підставі поданих декларацій.

Як бачимо, правила, установлені нормативними документами сфери соціального страхування, передбачають, що при сплаті внесків та розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності слід відштовхуватися від

оподатковуваного доходу підприємця.

Однак фікспатентники згідно з податковим законодавством не ведуть облік доходів і витрат та не визначають величину оподатковуваного доходу. Звітність вони подають поквартально, зазначаючи тільки розмір виручки та суму сплаченого фіксованого податку, яка є постійною за кожний місяць і не залежить від обсягів грошових надходжень. Проте жодних

застережень щодо фікспатентника у «соцстрахівському» законодавстві немає, хоча добровільно ставати на облік у Фонді їм не заборонено.

У період 2004 — 2006 років питання з визначенням доходу було врегульоване. Добровільно застраховані підприємці на фіксованому податку та відділення Фонду на місцях мали брати в розрахунок «поставлений в обов’язок» дохід, керуючись таблицею, наведеною в

листі ДПАУ від 02.04.2004 р. № 5792/7/17-2118 (зокрема, такі роз'яснення надано в листі Мінпраці від 30.06.2005 р. № 1782/0/10-05/020-6; листі Фонду від 10.02.2005 р. № 01-16-203). Принцип визначення «поставленого в обов’язок» доходу полягає в такому. Умовно приймається, що сума фіксованого податку за вирахуванням частини, що йде до Пенсійного фонду (10 %), — це сума сплаченого податку з доходів з «поставленого в обов’язок» доходу, який і береться для розрахунків.

Згідно зі згаданим вище

листом ДПАУ ця таблиця застосовується тільки в 2004 — 2006 роках. У подальші роки вона втратила свою актуальність, що легко пояснюється зміною ставки податку з доходів, яка з 2007 року становить 15 % (замість 13 %).

За логікою підприємці та представники Фонду у 2007 — 2009 роках також можуть використовувати принцип «поставленого в обов’язок» доходу, тільки розраховувати його вже самостійно з урахуванням 15 % ставки податку з доходів (наприклад, при ставці фіксованого податку 160 грн. «поставлений в обов’язок» дохід визначається як (160 - 160 х 10 % : 100) : (15 % : 100) = 144 : 0,15 = 960 грн. Однак через відсутність чітких норм і будь-яких офіційних директив та роз'яснень із цього приводу представники Фонду не готові дотримуватися такого методу.

Разом із тим у

листі Фонду від 07.11.2008 р. № 04-29-2169 зазначається, що добровільно застраховані особи при настанні страхового випадку повинні подати необхідні для розрахунку та підтверджені податковою інспекцією дані про оподатковуваний дохід. При цьому інформації про доходи за кожний квартал цілком (із підприємницьких декларацій) недостатньо, оскільки страховий випадок може статися і в середині кварталу, а розрахунковий період — 6 попередніх місяців.

На практиці від підприємців-фікспатентників вимагають довідку, видану податковим органом, із зазначенням щомісячного доходу. При цьому працівники податкової служби «технічно» не можуть видати цю довідку, якщо підприємець не веде облік доходів та витрат і не зобов'язаний надавати такі дані.

Запасним варіантом може бути самостійне декларування доходів за кожний місяць розрахункового періоду (бажано, підкріплене наявними первинними документами тощо) для отримання довідки податкового органу, яку вимагає Фонд.

Зауважимо, що в такому разі джерелом інформації буде декларація фікспатентника (це зазначається в довідці). Тому важко передбачити, як поставляться до відомостей, не підкріплених точними даними податкового обліку, працівники Фонду. Хоча в

пункті 23 Порядку № 1266 ідеться саме про довідку, отриману в податковому органі на підставі поданих декларацій.

Отже, підприємець на фіксованому патенті, який розраховує на повноцінне матеріальне забезпечення з Фонду, на сьогодні повинен вести детальний облік доходів і витрат, підтверджений первинними документами. В іншому разі не виключено, що для захисту своїх інтересів йому доведеться звертатися до суду.

Тепер про ситуацію, коли підприємець сплачував у 2007 — 2009 роках внески, керуючись старою таблицею «поставленого в обов’язок» доходу з

листа ДПАУ від 02.04.2004 р. № 5792/7/17-2118.

Як зазначалося вище, дані таблиці не актуальні з 2007 року (не відображають діючу ставку податку з доходів 15 %), а без нової таблиці, схваленої ДПАУ, працівники Фонду не йдуть на застосування принципу «поставленого в обов’язок» доходу.

Отже, у підприємця є тільки один вихід — визначити величину своїх доходів та задекларувати їх у податковому органі. На підставі даних декларації йому повинні видати необхідну довідку для розрахунку допомоги Фондом.

Найімовірніше суми доходів, виходячи з яких підприємець сплачував внески (за таблицею), та суми, зазначені в довідці, відрізнятимуться. Тому в разі необхідності йому потрібно доплатити суми внесків уже виходячи з доходу, зазначеного в довідці.

Додамо, що від величини доходів фікспатентника в розрахунковому періоді залежатиме розмір середньоденного доходу за один календарний день, який береться для розрахунку допомоги, тобто впливає на її загальну суму.


Документи консультації

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 62

— Порядок страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06 2005 р. № 62.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 16 — Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.