07.09.2009

Відповідальність за неподання декларації про доходи

Стаття

Відповідальність за неподання декларації про доходи

 

Трапляється, що підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, за клопотом і турботами забувають своєчасно подати декларацію про доходи. До того часу, поки вони схаменуться, може минути квартал, рік, а якщо діяльність не ведеться, і декілька років.

Що ж їх чекає через забудькуватість і як краще діяти, якщо виникла така ситуація? Саме про це зараз і поговоримо.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

 

Декларація-хамелеон

Перше, про що згадує будь-який платник податків, коли чує словосполучення «не подана вчасно декларація», — штраф у сумі 170 грн. за кожний неподаний звіт. Цікаво, що декларації про доходи цей штраф стосується далеко не завжди. Чому? Тому що штраф стягується за неподання тільки податкової декларації, а

«податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу)» (підпункт 1.11 Закону № 2181).

У свою чергу, декларація про доходи рідко відповідає наведеному визначенню, тому визнати її податковою декларацією можна з натяжкою. Відповідно 170-гривневий штраф за її неподання накладається нечасто. Водночас існує інша відповідальність за неподання декларації — адміністративна.

Розглянемо детальніше можливі варіанти.

 

Неподана квартальна декларація

Як відомо, підприємець на загальній системі оподаткування протягом року сплачує податок з доходів (ПДФО) у вигляді авансових платежів, тобто наперед. А щоквартальна декларація про доходи подається, скажімо так, для загального відома, адже на її підставі ПДФО не нараховується і не сплачується. Отже,

квартальна декларація про доходи не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181. Такого ж висновку доходять і суди (ухвала ВАСУ від 15.11.2006 р.).

Ну а оскільки квартальна декларація про доходи не вписується в рамки

Закону № 2181, накласти 170-гривневий штраф за її неподання податківці не мають права. Проте вони все-таки можуть спробувати зазначений штраф стягнути (лист ДПАУ від 19.05.2006 р. № 9432/7/17-0417), у такому разі за право його не сплачувати доведеться поборотися.

Далі,

Декрет № 13-92, який установлює для підприємців обов’язок подавати декларацію про доходи, будь-якої відповідальності за її неподання теж не передбачає.

А ось

КУпАП за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи карає попередженням або штрафом у сумі від 51 до 136 грн., а при повторному протягом року порушенні — від 85 до 136 грн. (стаття 1641 КУпАП). Щоправда, якщо з дня виявлення порушення до прийняття рішення про стягнення штрафу пройде більше 2-х місяців, застосувати адмінштраф податківцям уже не вдасться довідка 1 (стаття 38 КУпАП).

Нагадуємо, що

граничні строки подання квартальної декларації про доходи: 10 травня, 9 серпня і 9 листопада (якщо останній день строку збігається з вихідним або святковим днем, то останній день подання декларації переноситься на наступний за таким вихідним робочий день — підпункт 4.1.5 Закону № 2181).

 

Неподана річна декларація

Незважаючи на те що протягом року підприємець щокварталу сплачує авансові платежі за ПДФО, остаточний розрахунок з цього податку здійснюється лише в кінці року. При цьому суму ПДФО, яку за підсумками року потрібно доплатити до бюджету (або її повинні повернути з бюджету), податківці визначають саме на підставі річної декларації про доходи.

Такий стан справ дає підставу зробити висновок про те, що

саме річна декларація про доходи може бути віднесена до податкової декларації в розумінні Закону № 2181 (так само вважає і ВАСУ — ухвала від 15.11.2006 р.). Отже, в разі неподання річної декларації підприємця можуть оштрафувати на 170 грн. (підпункт 17.1.1 Закону № 2181). Причому зазначений штраф стягується в однаковій сумі незалежно від того, було декларацію подано, але із запізненням чи вона взагалі не подавалася.

Проте,

крім 170-гривневого штрафу, є ще один штраф за підпунктом 17.1.2 Закону № 2181: якщо виявиться, що за підсумками року підприємець має доплатити до бюджету ПДФО і податківці розрахують суму доплати, то штраф за неподання річної декларації становитиме 10 % від ПДФО, розрахованого податківцями, за кожний повний або неповний місяць затримки довідка 2, але не більше 50 % від суми нарахованого ПДФО. Слід зазначити: цей штраф податківці можуть застосувати тільки в тому разі, якщо на момент перевірки декларація так і залишилася неподаною. Якщо ж підприємець до перевірки встигне подати декларацію, штрафу за підпунктом 17.1.2 він уникне.

Спробувати «відбитися» від штрафів згідно із

Законом № 2181 можна в суді (але це вдається не завжди, приклад того — ухвала ВАСУ від 15.11.2006 р., яка визнала річну декларацію про доходи податковою декларацією в розумінні Закону № 2181). Як аргументи слід використати таке:

— обов’язок нараховувати ПДФО покладений не на підприємця, а на податкові органи (

пункт 1 статті 14 Декрету № 13-92);

— у

підпункті 17.1.5 Закону № 2181 зазначено: «У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, …штрафні санкції не застосовуються…». До речі, аналогічне роз’яснення колись наводила навіть ДПАУ в листі від 27.02.2003 р. № 3343/7/17-0517 (див. у кінці публікації).

Але в будь-якому разі адмінштраф ніхто не скасовував. За

статтею 1641 КУпАП за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи може бути накладено адмінштраф у сумі від 51 до 136 грн. А якщо до того ж цього року не подавалася хоча б одна квартальна декларація про доходи, штраф збільшиться і становитиме від 85 до 136 грн.

Нагадуємо, що

останній день подання річної декларації про доходи — 31 березня (підпункт 4.1.4 Закону № 2181).

 

Декларація не подавалася протягом декількох років

Як ми вже з’ясували, за неподання квартальних декларацій про дохід підприємцю загрожує тільки адмінштраф.

А ось

за кожну неподану річну декларацію доведеться понести таке покарання:

— штраф за неподання або несвоєчасне подання декларації —

по 170 грн. (підпункт 17.1.1 Закону № 2181), якщо немає бажання судитися (можливі аргументи див. вище);

— у разі, коли до податкової перевірки декларація так і залишилася неподаною,

за кожний повний або неповний місяць прострочення її подання буде стягнено штраф у розмірі 10 % від ПДФО, розрахованого податківцями (підпункт 17.1.2 Закону № 2181), якщо, звичайно, підприємець не захоче судитися (можливі аргументи див. вище).

У свою чергу,

адмінштраф у сумі від 51 до 136 грн. накладається сукупно за всі неподані декларації, а не за кожну окремо довідка 1 (стаття 1641 КУпАП).

Чи врятує ситуацію

підпункт 15.1.1 Закону № 2181 хоча б щодо «старих» (старше трьох років) декларацій? Зараз з’ясуємо. Відповідно до підпункту 15.1.1 «... податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків <…> не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання...».

Виникає запитання:

чи стосується зазначений строк давності (3 роки) штрафу за сам факт неподання декларації ? На жаль, ні. Дія підпункту 15.1.1 поширюється, як правило, на помилки в декларації, поданій раніше. А ось якщо декларація взагалі не подавалася, цей підпункт не працює (підпункт 15.1.2 Закону № 2181).

Тому

залишається порадити підприємцю якнайшвидше (до перевірки) подати всі неподані річні декларації про доходи. Таким чином він зможе хоча б уникнути штрафів за підпунктом 17.1.2 Закону № 2181.

 

Висновки

За неподання щоквартальної декларації

про доходи (за I квартал, півріччя і 9 місяців) підприємцю загрожує тільки адмінштраф у розмірі від 51 до 136 грн., який стягується сукупно за всі не подані у строк декларації.

За неподання річної декларації

про доходи можуть покарати штрафами в сумі 170 грн. за кожну неподану декларацію, штрафом у сумі 10 % від несплаченого ПДФО за кожний місяць прострочення подання декларації, а також адмінштрафом у розмірі 51 — 136 грн. Усі штрафи, крім адміністративного, можна спробувати оспорити в судовому порядку.

І все-таки для підприємця

краще якнайшвидше (до перевірки) подати забуті річні декларації про доходи. У такий спосіб він принаймні уникне штрафу, що дорівнює 10 % від несплаченого ПДФО за кожний місяць прострочення з поданням декларації.

Довідкова інформація (довідка)

1 Оскільки

неподання декларації належить до триваючих правопорушень (лист Мін’юсту від 17.07.2007 р. № 22-14-493), термін, протягом якого можна накласти адмінштраф за нього, збільшується: 2 місяці з дня виявлення перевіряючими порушення (а не 2 місяці з дня його вчинення). Але в цьому є й плюс для підприємця: адмінштраф накладається не за кожну неподану декларацію, а один раз за весь період неподання, оскільки таке неподання — це не кілька різних правопорушень, а одне, триваюче.

2

Неповний місяць затримки при поданні декларації — це може бути навіть один або декілька днів календарного місяця, протягом яких декларацію не було подано. Наприклад, останній строк подання декларації — 31 березня 2009 року, а її подано 1 квітня 2009 року. У такому разі штраф усього за один день затримки такий самий, який був би в разі подання декларації 30 квітня, тобто із затримкою в повний місяць.

 

 

Про оподаткування прибутковим податком з громадян доходів, одержуваних громадянами, в тому числі суб’єктами підприємницької діяльності

 

Лист ДПАУ від 27.02.2003 р. № 3343/7/17-0517

 

ДПА України розглянула питання, викладені у

листі, і повідомляє.

Порядок оподаткування прибутковим податком з громадян доходів, одержуваних громадянами, в тому числі суб’єктами підприємницької діяльності, регулюється

Декретом КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та Інструкцією про прибутковий податок з громадян, розробленою на підставі ст. 23 Декрету, затвердженою наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12 і зареєстрованою в Мін’юсті України 09.06.93 р. № 64.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності, провадиться у порядку, встановленому

розділом IV Декрету, згідно з яким (ст. 13, 14) прибутковий податок фізособам, зазначеним у цьому розділі, обчислюється податковими органами на підставі поданих ними в установленому порядку декларацій про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи, матеріалів перевірок, проведених податковими органами, отриманих від підприємств, установ, організацій та фізосіб — суб’єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені їм доходи і утриманий або неутриманий податок (із зазначенням підстави для неутримання).

<…>

Відповідно до

пп. 17.1.5 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «г» п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, тобто якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган — податковий орган, штрафні санкції, визначені ст. 17 Закону № 2181, не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під дію пп. 17.1.7 ст. 17.

<…>

Заступник Голови Г. Оперенко